22 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30540/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/30540/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року в адміністративній справі №160/30540/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме, суд:
визнав протиправним та скасував Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38345843) критеріям ризиковості платника податку № 159266 від 22.07.2025 року;
- зобов'язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38345843) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38345843) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» про ухвалення додаткового рішення у справі 160/30540/25,- задоволено частково, а саме, суд:
- стягнув з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРАТРЕЙДІНГ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн;
- у задоволенні іншої частини, - відмовив.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в цій частині, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити повністю.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що розмір задоволених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів, наведених в апеляційній скарз,і та про обгрунтованість і законність оскаржуваного у цій справі додаткового рішення.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.
Згідно з частиною 1 цієї статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Задовольняючи частково вимоги позивача щодо компенсації судових витрат на правничу допомогу суд першої інстанції зазначив, що справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є нескладною. Також, судом першої інстанції було враховано, що у судових засіданнях адвокат участі не брав.
З огляду на вищенаведене суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 12000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та, відповідно зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу до 6000 грн.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у постановах від 24.11.2021 року у справі №420/1109/20, від 29.11.2021 року у справі №420/13285/20, від 03.12.2021 року у справі №1.380.2019.000502 вказав, що, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України", заява №19336/04).
Дослідивши надані представником позивача докази, враховуючи наведені норми права, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що беручи до уваги предмет спору, складність справи та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв'язку з розглядом цієї справи, а також враховуючи що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення таких витрат, та апеляційна скарга не містить відповідного розрахунку, витрати позивача на правову допомогу підлягають зменшенню до 6000 грн і що такий розмір відповідатиме вимогам розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому будь-яких обгрунтованих доводів та підстав для задоволення вимог у повному розмірі щодо стягнення судових витрат, порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили відповідну оцінку суду, позивачем не зазначено. Крім того, залишено апелянтом поза увагою висновки суду щодо відповідного аналізу фактичних обставин, які слугували підставою для таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/30540/25 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/30540/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак