Справа № 344/3893/26
Провадження № 2/344/3752/26
20 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретаря Волощук Є.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 квітня 2025 року між ТОВ «ФК НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №2089603 в електронній формі. В подальшому, 25 липня 2025 року, між ТОВ «ФК НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25072025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі Боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №25072025 від 25 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача в сумі 24840 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8000 грн., 2000 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту, 7840 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 7000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Також 23 грудня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 , було укладено договір надання коштів у кредит № 73631883. В подальшому, 27 березня 2025 року, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі Боржників. Відповідно до реєстру боржників № 14 від 26.08.2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 37866,71 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 10102,01 грн., 14512,69 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10102,01 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 3150 грн. - комісія за надання кредиту.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами №2089603 та № 73631883, яка становить в загальному розмірі 62706,71 грн.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення коштів не виконує, то позивач просив стягнути заборгованість та понесені судові витрати.
Відповідач подав відзив на позов. Зазначив, що заперечує проти позовних вимог у частині нарахування відсотків, комісій та штрафних санкцій. Вимоги щодо стягнення комісій (3150 грн., 2000 грн.) та плати за обслуговування (7840 грн.) на загальну суму 12990 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню. За договором №2089603 PANGO сума кредиту становить 8000 грн., позивач вимагає стягнути сумарно 24840 грн. Однак загальна сума до стягнення не може перевищувати 16000 грн. (тіло + нарахування). Максимальна сума всіх нарахувань за законом обмежена сумою 8000 грн. Позивач вимагає стягнути відсотки за договором № 73631883 за договірною ставкою за весь період прострочення. Однак нарахування відсотків за понадстрокове користування за ставкою мікрокредитування після 22.04.2025 є незаконним та веде до безпідставного збагачення кредитора. Позивач заявив до стягнення 7000 грн. неустойки за кредитом PANGO. Відповідач просив зменшити розмір неустойки до 0,00 грн., враховуючи її очевидну неспівмірність із наслідками порушення та важке матеріальне становище відповідача. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісій та плат за обслуговування на загальну суму 12990 грн., провести перерахунок заборгованості, виключивши відсотки та неустойку, нараховані понад законодавчі обмеження та поза межами строку дії договорів. Також зазначив, що визнає основну заборгованість (тіло кредитів) у розмірі 18102, 01 грн. (10102,01 грн. та 8000 грн.).
Представник позивача подав відповідь на відзив. У відповіді вказано, що відповідачем у відзиві факт укладення Кредитних договорів не спростовується. До того ж, Відповідачем безпосередньо визнається укладення ним Кредитних договорів з Первісними кредиторами, а відповідно, він визнає отримання за даними договорами коштів та визнає свою обізнаність щодо умов Кредитних договорів. Визнання обставин позову стороною Відповідача звільняє Позивача від їх доведення перед судом. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості, Кредитний договір є дійсним та ніким не скасованим. що у розрахунку заборгованості за кредитним договором №73631883 міститься інформація щодо проведення Відповідачем оплат, які зараховано на погашення заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору. Сплати Відповідачем коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості на рахунок Первісного кредитора, є беззаперечним підтвердженням укладення договору, погодження з його умовами та отримання коштів. Відповідачем при підписанні кожного Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів, та інших положень договорів. Також слід зазначити, що згідно умов кожного Кредитного договору, підписаного відповідачем, прямо зазначено, що відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Кредитодавця, а також отримав від Кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Також, наголошуємо на тому, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеними Договорами у ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Відповідача. Відтак, позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитними договорами, яка була нарахована первісним кредитором. Просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, підтримуючи позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, які просив задовольнити в повному обсязі.
Сторони у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого фінансова установа позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.
01.04.2025 року між ТОВ «ФК НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2089603 (а.с.7-18), який укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов вказаного Договору сума кредиту 8 000 грн., строком на 345 днів, з 01.04.2025 (дата надання кредиту). Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватись позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів: 12.03.2026 року (дата остаточного погашення заборгованості). Комісія за дання кредиту: 2000 грн., яка нараховується за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 24640 грн., що нараховується за ставкою 14.00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені графіком. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
25.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» укладено договір факторингу №25072025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права грошової вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі Боржників (а.с.23-24). 25.07.2025 року складено акт прийому передачі Реєстру боржників (а.с.25). Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу 25.07.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача за договором №2089603 від 01.04.2025 в розмірі 24840 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8000 грн., 2000 грн. - комісія за надання кредиту, 7840 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 7000 грн. заборгованість за неустойкою (а.с.27).
Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором про споживчий кредит №2089603 від 01.04.2025 в розмірі 24840 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8000 грн., 2000 грн. - комісія за надання кредиту, 7840 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 7000 грн. заборгованість за неустойкою.
23.12.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73631883, який укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов вказаного Договору сума кредиту 21000 грн., строк договору - 30 днів, дата повернення кредиту 21.01.2025, процентна ставка фіксована 0,125% в день, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що складає 3150 грн., процентна ставка за понадстрокове користування позикою 4,00% в день, пеня 4%, орієнтована загальна вартість кредиту 24937,50 грн. (а.с.33-40).
27 березня 2025 року, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ « Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників (а.с.43-44). 26 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду №8 до договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 (а.с.45) та складено акт прийому передачі Реєстру боржників №14 від 26.08.2025 року (а.с.46). Відповідно до реєстру боржників № 14 від 26.08.2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача в розмірі 37866,71 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 10102,01 грн., 14512,69 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10102,01 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 3150 грн. - комісія за надання кредиту (а.с.48).
Свої зобов'язання за договором № 73631883 від 23.12.2024 відповідач не виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, що згідно з розрахунком первісного кредитора становить 37866,71 грн. (а.с.49-51).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).
За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначеного у договорі, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаними кредитними договорами.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов'язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за даними кредитними договорами.
Однак суд не погоджується розрахунком заборгованості щодо відсотків за договором надання коштів у кредит № 73631883 від 23.12.2024 року у розмірі 14512,69 грн. та зазначає наступне.
Строк дії договору № 73631883 від 23.12.2024 - 30 днів, дата повернення кредиту (останній день) 21.01.2025 року. Згідно умов даного договору процентна ставка/день 0,125% (фіксована).
Відповідно до п.7.1. позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди.
Продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту не було.
Отже враховуючи вище зазначене суд самостійно здійснив розрахунок заборгованості по відсотках.
За період із 23.12.2024 по 21.01.2025 року відсотки нараховувалися за процентною ставкою 0,125% кожного дня, тому за вказаний період сума відсотків становить 787,50 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором № 2089603 від 01.04.2025 року основної суми боргу в розмірі 8000 грн. та комісії 2000 грн., а разом 10000 грн., та за договором № 73631883 від 23.12.2024 - основної суми боргу 10102,01 грн., 787,50 грн. - суми заборгованості за відсотками, 3150 грн. - комісія за надання кредиту, а разом 14039,51 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 7840 грн. та суми заборгованості за неустойкою 7000 грн. за договором про споживчий кредит № 2089603 від 01.04.2025 року, а також суми заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом за договором надання коштів у кредит № 73631883 від 23.12.2024 у розмірі 10102,01 грн., суд зазначає наступне.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору, відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 7840 грн.
В договорі не зазначено за що саме щомісяця нараховується комісія за ставкою 14,00% від суми кредиту.
Фактично вказана комісія є прихованими відсотками, що є несправедливим по відношенні до споживача.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі№910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки 7000 грн. за договором про споживчий кредит № 2089603 від 01.04.2025 року, слід відмовити, оскільки такі нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.
Щодо стягнення суми заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом за договором надання коштів у кредит № 73631883 від 23.12.2024 у розмірі 10102,01 грн. суд зазначає наступне.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Сторони погодили строк кредитування (строк договору) - 30 днів. Дата повернення кредиту 21.01.2025 року.
При цьому, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і за понадстрокове користування за кредитом.
Враховуючи, що договором № 73631883 від 23.12.2024 визначений строк його дії, який становить 30 днів, саме протягом цього строку позивач мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентах за понадстрокове користування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення заборгованістю по процентах за понадстрокове користування кредитом слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1276 грн., виходячи з розрахунку: 24039,51 грн. (загальний розмір задоволених позовних вимог)*3328 грн. (сума сплаченого судового збору)/62706,71 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що знаходиться за адресою: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за договором про споживчий кредит № 2089603 від 01.04.2025 року та за договором надання коштів у кредит № 73631883 від 23.12.2024 року у загальному розмірі 24039,51 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що знаходиться за адресою: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, ЄДРПОУ 35625014, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1276 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бабій О.М.
Повний текст рішення складено та підписано 20 квітня 2026 року