20 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26476/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
апеляційну скаргу Волинської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №160/26476/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор»
до Волинської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №160/26476/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови задоволено.
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла сформована в системі “Електронний суд» апеляційна скарга Волинської митниці на зазначене рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №160/26476/25 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 5813,76 грн.
Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету Волинської митниці 08.04.2026, проте недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто.
16.04.2026 на виконання вимог ухвали від апелянта надійшло клопотання, в якому він просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Волинська митниця не має можливості провести платежі за платіжними дорученнями про сплату судового збору в строк, встановлений ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 року.
Вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою цієї статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що Волинська митниця не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Волинської митниці про відстрочення сплати судового збору.
Отже, станом на 20.04.2026 Волинською митницею недоліки апеляційної скарги у визначений судом спосіб та строк не усунуто, скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи до уваги, що Волинською митницею у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Волинської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №160/26476/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови - повернути скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Кальник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова