Справа № 344/7201/26
Провадження № 3/344/2000/26
22 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 вчинила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 30.03.2026 року близько 14 год 50 хв в магазині, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила порушення, а саме: не проведення розрахункової операції через ПРРО; не видача розрахункового документа встановленого зразка, чим було порушено п. 1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , якій роз'яснено вимоги ст.268 КУпАП, вину не визнала. Вказала, що в них електронні чеки, однак покупець сказав, що йому потрібний паперовий чек. Видати такий чек вона не змогла, бо в них немає принтера. Вважає, що порушень норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в її діях немає.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій закупівлі-продажу іноземної валюти.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч.1 ст.155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
До відповідальності можуть бути притягнуті особи, які здійснюють розрахункові операції та посадові особи при цьому відповідальність цих осіб відрізняється.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Також, програмний РРО (він же пРРО) це програма, яка встановлюється на певний пристрій продавця і забезпечує реєстрацію електронного фіскального чека на сервері реєстрації фіскальних чеків у ДПС. Зв'язок здійснюється через мережу Internet. Навіть якщо зв'язок тимчасово обірвався пРРО може забезпечити до 36 годин роботи без такого зв'язку (так званий офлайн-режим роботи); покупець отримує e receipt (електронний чек) у вигляді повідомлення на його електронну адресу (e-mail чи за своїм номером на популярні месенджери на кшталт Viber, Telegram, може зчитати QR-код з екрану пристрою, на який встановлений пРРО, або отримати його на свій телефон за технологією безконтактної передачі даних NFC (вона також використовуються при платежах за допомогою телефона). Також може бути й варіант друку чека на принтері; використовуючи отриманий електронний чек, покупець може перевірити продавця через відповідну базу на сайті ДПС (пошук фіскального чека).
Приводом для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП став Акт фактичної перевірки, відповідно до якого виявлено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків. Будь-яких даних про те, що вказаний акт про результати перевірки скасовано чи визнано неправомірними дії посадових осіб ДПС з приводу проведення цієї перевірки, суду не надано.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Установлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення у діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення № 600 від 30.03.2026 року; копією акта фактичної перевірки реєстраційний № 5493/09/15/РРО/2926916419 від 01.04.2026 року, іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Отже, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Ураховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність критичного ставлення винного до вчиненого правопорушення та його наслідки, суд дійшов висновку, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У той же час будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.
Керуючись ч. 1 ст. 155-1, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 665 гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванна КОВАЛЮК