Справа № 131/432/26
Номер провадження 1-кп/131/31/2026
"22" квітня 2026 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12026020250000047 від 21 березня 2026 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жадани Іллінецького району Вінницької області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, в силу ст.89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
учасники: прокурор ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_4 , -
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026020250000047 від 21 березня 2026 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.05.2025 №141 солдата ОСОБА_4 призваного за призовом під час мобілізації на особливий період призначено на посаду призначено на посаду курсанта навчальної танкової роти військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжується указами Президента України та діє по даний час.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Пунктами 1, 3 частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, 12.06.2025, точного часу досудовим слідством не встановлено, однак не пізніше 06:10 год. солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, без відповідних дозволів командирів і начальників та без поважних причин залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , де проходив військову службу, після чого проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, тривалістю понад три доби, до 28.02.2026, моменту встановлення його місцезнаходження працівниками поліції за місцем проживання що по АДРЕСА_1 чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Так, ОСОБА_4 , своїми умисними протиправними злочинними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільно залишив військову частину без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
Вищевказані обставини стали підставою для повідомлення 28.02.2026 ОСОБА_4 про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч. 5 ст. 401 КК України та висловив намір повернутися до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
При цьому досудовим розслідуванням не встановлено в діяннях ОСОБА_4 складу інших злочинів.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407.408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Разом з тим, на адресу керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони від командира військової частини НОМЕР_3 , надійшла письмова згода на подальше проходження солдатом ОСОБА_4 військової служби.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, а тому відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України його може бути звільнено від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
З огляду на зазначене прокурор просить суд на підставі ч.5 ст.401 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закрити.
В судовому засіданні прокурор та підозрюваний клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.
Ознайомившись з клопотанням, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.288 КПК України розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
30.08.2024 р. набрав чинності Закон України№ 3902-IX від 20.08.2024 р., який передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину, або не з'явились вчасно без поважних причин до місця служби.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» внесено зміни до окремих нормативно-правових актів, якими передбачено порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.5 ст.401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407,408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Крім цього, КПК України доповнено наступними змінами:
1) частину другу статті 286 доповнено абзацом другим такого змісту:
«У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим».
Враховуючи викладене, слід зауважити, що законодавець визначив, що звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за ч.5 ст.401 КК України можливе за наступних підстав:
1. особа вчинила злочин, передбачений ст.ст.407,408 КК України під час воєнного стану вперше;
2. особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених лише ч.5 ст.407 та ч.4 ст.408 КК України, тобто вчинених під час дії воєнного стану;
3. особа добровільно звернулась до слідчого, прокурора або суду про намір повернутись до своєї військової частини або іншої;
4. наявність письмової згоди командира відповідної військової частини на продовження проходження військової служби.
ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, під час воєнного стану вперше.
ОСОБА_4 заявив клопотання щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5ст.401 КК України у зв'язку із наміром повернутися до військової частини та продовжити проходження військової служби.
Згідно з письмової згоди командира військової частини НОМЕР_3 від 16.03.2026 року солдату ОСОБА_4 надано письмову згоду на проходження військової служби на вакантній посаді у військовій частині НОМЕР_3 .
Судом враховано, що ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання компрометуючих даних не надходило.
За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим, підлягає задоволенню, тому ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Клопотань про обрання запобіжного заходу до суду не надходило, тому немає підстав для його обрання.
Керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.ст. 284, 285, 287, 288, 314 КПК України, суд
Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Жадани Іллінецького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження № 12026020250000047 від 21.02.2026 р. (справа №131/432/26) закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід не обирати.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_4 на військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , а ОСОБА_4 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: