Справа № 135/238/25
Провадження № 1-кп/135/33/26
іменем України
21.04.2026 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відео конференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин, кримінальне провадження № 42024022120000152 від 05.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 197-1 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 42024022120000152 від 05.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
У судові засідання (08.12.2025, 17.12.2025, 29.12.2025, 15.01.2026, 02.02.2026, 23.02.2026, 23.03.2026 та 21.04.2026) не з'являється свідок сторони захисту ОСОБА_6 , який ігнорує судові виклики та не повідомляє суд про причини своєї неявки. Свідок повідомлявся шляхом направлення на його адресу проживання судових повісток, які всі повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також судом постановлено ухвали про привід зазначеного свідка у судове засідання на 15.01.2026 та 02.02.2026, які залишились не виконаними, попри їх своєчасне направлення для виконання до відповідного підрозділу поліції за місцем проживання свідка. Будь-яких письмових пояснень про причини невиконання приводу свідка, як цього вимагають положення ч. 4 ст. 143 КПК України, від відділення поліції до суду не надходило. Окрім того, за повідомленням сторони захисту вказаний свідок нею неодноразово повідомлявся про час і місце розгляду кримінального провадження шляхом здійснення дзвінків на його мобільний телефон.
Суд звертає увагу і на те, що під час судового засідання, що відбулося 17.12.2025, у присутності учасників судового провадження, захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 було здійснено телефонний дзвінок свідку ОСОБА_6 . У ході розмови, яка зафіксована засобами технічної фіксації судового засідання (відео- та звукозаписом), свідка було особисто повідомлено про дату та час наступного судового засідання, призначеного на 29.12.2025, та наголошено на обов'язковості його явки. Отже, свідок був обізнаний про необхідність прибуття до суду, проте покладений на нього процесуальний обов'язок, передбачений ст. 66 КПК України, не виконав.
Суд поставив на обговорення питання щодо можливості продовження судового розгляду за відсутності зазначеного свідка.
Прокурор ОСОБА_4 вважав за необхідне відкласти судове засідання, не заперечує щодо здійснення приводу свідка ОСОБА_6 у наступне судове засідання. Окрім того, вказує на можливість сторони захисту особисто повідомити свого свідка відповідними судовими повістками.
Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що особисто вживав заходів для повідомлення свідка про дату та час судового засідання, зокрема зв'язувався з ним за допомогою мобільного зв'язку. З огляду на це обвинувачений вважає за необхідне застосувати до свідка привід.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, з'ясувавши позиції учасників судового провадження та оцінивши обставини неявки свідка ОСОБА_6 , суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду. Згідно зі ст. 28 КПК України суд зобов'язаний здійснювати судове провадження у розумні строки. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у тому числі у справі «Меріт проти України», наголошує, що обов'язок забезпечити розумний строк розгляду покладається насамперед на державні органи, у тому числі на суд.
Систематична неявка свідка ОСОБА_6 у судові засідання без поважних причин перешкоджає виконанню зазначених завдань, призводить до затягування розгляду справи та порушує право обвинуваченого на розгляд справи в розумний строк.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду. У разі, якщо свідок, який був належним чином викликаний, не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, суд має право застосувати щодо нього передбачені законом заходи процесуального примусу, зокрема привід та накладення грошового стягнення (статті 139, 140, 143 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України, у разі неявки у судове засідання свідка суд вживає заходів для забезпечення прибуття його до суду та має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
З урахуванням того, що свідок ОСОБА_6 : неодноразово не з'являвся у судові засідання, будучи належним чином викликаним; не повідомляв про поважні причини неявки; ухвали суду про здійснення приводу на 15.01.2026 та 02.02.2026 не були виконані, а письмові пояснення органу поліції про причини невиконання до суду не надходили, суд вважає, що іншим шляхом забезпечити явку свідка та реалізацію завдань кримінального провадження неможливо, а застосування до нього приводу є необхідним та співмірним заходом процесуального примусу.
Щодо накладення грошового стягнення суд виходить із того, що свідок без поважних причин не виконує покладений на нього процесуальний обов'язок щодо явки до суду, а тому до нього підлягає застосуванню захід забезпечення кримінального провадження у вигляді грошового стягнення в порядку ст. 139 КПК України. Таке стягнення має на меті забезпечити належну процесуальну дисципліну, а не покарання свідка.
Згідно з Державним бюджетом України на 2026 рік та офіційними роз'ясненнями, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328 грн. Виходячи з вимог ст. 139 КПК України та з огляду на конкретні обставини справи, суд вважає можливим та достатнім накласти на свідка мінімальне грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664 грн. Такий розмір відповідає принципу співмірності та індивідуалізації процесуальної відповідальності.
З урахуванням наведеного, з метою забезпечення явки свідка ОСОБА_6 у судове засідання, дотримання розумних строків судового розгляду та виконання завдань кримінального провадження, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання, повторно постановити ухвалу про привід зазначеного свідка та накласти на нього грошове стягнення.
Керуючись статтями 2, 28, 66, 131, 139-143, 323, 327, 370, 532 КПК України, суд
Судове засідання у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 197-1 КК України, відкласти на 09 год 00 хв 15 травня 2026 року.
Здійснити привід до Ладижинського міського суду Вінницької області у судове засідання, призначене на 09 год 00 хв 15 травня 2026 року, свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали доручити відповідним підрозділам Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Роз'яснити, що привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначеній в ухвалі час.
У разі неможливості здійснення приводу зазначених осіб до початку судового засідання повернути ухвалу до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Накласти на свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп.
Роз'яснити свідку, що відповідно до положень ст. 147 КПК України, він має право на подання клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення суду, який її виніс, у разі наведення обґрунтованих доводів про безпідставність накладення грошового стягнення.
Клопотання подається до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала в частині накладення грошового стягнення може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя