22 квітня 2026 року справа №200/7440/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 200/7440/25 (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування рішення № 057350009664 від 22.07.2025 про відмову в призначенні пенсії, прийняте за результатом розгляду заяви від 15.07.2025;
- зобов'язання зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком згідно трудової книжки НОМЕР_1 період роботи в колгоспі з 20.07.1983 по 29.09.1989, період проходження строкової військової служби з 05.05.1984 по 07.05.1987, період роботи в Дружківському ордена Леніна машинобудівному заводі ім.50-річчя Радянської України з 31.10.1989 по 27.12.1991, з 14.05.1992 по 22.04.1998 та призначити пенсію за віком з 09.07.2025
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов задоволений частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057350009664 від 22.07.2025 про відмову в призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу з 09.07.2025 до страхового стажу для призначення пенсії за віком, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , період роботи в колгоспі з 20.07.1983 по 29.09.1989, період проходження строкової військової служби з 05.05.1984 по 07.05.1987, період роботи в Дружківському ордена Леніна машинобудівному заводі ім.50-річчя Радянської України з 31.10.1989 по 27.12.1991, з 14.05.1992 по 22.04.1998 року;
- в іншій частині позову - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин.
Апелянт зазначив, що до страхового стажу позивача правомірно не зараховано: період роботи в колгоспі з 20.07.1983 по 29.09.1989, оскільки відсутня довідка про відпрацьовані трудодні та встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві; періоди роботи з 31.10.1989 по 27.12.1991 та 14.05.1992 по 22.04.1998, оскільки звільнення з роботи засвідчено нечитабельними печатками.
Правомірність прийнятого Головним управлінням рішення №057350009664 від 22.07.2025 про відмову в призначені пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пов'язується з непідтвердженням необхідного страхового стажу роботи способом, визначеним Порядком №637 та Порядком №22-1. У позивача належним чином підтверджено лише 21 рік 11 місяців 13 днів страхового стажу, що не дає право на призначення пенсії.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Позивач 15.07.2025 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідачем прийнято рішення № 057350009664 від 22.07.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яке обґрунтовано наступним.
Страховий стаж позивача складає 21 рік 11 місяців 13 днів. До страхового стажу не зараховано: період роботи в колгоспі з 20.07.1983 по 29.09.1989, оскільки відсутня довідка про відпрацьовані трудодні та встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві; періоди роботи з 31.10.1989 по 27.12.1991 та 14.05.1992 по 22.04.1998, оскільки звільнення з роботи засвідчено не читабельними печатками.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивач:
- 20.07.1983 прийнятий в колгосп (рішення правл. протокол №7 від 25.07.1983);
- 05.05.1984 прийнятий на службу до радянської армії (повістка);
- 29.09.1989 виведений з членів колгоспу в зв'язку зі зміною місця проживання (рішення правл. протокол №9 від 29.09.1989);
- 31.10.1989 прийнятий механозбірний цех Дружківського машинобудівного заводу (наказ №1947 від 30.10.1989);
- 27.12.1991 звільнений за власним бажанням (наказ №2726 від 30.12.1991);
-14.05.1992 прийнятий в металопрокатний цех Дружківського машинобудівного заводу (наказ №998 від 13.05.1992);
- 22.04.1998 звільнений за власним бажанням (наказ №152 від 24.04.98).
Згідно з довідкою від 19.08.2025 №13/7767, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач дійсно проходив строкову військову службу з 05.05.1984 по 07.05.1987 року.
Відповідно до форми РС-право відомості про зарахування до стажу періодів роботи позивача з 20.07.1983 по 29.09.1989, з 05.05.1984 по 07.05.1987, з 31.10.1989 по 27.12.1991, з 14.05.1992 по 22.04.1998 - відсутні.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За пунктом першим частини першої статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з ч. 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За ст. 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Пункт 2 вказаних Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
За абз. 2 пункту 2 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.
За п. 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки.
Відповідно до п. 13 Основних положень обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за пунктом 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 №162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
За п. 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що записи в трудовій книжці виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які завірені підписом та печаткою колгоспу.
В записах трудової книжки колгоспника (сторінка 18-19) в розділі "трудова участь у суспільному господарстві" наявні відомості щодо фактично відпрацьованих трудоднів позивачем.
В матеріалах справи відсутні відомості про невиконання позивачем, під час роботи в колгоспі встановленого мінімуму трудової участі, в тому числі без поважних причин.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періодів роботи з 20.07.1983 по 29.09.1989, з 05.05.1984 по 07.05.1987, з 31.10.1989 по 27.12.1991, з 14.05.1992 по 22.04.1998 відповідачем суду не надано, тому суд вважає, що їх безпідставно не зараховано до стажу роботи позивача.
Також, суд враховує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, тому не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.
Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби суд враховує наступне.
За абз. 2 частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження проходження військової служби у спірний період, позивачем надано довідку від 19.08.2025 №13/7767, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач дійсно проходив строкову військову службу з 05.05.1984 по 07.05.1987 року, яка у суду сумнівів у достовірності не викликає.
Суд констатує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про проходження військової служби у спірний період, тож цей запис є належним та допустимим доказом для зарахування названого періоду до страхового стажу позивача, та свідчить про послідовність хронології подій періодів роботи.
В свою чергу, законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, при цьому судом не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності, будь-то наявність будь-яких виправлень, закреслювань, тощо у трудовій книжці позивача, тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, і зазначена обставина не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії, у разі наявності на те законних підстав.
Крім цього, відповідачем не вказано жодних інших підстав, за якими оформлення записів у військовому квитку та трудовій книжці робить їх недійсними або сумнівними.
Таким чином, оскільки судом не встановлено недостовірності або неточності вказаного запису, зазначене не може бути підставою для незарахування спірного періоду проходження військової служби позивача до його страхового стажу.
З огляду на викладене, період проходження військової служби з 05.05.1984 по 07.05.1987 підлягає зарахуванню до страхового стажу, та має бути врахований територіальним управління пенсійного фонду України під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу.
Отже, спірне рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057350009664 від 22.07.2025 про відмову в призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу з 09.07.2025 до страхового стажу для призначення пенсії за віком, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , період роботи в колгоспі з 20.07.1983 по 29.09.1989, період проходження строкової військової служби з 05.05.1984 по 07.05.1987, період роботи в Дружківському ордена Леніна машинобудівному заводі ім.50-річчя Радянської України з 31.10.1989 по 27.12.1991, з 14.05.1992 по 22.04.1998 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 200/7440/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 22 квітня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв