22 квітня 2026 року справа №200/6511/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 200/6511/25 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом Верченко Ольги Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Верченко Ольги Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії з 01.03.2025 та обмеження основного розміру пенсії, гарантованого статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 01.03.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести індексацію пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн., з 01.03.2025 - на коефіцієнта збільшення 1,115 відповідно до постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (на 1.11 (у 2020 р.) на 1.11 (у 2021 р.) на 1.14 (у 2022р.) на 1,197 (у 2023 р.), на 1,0796 (у 2024 р.)), та здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 , з 30.01.2024 у відповідності до вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексаціям, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії позивача, гарантованого ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 30.01.2024;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок основного розміру пенсії позивача, з 30.01.2024 у відповідності до вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексації, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії (у розмірі 6188,89 грн), у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796);
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії за 2016 - 2018 роки у розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії за вирахуванням фактично сплачених сум.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилається на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову через порушення норм матеріального права .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не врахував, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Щодо позовних вимог про проведення індексації пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2016 - 2018 роки в розмірі 6188,89 грн, з 01.03.2025 - на коефіцієнта збільшення 1,115, (на 1,11 ( у 2020 р.) на 1,11 (у 2021 р.) на 1,14 (у 2022 р.) на 1,197 (у 2023 р.), на 1,0796 (у 2024 р.), здійснити перерахунок основного розміру пенсії з 30.01.2024 у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у розмірі 80% заробітної плати (доходу), з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексаціям, вважає, що підстави для проведення перерахунку позивачу з 30.01.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 відсутні, оскільки порядок проведення перерахунку затверджений з 01.03.2025 постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено згідно діючого законодавства.
Постанови Уряду № 124, № 251, № 127, № 118, № 168, № 185 є чинними і підлягають обов'язковому застосуванню. Принцип юридичної визначеності, як складова конституційного принципу верховенства права, означає чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права.
Апелянт просив врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовануу постанові від 12.12.2018 у зразковій справі № 802/2196/17-а, Верховного Суду в постанові від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17, від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач отримує пенсію за віком, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області,.
Згідно з протоколом призначення пенсії від 25.01.2019 рішенням № 0527250000756 позивачу призначено пенсію за віком.
Згідно з протоколом призначення пенсії середньомісячний заробіток, з якого обчислено пенсію становить 9836,56 грн, розмір пенсії - 4639,61 грн (9836,56 грн * 0,47167). Відповідно до розрахунку заробітної плати середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії становить 9836,56 грн обчислений шляхом добутку середнього заробітку з 2016-2018 роки (5377,90 грн) на індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії розміром 1,82907.
Згідно з протоколом перерахунку пенсії (уточнення показників заробітної плати) від 31.01.2019 середньомісячний заробіток, з якого обчислено пенсію становить 11319,91 грн, розмір пенсії - 5339,26 грн (11 319,91 грн *0,47167). Відповідно до розрахунку заробітної плати середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії становить 11319,91 грн обчислений шляхом добутку середнього заробітку з 2016-2018 роки (6188,89 грн) на індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії розміром 1,82907.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 01.07.2021 (допризначення, сплата внесків (абз.2, п. 4.3. Порядку 2-1)) від 10.02.2022 середньомісячний заробіток, з якого обчислено пенсію становить 11289,65 грн, розмір пенсії - 5240,32 грн (11289,65 * 0,46417).
Відповідно до розрахунку заробітної плати середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії становить 11 289,65 грн обчислений шляхом добутку середнього заробітку з 2016-2018 роки (6188,89 грн) та індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії розміром 1,82418.
За протоколом перерахунку пенсії (індексація) від 22.02.2022 середньомісячний заробіток, з якого обчислено пенсію становить 11 289,65 грн, розмір пенсії - 5240,32 грн (11289,65 * 046417). Відповідно до розрахунку заробітної плати середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії становить 11289,65 грн обчислений шляхом добутку середнього заробітку з 2016-2018 роки (6188,89 грн) та індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії розміром 1,82418.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії (індексація) від 27.02.2023 середньомісячний заробіток, з якого обчислено пенсію становить 13508,11 грн, розмір пенсії - 6315,04 грн (13508,11 * 0.4675). Відповідно до розрахунку заробітної плати середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії становить 13508,11 грн обчислений шляхом добутку середнього заробітку з 2014-2016 роки (3764,40 грн), коефіцієнта збільшення показника зп 1.9671198511 (1,17*1,11*1,11*1,14*1,197) та індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії розміром 1,82418.
За протоколом перерахунку пенсії (індексація) від 25.02.2024 середньомісячний заробіток, з якого обчислено пенсію становить 14583,35 грн, розмір пенсії - 7047,95 грн (14583,35 * 0.,675). Відповідно до розрахунку заробітної плати середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії становить 14583,35 грн обчислений шляхом добутку середнього заробітку з 2014-2016 роки (3764,40 грн), коефіцієнта збільшення показника зп 2,1237025912 (1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796) та індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії розміром 1,82418.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2025, яке набрало законної сили 24.04.2025 по справі № 200/5287/24, зокрема:
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 30.01.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі з 01.03.2021 - 1,11 відповідно до постанови КМУ від 22.02.2021 №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», з 01.03.2022 - 1,14 відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 - 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 - 1,0796 відповідно до постанови КМУ від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду у справі № 200/5287/24, відповідачем з 30.01.2024 здійснено перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі з 01.03.2021 - 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», з 01.03.2022 - 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 - 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 - 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із врахуванням раніше виплачених сум.
Розрахунок пенсії на виконання рішення суду:
Середній заробіток за 3 попередні роки: 6188,89 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 10120,40 грн;
Індивідуальний коефіцієнт для обчислення - 1,82418;
Середньомісячний заробіток для обчислення 10120,40 х 1.82418 =18461,43 грн.
Розмір пенсії за віком (стаття 27) (18461,43 * 0,46750): 8630,72 грн;
Доплата за понаднормовий стаж (стаття 28 частина 1 абзац 2) (за 11 років): 230,23 грн;
Загальний розмір пенсії: 8860,95 грн;
Доплата до пенсії згідно Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці: 5908,19 грн;
Сума пенсії згідно Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 18461,43 грн.) 14769,14 грн;
Обмеження в індексації з 01.03.2023: - 2462,65 грн;
Розмір пенсії з надбавками: 12306,49 грн.
З 01.03.2025 не здійснено перерахунок "Індексація заробітку".
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII).
За ст.ст.1, 2 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації установлений ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі ст. 4 Закону №1282-XII є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 9 Закону №1282-XII).
У зв'язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 прийнято Закон України №2040-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства", яким ч.5 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" викладено в новій редакції, за якою індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абз.2 і 3 ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Преамбулою названого Закону встановлено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 прийняв постанову №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №124).
За п.5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За пунктом 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К = ------------------------ + 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Згідно з п.5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону №1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до п.4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 41 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст.785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до п.6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
З метою забезпечення у 2020-2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив, що відповідні перерахунки пенсі мають проводитись з наступних дат та з урахуванням таких розмірів коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: з 01.05.2020 1,11 згідно з постановою №251; з 01.03.2021 1,11 згідно з постановою №127; з 01.03.2022 1,14 згідно з постановою №118; з 01.03.2023 1,197 згідно із постановою №168; з 01.03.2024 1, 0796 згідно із постановою №185; з 01.03.2025 1, 115 згідно із постановою №209.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення
Спірним у цій справі є питання наявності підстав для індексації пенсії позивача 2025 році та в разі їх наявності - визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який необхідно застосувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV: показник станом на 01.10.2017, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2020 - 2025 роках, чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначенні.
За з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Питання щорічної індексації пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, були предметом розгляду Судової Палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, яка в постанові від 15.04.2025 у справі №200/5836/24 зазначила, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
За висновком Верховного Суду, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).
Відповідно до ст.7 Закону №1058-IV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення.
Таким чином законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Тож, як за висновком Верховного Суду, з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV положень п.5 Порядку №124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, тобто під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 20.02.2025 у справі №460/2711/24, від 30.04.2025 у справі №440/9779/24, від 13.05.2025 у справі №560/8245/24, від 29.05.2025 у справі №400/3325/24 та багатьох інших.
Застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до обставин справи, що розглядається, суд констатує, що з метою забезпечення у 2020 - 2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету ПФ визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2020 році - 1,11 згідно з постановою №251, у 2021 році - 1,11 згідно з постановою №127, у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118, у 2023 році - 1,197 згідно із постановою №168, у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185, у 2025 році - 1,115 згідно з постановою №209.
Таким чином, індексація пенсії позивача у 2020 - 2025 роках мала проводитись відповідно до постанов №№ 251, 127, 118, 168, 185, 209, Порядку №124 та з урахуванням приписів ч.2 ст.42 Закону №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (у розмірі 6188,89 грн) на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно.
Також, суд враховує, що визначена станом на 1 березня відповідного календарного року сума індексації пенсії зберігається під час проведення індексації в наступних роках.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 13.05.2025 у справі №560/8245/24 та від 29.05.2025 у справі №400/3325/24.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії (у розмірі 6188,89 грн), у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796);
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії за 2016 - 2018 роки у розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії за вирахуванням фактично сплачених сум.
Щодо обмеження основного розміру пенсії позивача, гарантованого ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 30.01.2024, суд враховує наступне.
За ст.1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво- магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абз.3 ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
За статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд в постановах у справі № 345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі № 345/4462/16-а від 05.12.2019 дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Суд зазначає, що ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.
Умовою виплати пенсії за нормами ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст.28 Закону № 1058-IV є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абз.1 ст.26 цього Закону № 1058-IV.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.
Отже, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1.
Тобто, відповідачем обмежено саме гарантований ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» основний розмір пенсії, що не є тотожним обмеженню максимального розміру індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.
За ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.08.2025 у справі № 360/948/24, згідно з якими під час розгляду справи, судом встановлено, що під час перерахунку пенсії позивача, відповідачем обмежено передбачений статтею 8 Закону № 345-VI її розмір на 1083,70 грн.
Такі фактичні обставини судом встановлено на підставі наданих суду протоколів призначення та перерахунку пенсії і відповідачем такі обставини не спростовано.
За таких обставин, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача.
При цьому, розмір пенсії позивача, розрахований відповідачем як 80% його заробітної плати, склав 14769,14 грн, що не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (23610 грн станом на 01.01.2024). Обмеження пенсії максимальним розміром відповідачем і не застосовувалось. Ним проведено обмеження індексації, чому судом надано оцінку вище.
Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилається апелянт, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.
За Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями
Проте дискреційні повноваження відповідача допускають прийняття на свій розсуд рішень лише у разі можливості вибору у межах, встановлених законом. У справі, що розглядається, орган Пенсійного фонду прийняв рішення, яке не відповідає закону та порушує права позивача.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії позивача, гарантованого ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 30.01.2024;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок основного розміру пенсії позивача, з 30.01.2024 у відповідності до вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексації, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 200/6511/25 за позовом Верченко Ольги Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 22 квітня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв