Справа № 344/7526/26
Провадження № 1-кс/344/3104/26
21 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026090000000231 від 17.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Прокурор звернувся в суд з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026090000000231 від 17.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно з Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР):
- п. 1.3 - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
- п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 16.11 - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички «7.8» - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Разом з тим ОСОБА_4 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, знехтував вищезазначеними вимогами Правил, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода за наступних обставин.
Так, 17.04.2026 приблизно о 12:30 год. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mazda CX-7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався проїжджою частиною дороги по вул. Миру у с. Тяпче Калуського району Івано-Франківської області в напрямку нерегульованого перехрестя із автодорогою Н-10 сполученням «Стрий-Чернівці-Мамалига».
Під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя по другорядній дорозі, ОСОБА_4 не обрав безпечної швидкості руху, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, всупереч вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав перевагу у русі мікроавтобусу марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, виїхав на нерегульоване перехрестя та допустив зіткнення із вказаним мікроавтобусом.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.
Водночас, пасажири вказаного мікроавтобуса отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, в тому числі:
1) ОСОБА_6 - у вигляді забою головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, рваної рани спинки носа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень;
2) ОСОБА_7 - у вигляді компресійного перелому грудного відділу хребта, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;
3) ОСОБА_8 - у вигляді перелому кісток носа, перелому нижньої стінки орбіти, гематоми, скальпованої рани скронево-завушної ділянки справа, рваної рани плеча, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;
4) ОСОБА_9 - у вигляді перелому 7-го ребра, яке відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.
17 квітня 2026 року під час огляду місця події було вилучено автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який того ж дня визнано речовим доказом та після вилучення зберігається на території спец майданчика ГУНП в Івано-Франківській області.
У кримінальному провадженні необхідно провести інженерно-транспортну експертизу дослідження технічного стану автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 та транспортно-трасологічну експертизу що потребує безпосереднього його дослідження.
Встановлено, що автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 перебуває у власності ОСОБА_10 , зареєстрованого в м. Долина, Долинського району, Івано-Франківської області.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на майно може призвести до його можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Метою накладення арешту на автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є збереження речового доказу. Підставою накладення арешту на вказане майно є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є засобом вчинення злочину та зберегло на собі його сліди.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі. Просив клопотання задовольнити з наведених у клопотанні підстав.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином відповідно до вимог закону.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до постанови слідчого ОСОБА_11 від 17.04.2026 року автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який вилучений 17.04.2026 під час огляду місця події, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026090000000231 від 17.04.2026.
Прокурор обґрунтовуючи клопотання вказує мету арешту - забезпечення збереження речового доказу.
Стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому є необхідність у накладені на нього арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Враховуючи вищенаведене, клопотання слід задовольнити та накласти арешт на зазначене майно, оскільки вказаний захід забезпечення є доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування, відчуження та розпорядження на автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який вилучений 17.04.2026 під час огляду місця події, до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1