Справа № 132/1194/26
6/132/19/26
Ухвала
Іменем України
20 квітня 2026 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Карнауха Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Лисюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівці Хмільницького району Вінницької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», подану його представником - адвокатом Кролевцем Русланом Ігоровичем, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником,
До Калинівського районного суду Вінницької області за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 09.04.2026 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (далі - ТОВ «ФК «ПОЗИКА»), подана його представником - адвокатом Кролевцем Русланом Ігоровичем, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»), приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про заміну стягувача - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на його правонаступника - ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у виконавчому провадженні №65741354 з примусового виконання виконавчого напису № 16441, що видав приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.
Цю заяву мотивовано тим, що 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до цього договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії.
01.02.2019 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитний договір № 535846669.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 25 від 07.05.2019, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до боржника за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01. У подальшому до цього договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 4 від 09.04.2021 до договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 535846669 від 01.02.2019 у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
18.05.2021 приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна видала виконавчий напис № 16441 про стягнення з Боржника на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 535846669 від 01.02.2019 та плати за вчинення виконавчого напису.
09.06.2021 приватний виконавець Турський Олександр Віталійович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №65741354 з примусового виконання виконавчого напису № 16441 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за цим кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису. На даний час це виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні.
16.10.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та заявником укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до умов якого заявнику відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 535846669 від 01.02.2019.
Відповідно до реєстру боржників № 3 від 16.10.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до заявника перейшло право вимоги до боржника на загальну суму 18 909,73 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № 3 від 16.10.2025 до заявника підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу. Таким чином, ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло права грошової вимоги до боржника в сумі 18 909,73 грн, яка складається з: 4 107,23 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 487,50 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3 315,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Всі нарахування, що відбувались до дати отримання заявником права грошової вимоги здійснювались безпосередньо попередніми кредиторами. Станом на день відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та заявником не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою судді від 13.04.2026 прийнято до свого провадження вказану заяву ТОВ «ФК «ПОЗИКА» про заміну у виконавчому провадженні стягувача його правонаступником та призначено її до розгляду на 14:00 год. 20.04.2026 в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області.
Учасники процесу, яких було повідомлено про це засідання повістками, до суду 20.04.2026 не з'явилися, про причини неявки не повідомили. У заяві ТОВ «ФК «ПОЗИКА» міститься клопотання здійснити розгляд заяви за відсутності заявника.
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, тому, суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Розглянувши заяву ТОВ «ФК «ПОЗИКА» про заміну у виконавчому провадженні стягувача його правонаступником, суд дійшов такого висновку.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Згідно із частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно із положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у Постанові від 28.02.2024 у справі № 522/7214/13-ц (провадження № 61-5718св23) виснував, що відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на стадіях судового процесу.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Як вбачається з матеріалів заяви ТОВ «ФК «ПОЗИКА»01.02.2019 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 535846669.
Згідно із заявою ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у подальшому право вимоги до боржника за цим кредитним договором № 535846669 від 01.02.2019 перейшло від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» послідовно до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ПОЗИКА».
У заяві також зазначено, що 18.05.2021 приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна видала виконавчий напис № 16441 про стягнення з Боржника на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - стягувач) заборгованості за кредитним договором № 535846669 від 01.02.2019 та плати за вчинення виконавчого напису. 09.06.2021 приватний виконавець Турський Олександр Віталійович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №65741354 з примусового виконання виконавчого напису № 16441 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за цим кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.
Водночасдо заяви ТОВ «ФК «ПОЗИКА»не долучено копії кредитного договору № 535846669 від 01.02.2019, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , а також виконавчого напису № 16441, виданого 18.05.2021 приватним нотаріусом Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за цим кредитним договором № 535846669 від 01.02.2019 та плати за вчинення виконавчого напису. Клопотання про витребування цих доказів судом не подано.
При цьому, відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судове рішення, з огляду на положення ч. 6 ст. 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Щодо необхідності повної оплати новими кредиторами на користь минулих кредиторів за договором факторингу, то Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Аналогічні висновки викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 тощо.
Згідно із п. 2.1 долученої до заяви ТОВ «ФК «ПОЗИКА» копії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.
Аналогічні положення містять договір факторингу № 05/0820-01, укладений 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та договір факторингу № 161025-01-ОФ, укладений 16.10.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА».
З матеріалів заяви вбачається, що на підтвердження факту набуття за договором факторингу від первісного кредитора заявником надано лише копії договорів факторингу з додатковими угодами, витяги з реєстрів боржників, реєстру прав вимоги. Однак, заявником доказів оплати набуття права вимоги набувачами на кожному етапі такої передачі суду не надано.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства, суду та сторін (позивача та відповідача, стягувача та боржника). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно, для підтвердження факту відступлення права вимоги, заявник повинен надати до суду належні? достовірні, допустимі та у достатній кількості докази набуття права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Звертаючись до суду, заявник у своїй заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини. Водночас заявник лишень вказав, що ТОВ «ФК «ПОЗИКА» позбавлене можливості отримати копію виконавчого напису, оскільки не має процесуального статусу стягувача, до винесення судом ухвали про заміну первісного стягувача на його правонаступника. Разом з тим, представник заявника не заявляв клопотання про витребування цього доказу та інших доказів судом.
Таким чином, суд бере до уваги, що у своїй заяві до суду представник ТОВ «ФК «ПОЗИКА» просив розглянути справу у його відсутність, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, заявник на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.
Оцінюючи обґрунтованість вимог ТОВ «ФК «ПОЗИКА» про заміну у виконавчому провадженні стягувача його правонаступником, суд також враховує, що згідно із матеріалами цієї заяви приватним виконавцем Турським О.В. відкрито 09.06.2021 виконавче провадження №65741354 з примусового виконання виконавчого напису № 16441, виданого 18.05.2021 приватним нотаріусом Грисюк О.В.
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду (справа №826/20084/14, провадження № 11-174ас18) від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 відмовлено.
З огляду на викладене, Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, визначено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що кредитний договір № 535846669 від 01.02.2019 було нотаріально посвідчено.
Згідно із правовою позицією, яка викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/20084/14, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи ненадання заявником суду належних, достовірних та у достатній кількості доказів щодо переходу до нього права вимоги до боржника за кредитним договором № 535846669 від 01.02.2019, зокрема: копії укладеного 01.02.2019 кредитного договору № 535846669 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , копії виконавчого напису № 16441, виданого 18.05.2021 приватним нотаріусом Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 535846669 від 01.02.2019, оплати за договорами факторингу на кожному етапі такої передачі прав вимоги, заява ТОВ «ФК «ПОЗИКА» про заміну у виконавчому провадженні стягувача його правонаступником задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 89, 259-261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 літера Б, код ЄДРПОУ 39493634), подану його представником - адвокатом Кролевцем Русланом Ігоровичем, боржник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Верховної Ради, 34, офіс 511, код ЄДРПОУ 42254696), приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: вулиця Київська, 224, корп. 8, офіс 2 в смт Стрижавці Вінницького району Вінницької області), про заміну стягувача - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на його правонаступника - ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у виконавчому провадженні №65741354 з примусового виконання виконавчого напису № 16441, що видав приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 535846669 від 01.02.2019 та плати за вчинення виконавчого напису, - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Н.П. Карнаух