Справа № 347/798/26
Провадження № 2/347/719/26
22 квітня 2026 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючої-судді: Крилюк М.І.
секретаря : Лазорик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги мотивовано тим, що 06.03.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит № 100859625, відповідно до якого Відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10 000 грн із зобов'язанням сплати процентів, комісій та інших передбачених договором платежів, а також можливих штрафних санкцій.
Позивач зазначає, що згідно з графіком платежів Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів і комісій. При цьому Кредитодавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку Відповідача, що підтверджується платіжним дорученням.
Умовами договору передбачено, що він набирає чинності з моменту укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін виникають з моменту перерахування кредитних коштів. Також зазначається, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та законодавства у сфері електронної комерції, договір було укладено в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора, що підтверджує його підписання Відповідачем.
Відповідач пройшов процедуру реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця, створив особистий кабінет, вказав платіжну картку для зарахування коштів, пройшов електронну ідентифікацію та подав заявку на отримання кредиту. Після схвалення заявки йому було направлено проєкт договору, який він акцептував шляхом використання одноразового коду, що є електронним підписом.
Позивач також зазначає, що 29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №110-МЛ/Т, відповідно до якого до Позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором. На підставі статті 512 ЦК України Позивач набув статусу нового кредитора.
Станом на момент звернення до суду загальна заборгованість Відповідача становить 32 190,20 грн, з яких: 9 300 грн - основний борг, 21 890,20 грн - нараховані відсотки, 1 000 грн - комісія за видачу кредиту.
Позивач зазначає, що вживав заходів досудового врегулювання, зокрема направляв Відповідачу письмову претензію про погашення заборгованості, однак вона залишилась без задоволення. Крім того, позивач посилається на належність та допустимість доказів укладення електронного договору, оскільки ідентифікація Відповідача здійснювалась через одноразові коди, а сам договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Також зазначається, що до подання позову заходи забезпечення доказів чи позову не застосовувалися.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 32 190,20 грн, а також судові витрати, включаючи судовий збір і витрати на правничу допомогу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, водночас у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також він повідомив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Клопотань, заяв чи відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. У зв'язку з цим, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України Косівським районним судом Івано-Франківської області було постановлено ухвалу від 22.04.2026 року про заочний розгляд справи, що підтверджується матеріалами судової справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Такий висновок ґрунтується на встановлених у судовому засіданні фактичних обставинах справи, що підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами, поданими позивачем.
Судом встановлено, що відповідно до наданих та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, 06.03.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит № 100859625, згідно з яким Відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 10 000 грн із обов'язком повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених умовами договору (а.с.11-25).
Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням про їх перерахування на банківську картку Відповідача, а також випискою з особового рахунку та відомістю про щоденні нарахування і погашення заборгованості, які містяться в матеріалах справи та узгоджуються між собою (платіжне доручення, виписка з рахунку, розрахунок заборгованості).
Згідно з умовами кредитного договору, він набирає чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін виникають з моменту фактичного перерахування кредитних коштів. Договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами, що підтверджується його текстом та додатками до нього.
Як вбачається з досліджених судом доказів (довідка про ідентифікацію, анкета-заява на кредит, дані особистого кабінету), Відповідач пройшов процедуру реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця, створив особистий кабінет, зазначив платіжну картку НОМЕР_1 для зарахування коштів, подав заявку на отримання кредиту та пройшов електронну ідентифікацію.
Після отримання проєкту кредитного договору Відповідач акцептував його шляхом використання одноразового ідентифікатора 807157, що підтверджується матеріалами справи та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», згідно з яким такий спосіб підписання є електронним підписом.
Суд також бере до уваги, що 29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №110-МЛ/Т, що підтверджується його копією, актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників. Відповідно до статті 512 ЦК України, до Позивача перейшло право грошової вимоги за спірним кредитним договором, у зв'язку з чим він набув статусу нового кредитора.
Згідно з випискою з особового рахунку та розрахунком заборгованості, станом на час звернення до суду загальна заборгованість Відповідача становить 32 190,20 грн, з яких: 9 300 грн - тіло кредиту, 21 890,20 грн - нараховані проценти, 1 000 грн - комісія за видачу кредиту.
Матеріалами справи підтверджується, що Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, зокрема направляв Відповідачу письмову претензію про погашення заборгованості, однак доказів її виконання або погашення заборгованості не надано (копія претензії, докази направлення).
Факт укладення електронного договору підтверджується сукупністю наданих доказів, а саме: договором про споживчий кредит з додатками, анкетою-заявою, довідкою про ідентифікацію, даними електронної ідентифікації, платіжним дорученням, випискою з особового рахунку, а також договором відступлення права вимоги з додатками та витягом з реєстру боржників.
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, переходу права вимоги до Позивача та наявності заборгованості у Відповідача.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин першої та дванадцятої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) іншою стороною і вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію, відповіді про її прийняття. Такий договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, прирівнюється за правовими наслідками до письмового договору.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин підлягає підписанню сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Судом установлено, що 06.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100859625 в електронній формі. Факт укладення договору підтверджується його копією з додатками, анкетою-заявою на кредит, довідкою про ідентифікацію позичальника, а також технічними даними щодо підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 807157.
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_1 надано кредит у сумі 10 000 грн. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням, згідно з яким грошові кошти були зараховані на банківську картку відповідача НОМЕР_1 , що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх зобов'язань.
Відповідно до частин першої та третьої статті 509 ЦК України зобов'язання є правовідношенням, у якому боржник повинен вчинити на користь кредитора певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати його виконання. Зобов'язання мають виконуватися добросовісно, розумно та справедливо.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до статті 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Статті 1048, 1049 ЦК України передбачають обов'язок повернення позики у строк та порядку, визначених договором, і сплату процентів.
Як убачається з відомостей про нарахування та погашення заборгованості, а також виписки з особового рахунку (розрахунку заборгованості), ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, кредит у встановлений строк не повернув та проценти не сплатив, у зв'язку з чим допустив прострочення виконання грошового зобов'язання (статті 611, 612 ЦК України).
29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 110-МЛ/Т, що підтверджується копією договору, актом приймання-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників та платіжною інструкцією. Відповідно до статті 514 ЦК України до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 100859625 від 06.03.2024, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора.
На момент звернення до суду загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 32 190,20 грн, з яких: 9 300 грн - основний борг (тіло кредиту), 21 890,20 грн - проценти за користування кредитом, 1 000 грн - комісія за видачу кредиту.
Зазначений розрахунок підтверджується випискою з особового рахунку та розрахунком заборгованості, долученими до матеріалів справи, і відповідачем не спростований належними та допустимими доказами, що узгоджується з вимогами статті 81 ЦПК України.
Оцінивши подані докази у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що відповідач порушив грошове зобов'язання, у зв'язку з чим заявлена заборгованість підлягає стягненню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивачем заявлено до стягнення 8000 грн. На підтвердження зазначених витрат до матеріалів справи долучено належні письмові докази, а саме: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», акт наданих послуг, детальний опис виконаних робіт, а також ордер на надання правничої допомоги, який підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача у даній справі.
Відповідно до статей 133, 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Такі витрати відшкодовуються за умови їх фактичного понесення, належного документального підтвердження, а також за критеріями реальності, необхідності та розумної співмірності із складністю справи, обсягом наданих правничих послуг, витраченим часом адвоката, значенням справи для сторін та ціною позову.
При цьому суд зобов'язаний оцінити не лише факт надання правничої допомоги, але й її співмірність, оскільки компенсація витрат на правничу допомогу не може набувати характеру необґрунтованого збагачення сторони, яка їх заявляє, та має відповідати принципу розумності судових витрат.
Дослідивши подані докази та обсяг фактично виконаних представником позивача робіт, суд бере до уваги, що справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, є типовою, не містить складних фактичних чи правових обставин, не потребувала значного обсягу доказування, проведення експертиз або участі адвоката у судових засіданнях.
З урахуванням наведеного, а також принципів розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн є завищеним відносно фактичної складності та характеру справи. Водночас суд вважає за можливе визначити розмір таких витрат у сумі 2000 грн, що відповідає критеріям реальності та розумної необхідності у даній категорії спорів.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», а також статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за Кредитним договором № 100859625 від 06.03.2024 року у розмірі 32 190,20 грн (тридцять дві тисячі сто дев'яносто гривень 20 копійок) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614), а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк