Справа № 640/5293/21
21 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року, суддя Борискін С.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування рішення, збов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просила:
- скасувати рішення комісії, викладене у Акті повторного спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, що сталося 22 вересня 2020 року о 06 год. 30 хв. на Комунальному некомерційному підприємстві Васильківської районної ради "Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", складений за формою Н-1/НП та затверджений заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Стахівським С.М. 25.11.2020 року;
- визнати випадок захворювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, пов'язану з виробництвом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення не відповідає фактичним обставинам справи та п. 33 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а отже підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог частини третьої статті 29 КАС України, Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" від 16.07.2024 № 3863-IX та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, у зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва судову справу №640/5293/21 передано на розгляд та вирішення Рівненському окружному адміністративному суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, головуючим суддею для розгляду справи №640/5293/21 призначено суддю Борискіна С.А.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято справу до провадження судді Борискіна С.А. та розпочато її розгляд спочатку.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 замінено відповідача Головне управління Держпраці у Київській області на його правонаступника Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 640/5293/21 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційну скаргу подано на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 ,1956 року, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , яка є матір'ю позивача, працювала в Комунальному некомерційному підприємстві Васильківської районної ради "Васильківський центр медико-санітарної допомоги" (далі-КНП ВРР "ВРЦПМСД") сестрою медичною загальної практики-сімейної медицини ( далі-ЗПСМ).
Згідно інформації з Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська рада Державна адміністрація) Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 5" Консультативне заключення лікаря-профпатолога від 01.10.2020 року, вбачається, що у ОСОБА_2 , 1956 року народження, виявлено Коронавірусну хворобу COVID-19, важкий перебіг, Двобічна полісегментарна пневмонія, поліорганна недостатність.
Діагноз хворої базується на позитивному результаті лабораторних досліджень №081782 від 09.09.2020 методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі, які були проведені вірусологічною лабораторією відділу дослідження біологічних факторів ДУ "Київський обласний центр МОЗ України та підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 295 від 22.09.2020.КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради Київської області та консультативним висновком лікаря-інфекціоніста КНП «Васильківський районний центр ПМСД" Васильківської районної ради Київської області Приходько О.В. від 11.09.2020.
Згідно протоколу № 2 засідання комісії з спеціального розслідування про визначення випадку гострого професійного захворювання із смертельним наслідком, що стався 22.09.2020 в Комунальному некомерційному підприємстві Васильківської районної ради "Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з сестрою медичної загальної практики сімейної медицини ОСОБА_2 , за адресою: вул. Декабристів, 87, м. Васильків, де вирішувалося питання про визначення випадку гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком пов'язаним чи не пов'язаним з виробництвом де результатом голосування було визнано, що вищезазначене захворювання не пов'язане з виробництвом.
Згідно висновку комісії гостре професійне захворювання із смертельним наслідком з сестрою медичною загальної практики сімейної медицини ОСОБА_2 вважати не пов'язаним з виробництвом та скласти Акт за формою Н-1/НП.
Як вбачається з акту спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання що стався 22 вересня 2020 року о 06 год 30 хв. від 12 жовтня 2020 року комісія дійшла висновку що гостре професійне захворювання на COVID-19, сестри медичної ЗПСМ визнано таким, що не пов'язане з виробництвом. Даний випадок не підпадає під дію пункту 22 порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337. Захворювання останньої на гостру респіраторну хворобу-COVID-19, спричинену корона вірусом SARS-CoV-2 сталося не під час виконання нею професійних обов'язків у зв'язку з цим впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на потерпілу не встановлено.
24.11.2020 за формою Н-1/НП був складений акт повторного спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання що стався 22 вересня 2020 року о 06 год 30 хв.
Вважаючи таке рішення, викладене у акті повторного спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання протиправним, позивачка звернулася до суду з даним адмігістративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини, зокрема, врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337.
Пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
За приписами ч. 2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232 затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Зазначена постанова 01.07.2019 втратила чинність у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 17.04.2019 №337, якою затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку, даний порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
У пункті 3 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
Пунктом 9 Порядку №337 регламентовано, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.
Пункт 10 Порядку визначає, що спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки; випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов'язків; гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків; нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого; випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Згідно з п. 15 Порядку до складу спеціальної комісії входять: посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).
У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на території іншого підприємства (установи, організації) до складу спеціальної комісії включаються представники такого підприємства (установи, організації).
Відповідно до п.12 Порядку визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню.
Згідно з п.13 Порядку до складу комісії входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).
До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.
Відповідно до п. 33 Порядку спеціальна комісія зобов'язана:
- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім'ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;
- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;
- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров'я для отримання медичних висновків щодо зв'язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;
- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
- вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов'язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід'ємною частиною);
- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;
- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;
- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.
Отже, матеріали відповідного розслідування нещасного випадку у заявлених спірних правовідносинах повинні містити всі вказані вище відомості до часу прийняття подальших рішень суб'єктами владних повноважень.
У відповідності до п.14 Порядку №337 Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок).
За змістом пункту 54 Порядку №337 контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції. Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки. Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв'язку з надходженням від потерпілого (члена його сім'ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.
Відповідно до пункту 55 Порядку № 337 посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об'єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
Згідно з п. 58 Порядку №337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім'ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв'язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.
За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов'язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку.
Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії).
Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 , 1956 року народження, є матір'ю позивачки, працювала в Комунальному некомерційному підприємстві Васильківської районної ради «Васильківський центр медико-санітарної допомоги» сестрою медичною загальної практики-сімейної медицини.
Згідно інформації з Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська рада Державна адміністрація) Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 5" Консультативне заключення лікаря-профпатолога від 01.10.2020 року, вбачається, що у ОСОБА_2 було, виявлено Коронавірусну хворобу COVID-19, важкий перебіг, двобічна полі сегментарна пневмонія, поліорганна недостатність.
Діагноз базується на позитивному результаті лабораторних досліджень №081782 від 09.09.2020 методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі, які були проведені вірусологічною лабораторією відділу дослідження біологічних факторів ДУ "Київський обласний центр МОЗ України та підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 295 від 22.09.2020 КНП «Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради Київської області та консультативним висновком лікаря-інфекціоніста КНП "Васильківський районний центр ПМСД" Васильківської районної ради Київської області Приходько О.В. від 11.09.2020.
Згідно протоколу № 2 засідання комісії з спеціального розслідування про визначення випадку гострого професійного захворювання із смертельним наслідком, що стався 22.09.2020 в Комунальному некомерційному підприємстві Васильківської районної ради "Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з сестрою медичної загальної практики сімейної медицини ОСОБА_2 , за адресою: вул. Декабристів, 87, м. Васильків де вирішувалося питання про визначення випадку гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком пов'язаним чи не пов'язаним з виробництвом де результатом голосування було визнано, що вищезазначене захворювання не пов'язане з виробництвом.
З акту спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, що стався 22 вересня 2020 року о 06 год 30 хв. вбачається, що комісія дійшла висновку що гостре професійне захворювання на COVID-19, сестри медичної ЗПСМ визнано таким, що не пов'язане з виробництвом. Даний випадок не підпадає під дію пункту 22 порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337. Захворювання останньої на гостру респіраторну хворобу-COVID-19, спричинену корона вірусом SARS-CoV-2 сталося не під час виконання нею професійних обов'язків у зв'язку з цим впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на потерпілу не встановлено. Даний акт було підписано головою та всіма члена комісії.
Матеріали справи свідчать, що спеціальна комісія утворена наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 24 вересня 2020 року № 2962 у складі: голова комісії: Аксьонова Алла Миколаївна - головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області, члени комісії: Васільєв Віталій Петрович - страховий експерт з охорони праці Іванківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, Початовський Олексій Іванович - голова Київської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, ОСОБА_3 -інженер з охорони КНП ВРР «Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_4 - голова профспілкового комітету КНП ВРР «Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_5 - Перший заступник голови Васильківської РДА, ОСОБА_6 - лікар з гігієни праці відділу з питань гігієни та атестації робочих місць за умовами праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області.
Так, колегія суддів зазначає, що спеціальна комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок із смертельним наслідком, про що склала відповідний акт за формою Н-1/НП, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративнму суді (незалежно від суб'єкта звернення до суду).
Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Пунктами 1 та 2 ч.1 ст. 3 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг.
Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних/господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Справи про оскарження актів спеціального розслідування нещасних випадків зі смертельним наслідком розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 Цивільного кодексу України), або виникають із трудових правовідносин.
Аналогічний висновок містить постанова Великої Палати Верховного суду від 27.05.2020 по справі № 580/1780/19.
Ухвалюючи вказану постанову, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків про застосування норм права у спірних правовідносинах:
"38. До складу спеціальної комісії, з актами якої не погоджується Управління Фонду, входять не лише представники органів державної влади, але й інші особи. При цьому спеціальна комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок зі смертельним наслідком, про що 05 лютого 2019 року склала відповідні акти за формою Н-5 і Н-1, які не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді (незалежно від суб'єкта звернення до суду).
39. Справи про оскарження актів спеціального розслідування нещасних випадків зі смертельним наслідком розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 Цивільного кодексу України), або виникають із трудових правовідносин.
40. Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670 (провадження № 11-833апп18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/24781/16-ц (провадження № 14-467цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 826/4176/18 (провадження № 11-1302апп18) та від 27 березня 2019 року у справі № 640/14775/16-ц (провадження № 14-657цс18)».
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В силу ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині розгляду справи з порушенням правил юрисдикційної підсудності, колегія суддів приходить висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги позивачки та скасування рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Одночасно колегія суддів роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права для вирішення цього спору звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства з урахуванням правил територіальної підсудності.
Керуючись ст. ст. 238, 239, 241, 242, 243, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування рішення, збов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції за правилами та в порядку цивільного судочинства.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.