03 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 215/4881/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року (суддя Рянська В.В.) в адміністративній справі №215/4881/25 за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради Лук'яненка Олександра Леонідовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
До Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Заступника начальника управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради Лук'яненко Олександр Леонідович, в якому позивач просить:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) відповідача при отриманні заяви від 07.02.2025 вх. С-441-П створювати штучні перешкоди правовій позиції ст. 7 Закону України “Про звернення громадян» для належного реагування, визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю, та зобов'язати надати консультацію для внесення вимог заяви до регламенту сесії Криворізької міської ради.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 215/4881/25 (провадження № 2-а/215/477/25) зазначену позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 позовну заяву залишено без руху із наданням десятиденного строку з дня отримання позивачем копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду: позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору згідно з вимогами ч. 1 ст. 5, ч. 5 ст. 160, ст. 161 КАС України та їх обґрунтування відповідно до положень закону та із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення її прав відповідачем, зокрема, доказів звернення до відповідача із заявою від 07.02.2025 вх. С-441-П, або доказів на підтвердження обставин, у зв'язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно; копії виправленої позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради Лук'яненка Олександра Леонідовича про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві, оскільки позивач у встановлені судом строки не усунув недоліки позовної заяви.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно статті 315 КАС України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху не отримувала, у зв'язку з чим не мала можливості усунути недоліки позовної заяви. Зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував день вручення судового рішення, у зв'язку з чим необґрунтовано повернув позов.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, залишаючи позов без руху, обґрунтовано зазначив, що адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.160,161 КАС України.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про залишення позову без руху та запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви.
Як свідчать матеріали справи, копію ухвали суду від 11.07.2025 було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу позивача, зазначену нею у позовній заяві. Однак поштове відправлення було повернуто до суду з довідкою Укрпошти від 31.07.2025 про причини повернення: “за закінченням терміну зберігання».
У відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями) після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Пунктом 4 частини шостої вказаної статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до частини першої статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Зі змісту абзацу четвертого частини четвертої статті 124 КАС України, вбачається, що у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
За правилами частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому беруться до уваги положення частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення із копією ухвали про залишення позовної заяви без руху від 11.07.2025 не вручено адресату з незалежних від суду причин, а тому вважається, що така ухвала суду є врученою позивачу.
Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Матеріали справи свідчать, що позивач не виявив необхідної старанності з метою подання позову до суду, який би відповідав вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року (справа №640/209945/18).
У справі №9901/471/21 (постанова від 21 вересня 2023 року) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції виконано покладений на нього обов'язок щодо інформування учасників справи про ухваленні судові рішення, а не вручення ухвали суду про залишення позову без руху позивачу мало місце з незалежних від суду причин.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, оскільки у встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви усунуті не були, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позову позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що повернення позову не позбавляє позивача процесуальної можливості повторно звернутися до суду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.315, ст.ст.316 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строки, визначені ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова