22 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/3150/26
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , за період з 29 квітня 2025 року (дати звільнення з військової служби у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби) до 28 жовтня 2025 року пенсії у розмірі 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), визначеному у розмірі відповідно до п. «а» ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 29 квітня 2025 року (дати звільнення з військової служби у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби) до 28 жовтня 2025 року пенсію у розмірі 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), визначеному у розмірі відповідно до п. «а» ст. 21 і Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пенсія у зв'язку зі встановленням III групи інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мала бути призначена саме з 29.04.2025.
Відповідачем відзив на позов подано не було.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 14.06.2024 року була встановлена ІІІ група інвалідності, травма, ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Строк встановлення інвалідності до 01.09.2025, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 792236 (а.с. 10).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 № 119 позивача, звільненого з військової служби, було виключено з 28.04.2025 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 14).
Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.09.2025 № 163/25/3874/В позивачу з 01.09.2025 встановлена ІІІ група інвалідності (а.с. 12-13).
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 19.02.2026 № 3349-1983/О-02/8-2500/26 позивач з 14.06.2024 по 28.10.2025 отримував пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 29.10.2025 отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказано, що документи для перерахунку пенсії від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли 29.10.2025.
Позивач, вважаючи, що пенсія відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» була бути призначена йому з 29.04.2025, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (стаття 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Згідно пункту «а» абзацу першого статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.;
Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою.
В свою чергу, частинами першою, другою статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається в електронній або паперовій формі до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.
Пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війнигрупи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) (стаття 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Пунктом «б» частини першої статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією (частина третя статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач у період проходження військової служби травму, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби. У зв'язку з наведеними обставинами у нього настала інвалідність, яка встановлена йому з 14.06.2024.
Під час військової служби позивачу було призначено загальну пенсію по інвалідності на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, останній також набув право на спеціальну пенсію по інвалідності на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яке зміг реалізувати лише після звільнення з військової служби, яке відбулося за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 № 119.
Позивач, дотримуючись процедури призначення пенсії по інвалідності, унормованої Порядком №3-1, звернувся через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) із заявою про призначення йому пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який направив документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, який їх отримав 29.10.2025.
З 29.10.2025 на підставі отриманих документів позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Спірним у справі є дата призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що у випадку призначення особі одного з видів пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію відповідно до спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсій, має місце призначення пенсії на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не переведення з одного виду пенсії на інший.
Умови та механізм призначення пенсії по інвалідності за вказаними законами істотно відрізняються. Зокрема, однією із відмінностей є те, що пенсія по інвалідності за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначається і виплачується особі лише після звільнення з військової служби, але не залежить від віку і наявності страхового стажу. Для призначення такої пенсії колишній військовослужбовець звертається із відповідною заявою до уповноваженого органу (структурного підрозділу), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій, який оформляє всі необхідні документи і направляє їх до органу ПФУ.
Призначаючи позивачу пенсію по інвалідності з 29.10.2025 року, відповідач безпідставно пов'язав цю дату з днем надходження документів від ІНФОРМАЦІЯ_1 та не врахував, що відповідно до пункту «б» статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» датою виникнення у позивача права на пенсію по інвалідності за цим Законом є наступний день після його звільнення з військової служби. Саме з цього дня позивач має право на отримання такої пенсії, незалежно від того, коли уповноважені ТЦК та СП за його заявою оформили та подали відповідні документи для призначення йому пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до пенсійного органу.
Розмір пенсії позивача як особи з інвалідністю ІІІ групи за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є більшим, ніж розмір пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що свідчать матеріали справи.
Отже, внаслідок неправильного встановлення відповідачем дня призначення позивачу пенсії останній недоотримав пенсію, належну йому за минулий час, а саме за період з 29.04.2025 по 28.10.2025.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 29.04.2025 до 28.10.2025 пенсії у розмірі 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), визначеному у розмірі відповідно до пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 29.04.2025 до 28.10.2025 пенсію у розмірі 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), визначеному у розмірі відповідно до пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач має право на звернення до суду з заявою про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 29.04.2025 до 28.10.2025 пенсії у розмірі 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), визначеному у розмірі відповідно до пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 29.04.2025 до 28.10.2025 пенсію у розмірі 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), визначеному у розмірі відповідно до пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.04.2026.
Суддя Наталія БАРГАМІНА