Справа № 129/3865/25
Провадження по справі № 2/129/630/2026
"21" квітня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі головуючої судді Бондар О.В.,
розглянув у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кунківської сільської ради Гайсинського району про встановлення юридичних фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом, надання права на завершення приватизацї присадибної земельної ділянки,-
установив:
30.10.2025 р. до суду заявлено позов, в якому позивач просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визнати за позивачкою у порядку спадкування за заповітом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , а також визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_2 право на завершення приватизації присадибної земельної ділянки площею 0,70 га, розташованої по АДРЕСА_1 , свої вимоги обґрунтовує наступним: в 1965 році в установленому законом порядку з дозволу виконкому Кузьминецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області на виділеній загальними зборами місцевого колгоспу земельній ділянці ОСОБА_3 своєю власною працею та коштами спорудила житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , з того часу постійно проживала в ньому, але не здійснила його державної реєстрації відповідно до Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР» від 31.01.1966 року, за якою державна реєстрація у селах і селищах міського типу не проводилась, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , за вказаною адресою АДРЕСА_1 також був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_2 , який шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв спадщину після її смерті у виді 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , однак за життя ОСОБА_2 не оформив належну йому в даному житловому будинку 1/2 частину як члену колгоспного двору та 1/2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім того у свідоцтві про народження ОСОБА_2 (виданого повторно) в графі мати зазначено « ОСОБА_4 », натомість у свідоцтві про її смерть записано « ОСОБА_5 ».
Оскільки, спадкодавець ОСОБА_2 , як член колгоспного двору, за життя, мав право на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та прийняв спадщину у виді 1/2 частини вказаної нерухомості після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, але за життя спадкодавець не оформив належний йому цілий житловий будинок, на сьогодні позивач ОСОБА_1 , спадкоємиця за заповітом після його смерті, позбавлена можливості нотаріально оформити спадкове майно у виді вищезазначеного житлового будинку.
Крім того присадибна земельна ділянка орієнтовною загальною площею 0,70 га була передана у власність ОСОБА_3 на підставі рішення 19 сесії 21 скликання Кузьминецької сільської ради народних депутатів Гайсинського району Вінницької області від 01.04.1994 року, однак реєстрація права власності на дану земельну ділянку не була проведена у зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_3 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2 , була розпочата та не завершена процедура приватизації вищевказаної земельної ділянки, тому у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено, також за відсутності правовстановлюючих документів про реєстрацію права власності на нерухоме майно за спадкодавцем ОСОБА_2 , тому позивач ОСОБА_6 , спадкоємиця за заповітом після його смерті не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, письмово просила справу розглянути у її відсутність та у відсутність позивача, вимоги задовільнити повністю.
Представник відповідача Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області у судове засідання не з'явився, письмово вимоги визнав повністю, справу просив розглянути у його відсутність.
З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону, суд визнає за необхідне позов задовільнити повністю з таких міркувань.
Доведено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і за життя не завершила приватизацію присадибної земельної ділянки площею 0,70 га по АДРЕСА_1 , її син ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя також не завершив процедуру приватизації зазначеної присадибної земельної ділянки, хоча шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв спадщину після смерті матері у виді 1/2 частини житлового будинку, з відповідною часткою господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , як і право на приватизацію присадибної земельної ділянки площею 0,70 гектарів по АДРЕСА_1 , однак через розбіжності в свідоцтві про народження ОСОБА_2 та свідоцтві про смерть його матері ОСОБА_3 імені матері « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 », відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, позивачка не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини.
Спірні правовідносини регламентуються:
- ст. 15 ЦК України, згідно якої кожна особа, має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання;
- ч. 1 і ч. 2 ст. 16 ЦК України, за змістом якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту може бути, визнання права;
- чинним на час їх виникнення ч.1 ст.120 , ч.3 ст.123 ЦК УРСР (в ред.1963 p.), згідно з якими колгоспний двір має у власності житловий будинок, який належить його членам на праві спільної сумісної власності;
- ст. 127 цього кодексу, за змістом якої особиста праця є підставою законного набуття права власності, в тому числі членами колгоспного двору вцілому;
- ст. 328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, законність (правомірність) набуття права власності має витікати з рішення суду;
- ст. 548 ЦК УРСР (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини;
- Згідно зі ст. 549 (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв; прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини;
- Відповідно до ч.1 ст.549 (1963р.) діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном;
- Згідно положень ч.2 ст.315 ЦПК України: у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення;
- Згідно п.2.23 ППВ Суду України від 30.05.08 №7 «Про судову практику» в справах про спадкування розглядається судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів;
- Згідно ст.ст. 41,55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку визначеному Законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від протиправних посягань;
- ч.1 ст.1223 ЦК України, за якою право на спадкування мають особи, визначені в заповіті;
- п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов'язковою і проводиться вона на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили;
- ч. 3.1 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. №753/01-41 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», за якою право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати (відсутності) документа, що засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку; якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Частиною 1 ст.3 п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов'язковою, законність (правомірність) набуття права власності має витікати з закону чи рішення суду.
До даних правовідносин застосовуються норми ч.1 ст.30 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За ч.1,5 ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, спадкоємець за законом або по заповіту має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
Відповідно до ч.1,3 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пунктом 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов'язковою і проводиться вона на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили.
Частиною 3.1 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. №753/01-41 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», за якою право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати (відсутності) документа, що засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку;
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Частиною 1 ст.3 п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов'язковою, законність (правомірність) набуття права власності має витікати з закону чи рішення суду.
До даних правовідносин застосовуються норми ч.1 ст.30 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Статею 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, праов власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, також інших законів, що видаються, відповідно до яких земля в Україні може перебувати в приватній власності.
П.г ст. 81 ЗК України право власності на землю громадян набувається у разі прийняття спадщини.
Статтею 125 ЗК України, згідно якої право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно до правового висновку постанови Великої палати Верховного суду від 19.03.2019 року у справі №350/67/15ц, провадження №14-652 цс 18, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ч.3 ст. 125 ЗК України, проте розпочата процедура приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звернутися до суду з позовами про визнання права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не право власності на земельну ділянку.
Якщо спадкодавець за життя не встиг завершити приватизацію земельних ділянок спадкоємцю слід звертатися з позовом про визнання права на завершення цієї приватизації в порядку спадкування за законом (ВС/КЦС у справі № 623/633/17 від 30 червня 2020 року).
Оскільки, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і за життя не завершила приватизацію присадибної земельної ділянки площею 0,70 га по АДРЕСА_1 , її син ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя також не завершив процедуру приватизації зазначеної присадибної земельної ділянки, хоча шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв спадщину після смерті матері у виді 1/2 частини житлового будинку, з відповідною часткою господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , як і право на приватизацію присадибної земельної ділянки площею 0,70 гектарів по АДРЕСА_1 , однак через розбіжності в свідоцтві про народження ОСОБА_2 та свідоцтві про смерть його матері ОСОБА_3 імені матері « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 », відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, позивачка не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, то їй як спадкоємиці за заповітом право власності на спадкове майно необхідно визнати рішенням суду.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 13, 81, 89, 200, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,
ухвалив:
Позов задовільнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Вінниця, є рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Кузьминці Гайсинського району Вінницької області.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), жителькою АДРЕСА_2 право приватної власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), жителькою АДРЕСА_2 , право на завершення приватизації присадибної земельної ділянки площею 0,70 га, розташованої по АДРЕСА_1 у поряду спадкування за заповітом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: