Справа № 344/19045/25
Провадження № 2/344/1540/26
21 квітня 2026 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Польської М.В.,
секретаря судового засідання Соляник Т.І.,
за участі:
представника позивача Скаско В.О.,
представника відповідача Русінова Т.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» у жовтні 2025 року звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.07.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3141840, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 7 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). 16.04.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1342596, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 5200 грн., строком на 30 днів, а відповідач зобов'язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами, із умовами застосування автопролонгації. 15.12.2021 було укладено договір № 15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3141840. 10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3141840. 27.01.2022 було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1342596. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1342596. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за вказаними договорами. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3141840 від 29.07.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 51072.91 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 6650.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 43652.91 грн., заборгованість за комісіями - 770.00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1342596 від 16.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6787.49 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5200.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1492.33 грн., інфляційні збитки - 83.20 грн., нараховані 3% річних -11.96 грн.
22.12.2025р. надійшов відзив на позов, в якому вимоги заперечуються частково. Щодо Договору про споживчий кредит №3141840, то 20.09.2021 Відповідачем сплачені кошти в сумі 3514,00 грн., які враховані Позивачем як сплата процентів у сумі 2814,00 грн., тіло кредиту - 350,00 грн., пролонгація 350,00 грн.. Відповідач не погоджується з розрахунком за Договором про споживчий кредит №3141840, оскільки: строк дії договору становив з 29.07.2021 по 18.08.2021, що унеможливлювало розрахування відсотків поза строком кредиту; відповідач є військовослужбовцем, який відповідно до пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має пільгу у вигляді звільнення від нарахування процентів за користування кредитом. Отже, сума заборгованості має становити 7000 - 3514 = 3 486,00 грн. за тілом кредиту, 770,00 грн. - комісія за надання кредиту. Щодо договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1342596, то Відповідач не погоджується з розрахунком за Договором про споживчий кредит №1342596, оскільки: строк дії договору становив з 16.04.2021 на 30 днів, що унеможливлювало розрахування відсотків поза строком кредиту, які нараховувались кредитором по 14.08.2021р.; відповідач є військовослужбовцем, який відповідно до пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має пільгу у вигляді звільнення від нарахування процентів за користування кредитом. Отже, заборгованість відсутня за вказаним договором, оскільки Відповідачем сплачено 10925,27 грн., які враховані в оплату відсотків за користування кредитом.
30.12.2025р. надійшла відповідь на відзив.
04.02.2026р. надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Представник позивача в судових засіданнях вимоги позову підтримав, просив задовольнити повністю.
Представник відповідача частково визнала суму боргу в розмірі 3 486,00 грн. за тілом кредиту, 770,00 грн. - комісія за надання кредиту по Договору про споживчий кредит №3141840, в решті вимог просила відмовити з врахуванням статусу відповідача як учасника бойових дій з особливого періоду - 2014 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
29.07.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3141840, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 7 000 грн., строком на 20 днів - до 18.08.2021р., а відповідач зобов'язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1750.0 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.
Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.
Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Сторонами кредитного договору узгоджено, що Позичальник відповідає перед Кредитодавцем за зобов'язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. У разі прострочення Позичальником виконання зобов'язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
15.12.2021 було укладено договір № 15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3141840.
10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3141840.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3141840.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3141840 від 29.07.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 51072.91 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 6650.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 43652.91 грн., згідно поданого позивачем розрахунку ( за період з 29.07.2021 р. по 24.10.2021р. - 20045.41грн., а з 15.12.2021р. по 10.03.2023р. - 23 607.50грн.), заборгованість за комісіями - 770.00 грн.
Заперечуючи частково щодо Договору про споживчий кредит №3141840, представник відповідача зазначила, що 20.09.2021 Відповідачем були сплачені кошти в сумі 3514,00 грн., які враховані Позивачем як сплата процентів у сумі - 2814,00 грн., як тіло кредиту - 350,00 грн., як комісія - 350,00 грн.. Відповідач не погоджується з розрахунком за Договором про споживчий кредит №3141840, оскільки: строк дії договору становив з 29.07.2021 по 18.08.2021, що унеможливлювало нарахування відсотків поза строком кредиту. Окрім того відповідач є військовослужбовцем, який відповідно до пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має пільгу у вигляді звільнення від нарахування процентів за користування кредитом. Отже, сума заборгованості має становити 7000грн. - 3514грн. = 3 486,00 грн. за тілом кредиту, а також 770,00 грн. - комісія за надання кредиту.
Згідно з ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року(далі Закон) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже перевіряючи розрахунок заборгованості, суд зазначає, що оскільки строк повернення кредиту був визначений на 20 днів, тобто до 18.08.2021р., з можливістю пролонгації на стандартних умовах за п.2.3.1.2 договору ще на 60 днів, то період нарахування відсотків є правильним в межах з 29.07.2021р. по 18.08.2021р. та плюс 60 днів, що становило б загальну суму відсотків в розмірі 20045.41грн. та тіло кредиту - 6650грн., з врахуванням сплаченої суми відповідачем 20.09.2021р.: 2814грн. за відсотки та 350грн. за тіло кредиту. Разом з тим, з врахуванням норми пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( в редакції починаючи від змін внесених Законом України № 1275-VII від 20.05.2014р.) відповідач звільнений від сплати відсотків за законом, про що буде зазначено нижче, а тому у суму боргу по тілу кредиту, слід зарахувати оплачені кошти в сумі 2814грн. та 350 грн., що складатиме суму боргу у розмірі 4 606 грн., з яких: 3 836 грн. - заборгованість за тілом кредиту (7000-2814-350), 770 грн. - заборгованість за комісією.
При цьому, доводи представника позивача про можливість нарахування відсотків з врахуванням ч.2 ст.625 ЦК України, що передбачено договором, у розмірі відсоткової ставки, відхиляються та слід застосувати таке.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Щодо умов та порядку укладання Договору № 1342596 від 16.04.2021 р..
Згідно п. 1. Договору Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату від суми позики.
Відповідно до п. 2 Договору про надання позики: сума Позики становить 5200.00 грн., строком на 30 днів тобто до 16.05.2021р., процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99 % яка нараховується за кожен день користування Позикою.
Відповідно до п. 6.5. ПРАВИЛ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», які не підписувались відповідачем, (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.
27.01.2022 було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1342596.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1342596.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1342596.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1342596 від 16.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості позивача, становить 6787.49 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5200.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 1492.33 грн. (за період з 16.04.2021р. по 27.01.2022р., з врахуванням оплачених відповідачем % на суму 10925.27грн.), інфляційні збитки - 83.20 грн. (за період лютого 2022р.), нараховані 3% річних -11.96 грн. (за період з 27.01.2022р. по 23.02.2022р.).
Заперечуючи в цій частині кредитного договору в повному обсязі сторона відповідача вказала, що строк дії договору становив з 16.04.2021 на 30 днів, що унеможливлювало нарахування відсотків поза строком кредиту, які нараховувались кредитором по 14.08.2021р.; відповідач є військовослужбовцем, який відповідно до пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має пільгу у вигляді звільнення від нарахування процентів за користування кредитом. Отже, заборгованість відсутня за вказаним договором, оскільки Відповідачем сплачено 10925,27 грн., які враховані в оплату відсотків за користування кредитом, а розмір тіла кредиту становив тільки 5200грн, отже є переплата з врахуванням пільг відповідача, що є підставою відмови у цій частині позову.
Щодо цього суд зазначає, що відповідно до довідки № 1241 від 03.12.2025, виданої військовою частиною № НОМЕР_1 Національної гвардії України відповідач, підполковник ОСОБА_1 , дійсно перебуває на військовій службі з 25.10.2007р., в період з 16.07.2014р. брав участь в АТО, визнаний учасником бойових дій про що свідчить посвідчення видане 30.03.2015р..
Згідно з п. 19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Законом України № 1275-VII від 20.05.2014 статтю 14 доповнено пунктом 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» такого змісту: "15. Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються".
Отже, пунктом 15 ст.14 в наведеній редакції закону встановлено категорії військовослужбовців, на яких розповсюджується щодо не нарахування процентів, штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за кредитом військовослужбовцям на весь строк особливого періоду.
В редакції ЗУ № 3621-IX від 21.03.2024, № 3633-IX від 11.04.2024 коло осіб, передбачених п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розширено та викладено в наступній редакції "15. Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов'язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 року в Україні розпочався особливий період.
При цьому п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.
Застосування приписів п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов'язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
Отже, з врахуванням внесення коштів відповідачем, які перевищують тіло кредиту, суд приходить до висновку про відмову у задоволення вимог в цій частині стосовно заборгованості по тілу кредиту та відсотків. При цьому, нараховані інфляційні та 3% річних за ч.2 ст.625 ЦК України при відсутності заборгованості також до задоволення не підлягають.
З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422.40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.
Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Так, договірні відносини між адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підтверджені договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року.
Як вбачається з Договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та Клієнтом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Клієнт доручає, а адвокатським об'єднанням приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно Заявки на надання юридичної допомоги №496 від 01.09.2025 та Витягу від 01.09.2025 з Акту №14 про надання юридичної допомоги, сторони за Договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», підписавши цю заявку погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 год. вартістю 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 год. вартістю 12 000 грн., що складає 16 000 грн.
Разом із тим, з урахуванням положень процесуального закону щодо розподілу судових витрат, принципу пропорційності, а також того, що позовні вимоги були задоволені судом не в повному обсязі (на 7,96%), суд дійшов висновку, що витрати на надання професійної правничої допомоги підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з цим суд вважає обґрунтованим визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 1 273,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.202).
Таким чином, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз приписів ст. 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, коли рішення суду ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору, він компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки в даній справі відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно до вимог законодавства, враховуючи підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору, суд вважає за необхідне компенсувати сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог (7,96%) в розмірі 192,82 грн., згідно із платіжною інструкцією № 0563540034 від 10.10.2025 року.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), заборгованість за договором про споживчий кредит №3141840 від 29.07.2021 року у розмірі 4 606 грн. (чотири тисячі шістсот шість гривень), з яких: 3 836 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 770 грн. - заборгованість за комісією.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) за рахунок держави понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 192,82 грн. (сто дев'яносто дві гривні 82 копійки), згідно із платіжною інструкцією № 0563540034 від 10.10.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу у розмірі 1 273,60 грн. (одна тисяча двісті сімдесят три гривні 60 копійок).
В решті задоволення вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 22 квітня 2026 року.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА