Справа№938/2075/25
Провадження № 2/938/138/26
21 квітня 2026 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Александрової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі-ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Споживчий центр» звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23.11.2024-100000490 від 23.11.2024 року в розмірі 11880 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 23.11.2024 року уклали кредитний договір (оферти) № 23.11.2024- 100000490. Відповідно до умов кредитного договору № 23.11.2024-100000490 від 23.11.2024 року позичальнику надається кередит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 23.11.2024 року; сума кредиту: 4000 гривень. Строк, на який надається кредит - 147 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 18.04.2025 року; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 7% від суми кредиту та дорівнює 280 гривень. За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором). Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-4108. Товариство зобов'язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 11880 гривень, що складається з тіла кредиту - 4000 гривень, процентів - 5040 гривень, комісії (пов'язаної з наданням кредиту) - 280 гривень, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 560 гривень, неустойки - 2000 гривень.
Ухвалою суду від 08.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 51,52), у позовній заяві представник позивача вказав про розгляд справи за відсутності представника та не заперечував щодо заочного розгляду справи (а.с. 8).
Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений повторно належним чином, шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади України про виклик до суду на 26.02.2026 року та 16.04.2026 року (а.с. 46, 56). Крім того, судові повістки на 19.01.2026 року, 26.02.2026 року, 16.04.2026 року повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 38-40, 47-48, 53-55), про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно зі ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 16.04.2026 року, є дата складення повного судового рішення 21.04.2026 року.
У ч. 1 ст.280 ЦПК України закріплено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищевказане, вивчивши матеріали даної справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.3 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ч.1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 23.11.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №23.11.2024-100000490 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, направленим на номер телефону вказаного ним (а.с. 19-25).
Згідно з умовами договору дата надання кредиту, сума кредиту, строк кредиту, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом, графік платежів встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною договору (п. 3.1).
У заявці від 23.11.2024 року, яка є невід'ємною частиною кредитного договору №23.11.2024-100000490 від 23.11.2024 року (а.с. 22 -23), зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даними та наступними договорами: 4441-11XX-XXXX-4108, а також вказано дату надання кредиту - 23.11.2024 року, сума кредиту - 4000 гривень, строк кредиту 147 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 18.04.2025 року (п.1 - п.4); процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6); комісія, пов'язана з наданням кредиту 7% від суми кредиту та дорівнює 280 гривень. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п. 7). ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 4093,43%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 9880 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 5880 грн (п.16). Неустойка: 60 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (п.17). Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 547,50 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом (п.18); п.14 передбачено грфік платежів, а саме 7 платежів, 13.12.2024 року, 03.01.2025 року, 24.01.2025 року, 14.02.2025 року, 07.03.2025 року, 28.03.2025 року, 18.04.2025 року.
Відповідно до повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 26.11.2025 №111-2611 року (а.с.11 зворот), на виконання укладеного договору між ним та ТОВ «Споживчий центр» на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 23.11.2024 року о 11.25.38 годин на суму 4000 гривень, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 574597771, призначення платежу: Видача за договором кредиту №23.11.2024-100000490.
Із інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача (а.с.12 зворот), вбачається, що від АТ КБ «Приват Банк» отримано дані - позичальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса присілок присілок Центро, 114 села Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області; документ, що ідентифікує особу - idpasport номер НОМЕР_3 , орган, що видав 2619, дата видачі 14.11.2017 року; строк дії 14.11.2027; країна UA.
Із довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №23.11.2024-100000490 від 23.11.2024 року (а.с. 30) вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №23.11.2024-100000490 від 23.11.2024 року складає 11880 гривень, з яких 4 000 гривень - основний борг, 5040 гривень - проценти, 280 гривень - комісія за надання, 560 гривень - комісія за обслуговування, 2000 гривень - неустойка, проценти нараховані за період 23.11.2024 року до 18.04.2025 року.
Матеріали справи не містять доказів повного чи часткового виконання відповідачем зобов'язань з повернення суми кредиту та сплати процентів.
Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору та факт перерахування грошових коштів позивачем відповідачу.
При цьому відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, а саме отримавши грошові кошти не повернув їх.
Зважаючи на наведені обставини, ОСОБА_1 повинен повернути 4000 гривень заборгованості за тілом кредиту та 5040 гривень заборгованості за відсоками (у межах заявленої вимоги, оскільки 4000*1%*147=5880).
Умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 280 гривень за надання кредиту та комісію за обслуговуваннякредитної заборгованості (п.8, п.9 умов договору).
Однак, суд не може погодитися щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2000 гривень неустойки, з приводу чого вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 тобто станом на 23.11.2024 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З наведено слідує, що нарахована сума неустойки в період дії воєнного стану підлягає списанню кредитодавцем.
Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення, а саме з відповідача на користь позивача за кредитним договором №23.11.2024-100000490 від 23.11.2024 року підлягає стягненню 4000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 5040 гривень - заборгованість за процентами, 280 гривень - заборгованість за комісією, 560 гривень - заборгованість за обслуговування кредитної заборгованості, що в загальному розмірі становить9 880 гривень.
Уст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.
У зв'язку зі частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 2 014,59 гривень (9880*2422,40/11880).
У позовній заяві представником позивача зазначено про надання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №23.11.2024-100000490 від 23.11.2024 року в розмірі 9 880 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, з яких 4000 (чотири тисячі) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 5040 (п'ять тисяч сорок) гривень - заборгованість за процентами, 280 (двісті вісімдесят) гривень - заборгованість за комісією, 560 (п'ятсот шістдесят) гривень - заборгованість за обслуговування кредитної заборгованості.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 2 014 (дві тисячі чотирнадцять) гривень 59 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Найменування та ім'я сторін, їх місце знаходження та проживання:
товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ЧЕКАН