Справа № 120/7810/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
22 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,
за участю: секретаря судового засідання: Магрети А.В.,
представників позивача: Бляхарчук С.Ю., Яценко Д.Ю.
представника відповідача: Урєкє А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,
Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 від 28.05.2025 про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.01.2026 позов задоволено:
-визнано протиправним та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 від 28.05.2025 про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Скаржник зокрема зазначив про безпідставність посилання позивача на форс-мажорні обставини, оскільки у період дії таких КП «Вінницяміськтеплоенерго» мало відомості про нарахування сум єдиного внеску та 21.02.2025 частково сплатило суму єдиного внеску в розмірі 5942,17 грн.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що форс-мажорні обставини засвідчено Сертифікатом Вінницької торгово-промислової палати №0200-25-0508 від 26.03.2025, а саме: несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем КП ВМР “ВМТЕ», що призвели до часткової втрати інформації та спотворення процесу її обробки щодо обов'язку розрахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вказане підтверджується і витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження №42020000000002254 від 23.11.2020. Зазначені обставини мали надзвичайний та непереборний характер, перебували поза волею позивача та унеможливили здійснення своєчасного перерахування єдиного внеску у строки, визначені частиною восьмою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування».
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. В свою чергу, представники позивача заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги і просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що КМ Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником єдиного внеску.
28.05.2025 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення №1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 про застосування до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 253512,68 грн та нараховано пеню у розмірі 5052,43 грн.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
За змістом пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Статтею 8 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У частинах 5, 6 та 7 статті 9 Закону № 2464-VI закріплено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв'язку.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (частина десята статті 9 цього Закону).
За правилами частини одинадцятої статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
У частині дванадцятій статті 9 Закону №2464-VI зазначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно з частиною шостою статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а згідно з пунктом 2 частини одинадцятої цієї статті, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" врегульовує Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449), яка визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.
Згідно з пунктом першим розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до підпункту 2 пункту другого розділу VII Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Пунктом сьомим розділу VII Інструкції № 449 встановлено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
В рамках розгляду даної справи встановлено, що позивачем заборгованість з єдиного соціального внеску була сплачена з пропуском граничного терміну сплати.
В той же час, позивач зазначає, що несвоєчасна сплата ЄСВ сталася з причин, що не залежали від його волі та була зумовлена форс-мажорними обставинами - масованою кібератакою, яка паралізувала обчислювальні та платіжні системи підприємства і унеможливила виконання фінансових зобов'язань у встановлені строки.
Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, колегія суддів вказує на наступне.
Як закріплено у статті 14-1 Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За нормами пунктів 6.1 та 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішення президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
За визначенням, що міститься у пункті 3.3 Регламенту сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно із пунктом 6.10 Регламенту, якщо уповноважена особа на підставі аналізу наданих заявником документів, даних, інформації, доказів дійшла до висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об'єктивно унеможливили/унеможливлюють виконання зобов'язання заявника, термін виконання якого настав або настане найближчим часом, то вона приймає рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У відповідності до пункту 6.11 Регламенту за результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
У постанові Верховного Суду від 15.09.2024 у справі № 580/4079/23 зазначено, що Закон № 2473-VIII вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов'язання, операції). Подання такого сертифікату є обов'язковою умовою для зупинення перебігу граничних строків розрахунків.
В свою чергу, у постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 вказано, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Тобто, законодавець визначив, що підтверджено і Верховним Судом, що належним доказом існування настання форс-мажорних обставин є саме сертифікат ТПП України або її регіональних торгово-промислових палат.
Судом першої інстанції із матеріалів справи встановлено, що у період, який передував граничному строку сплати єдиного внеску, а також на момент спливу такого строку, діяльність КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» зазнала істотного порушення внаслідок масованої кібератаки, що призвела до втрати та блокування інформації у ключових бухгалтерських підсистемах підприємства.
