Справа № 640/8513/22
21 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, суддя Буряк І.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2022 № 5760416 (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2022 вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу було передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року справу прийнято до провадження суду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням Донецького окружного адміністративного суду, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для виходу із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
З огляду на вищезазначене відсутні підстави для розгляду справи у режимі відеоконференції як те просив в апеляційній скарзі скаржник.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 42933160, адреса місця знаходження: 03115, м. Київ, вул. Краснова, 27.
ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за результатами якої складено акт від 06.01.2022 № 371/Ж5/26-15-04-16-03.
Відповідно до зазначеного акту встановлено порушення Товариством граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, передбачених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 п. 203.1 ст.203 ПК України. Відповідальність передбачена ст. 124 ПК України.
Згідно розрахунку штрафної санкції, доданого до акта перевірки, судом установлено, що позивачу нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 106 367,50 грн у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгодженого зобов'язання з ПДВ 2 127 350,00 грн, а саме строк сплати 27.12.2021, фактично сплачено 28.12.2021.
10 січня 2022 року контролюючим органом прийнято ППР № 5760416, яким до Товариства за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, передбачених п. 50.1 ст.50, п. 57.1 ст. 57 п. 203.1 ст. 203 ПК України та на підставі ст. 122 ПК України за затримку на один календарний день сплати у розмірі 2 127 350,00 грн застосовано штраф у розмірі 5% 106 367,50 грн.
До уточненої позовної заяви позивачем було долучено податкову декларацію з ПДВ Товариства за звітний період серпень 2021 року (прийнята податковим органом), дата подання 30.08.2021; податкову декларацію з ПДВ Товариства за звітний період листопад 2021 року (прийнята податковим органом), дата подання 20.012.2021; платіжне доручення від 21.12.2021 № 16288 про сплату ПДВ за листопад у розмірі 1 500 035,00 грн; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок подано у звітному періоді грудень 2021, період, що уточняється серпень 2021, дата подання 27.12.2021; платіжне доручення від 28.12.2021 № 16050 про сплату ПДВ згідно уточнюючого розрахунку за серпень 2021 року у розмірі 4 033 497,00 грн; довідку АТ «Комерційний індустріальний банк» від 07.06.2022 вих. № 30-1647 видана Товариству про те, що АТ «Комерційний індустріальний банк» у період з 25 грудня по 27 грудня 2021 року не працював через вихідні та святкові дні.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 75 ПК України, зокрема пп. 75.1.1 передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
За змістом пп.76.1 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 76.2 ст. 76 ПКУ визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 86.7 ст. 86 ПКУ передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Згідно з пп.86.7.1 ст. 86 ПКУ акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду (пп.. 86.7.2, ст. 86 ПКУ).
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду (пп.86.7.3 ст. 86 ПКУ).
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
Згідно з пп. 86.7.5 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Як встановлено судом першої інстанції акт перевірки прийнято 06.01.2022, а спірне ППР 10.01.2022, тобто до закінчення строку, передбаченого п. 86.7 ст. 86 ПК України, для можливості подати свої заперечення до акта перевірки
Верховним Судом сформована судова практика щодо застосування норм пункту 86.7 статті 86 ПК України у подібних правовідносинах у постановах від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 15.01.2021 у справі 824/563/19-а, від 24.02.2022 у справі №560/8920/20, від 12.07.2023 у справі №200/4704/21.
Зокрема, у постанові від 20.11.2018 у справі № 826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід'ємної частини.
Судом встановлено, що відповідач фактично унеможливив реалізацію права позивача на подання заперечень до акта перевірки, оскільки до закінчення 10-денного строку на подання заперечень прийняв спірне ППР, а отже доводи позивача про безпідставність винесення відповідачем спірного ППР до закінчення законодавчо установленого строку на реалізацію платником права на подання заперечень до акта перевірки.
Згідно з п.50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Відповідно до ст. 57 ПКУ пункт 57.1 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020, а саме: граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до п.124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
Пункт 203.1 ст. 203 ПКУ передбачає, що одаткова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пп. «а» п. 50.7 ст.50 ПК України платник, який самостійно виявляє заниження податкового зобов'язання має надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Тобто, вказаної нормою чітко визначено обов'язок платника сплатити суму недоплати та штраф саме до подання уточнюючого розрахунку.
У спірних правовідносинах позивач подав відповідний розрахунок 27.12.2021, а сплатив суму самостійно узгодженого грошового зобов'язання 28.12.2021.
Водночас, коллегія суддів зауважує, що штрафні санкції за ст. 124 ПК України застосовуються за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, акт перевірки від 06.01.2022 теж містить посилання на порушення позивачем п. 57.1 ст.57 ПК України, тобто мова йде про не сплату своєчасного власне узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, яке відповідно до спеціальної норми мало бути сплачено до подання уточнюючого розрахунку.
Разом із тим, судом установлено, що попередні 2 дні до подання уточнюючого розрахунку були вихідними, а тому суд вважає обґрунтованим у такому випадку застосувати абз. 13 п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме, якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Таким чином, оскільки позивачем сплачено узгоджено податкове зобов'язання у перший робочий день після настання граничного строку сплати, то, відповідний строк не є порушеним, підстави для застосування штрафних санкцій за п. 124.1 ст. 124 ПК України відсутні.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року - без змін
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.