Відповідно до сертифікату Вінницької торгово-промислової палати №0200-25-0508 від 26.03.2025 засвідчено факт форс-мажорних обставин, а саме протиправних дій третіх осіб, несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", що призвели до часткової втрати інформації та спотворення процесу її обробки щодо обов'язку розрахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Факт несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження №42020000000002254 від 23.11.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.110, 111, 113, 255, 361, 361-1, 437,438 КК України, копією заяви КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" №997-5 від 28.02.2025, копією листа Управління СБУ у Вінницькій області від 28.02.2025 №53/6/7-779ві, листом Головного слідчого управління СБУ від 12.03.2025 №6/3-1323 про долучення заяви КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" №997-5 від 28.02.2025, копією Акту фіксації кіберінценденту №б/н від 11.02.2025, копією Акту фіксації пошкоджень, завданих в результаті кібератаки на інформаційно-комунікаційні системи КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" №б/н від 24.02.2025, копією протоколу наради техніко-економічної ради КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" від 25.02.2025.
При цьому, згідно Акту фіксації пошкоджень, завданих в результаті кібератаки на інформаційно-комунікаційні системи КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" №б/н від 24.02.2025, встановлено, що за участі фахівців КП «Вінницький інформаційний центр», із використанням наявних програмних засобів в період з 14 по 19.02.2025 було здійснено спроби відновити встановлені на дисках вищевказаних серверів бази даних 1C8.3 «Зарплата і Кадри», 1C8.3 «Управління торговим підприємством», системи електронного документообігу ASKOD; 1C.8 Документообіг; Uprox (пропускна система); ARM керування котельнями; системи зчитування показників лічильників Ergomera, а також мережеве сховище Опар, на якому зберігались оцифровані матеріали стосовно споживачів послуг підприємства. Однак вказані дії результату не дали.
В зв'язку з цим, у період з 19 по 24.02.2025 проведено відновлення даних за рахунок наявних резервних копій, зокрема відновлені бази даних: 1C.8.3 «Зарплата і Кадри» та «Управління торговим підприємством» - станом на 15.01.2025, систему електронного документообігу ASKOD - станом на 07.02.2025, 1C.8 Документообіг «Договірна робота» - станом на 07.02.2025, MeDoc - станом на 20.09.2024, Uprox (пропускна система) - станом на 01.02.2022, ARM керування котельнями - станом на 07.02.2025.
Як зазначено у акті, одним із критичних наслідків стало те, що у результаті видалення даних у програмних комплексах 1C8 «Зарплата і кадри» та 1C8 «Управління торговим підприємством» за період з 15.01.2025 по 11.02.2025 відбулося спотворення процесу обробки інформації, що унеможливило своєчасне подання фінансової звітності. Зокрема, були знищені дані щодо нарахування заробітної плати за січень 2025 року, а саме: дані табелів обліку робочого часу працівників; дані щодо розмірів надбавок та доплат працівникам, передбачених Колективним договором КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго»; дані про тимчасову непрацездатність працівників; дані щодо наказів про надання відпусток працівникам.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що вказані обставини мали надзвичайний та непереборний характер, перебували поза волею позивача та унеможливили здійснення своєчасного перерахування єдиного внеску у строки, визначені частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI.
Отже, порушення строків сплати ЄСВ було зумовлене виключно наслідками несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем позивача, що призвело до тимчасової втрати доступу до програмних продуктів, платіжних сервісів та електронних каналів взаємодії з контролюючими органами.
Колегія суддів також погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що формальні аргументи відповідача щодо наявності частково сформованих облікових даних або можливості часткової сплати не можуть визнаватися достатніми для обґрунтування застосування фінансових санкцій. Виконання обов'язку зі сплати ЄСВ передбачає не лише перерахування коштів, але й правильність та достовірність розрахунку сум, що підлягають сплаті. У цьому випадку позивач втратив критично важливі дані, що безпосередньо унеможливило своєчасне виконання обов'язку.
Крім того, як підставно зауважено судом першої інстанції, допущене позивачем порушення строків сплати єдиного внеску мало нетривалий характер та після усунення технічних перешкод та відновлення мінімальної працездатності інформаційно-комунікаційних і платіжних систем підприємства, позивач без зволікань здійснив сплату суми єдиного внеску.
Така поведінка позивача свідчить про наявність у нього реального наміру виконати свій обов'язок зі сплати єдиного внеску та про вжиття усіх залежних від нього заходів для мінімізації негативних наслідків, пов'язаних із несвоєчасним перерахуванням відповідних сум.
Враховуючи вищенаведене, рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.05.2025 №1123/Ж10/31-00-04-01-04-27 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.