22 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/465/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Падій В. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Начальника сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Сіндєєвої Валентини Валеріївні про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Начальника сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Сіндєєвої Валентини Валеріївні про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції та начальника сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції підполковника поліції Сіндєєвої Валентини Валеріївни щодо ненадання повної відповіді на запит на публічну інформацію від 05.01.2026;
-зобов'язати Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції та начальника сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції підполковника поліції Сіндєєву Валентину Валеріївну надати повну відповідь на запит на публічну інформацію від 05.01.2026, зокрема надати відповідь на поставлені питання в запиті від 05.01.2026.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачами у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачами подані відзиви на позов, в яких повністю заперечують проти позовних вимог, вважають їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
05.01.2026 сектором документального забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції був зареєстрований запит ОСОБА_1 (реєстр, номер 1 зі від 05.01.2026), адресований начальнику правового забезпечення УПП в Чернігівській області ДПП Сіндєєвій Валентині Валеріївні. Наголошують, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб'єктом владних повноважень. В порядку розгляду запиту ОСОБА_2 , останньому була підготовлена відповідь від 09.01.2026, за вихідним номером 1зі/41/22-2026 та надіслана на адресу позивача ОСОБА_3 . Зокрема, у відповіді на запит, звернута увага ОСОБА_2 , що посадова особа не є розпорядником інформації сама по собі, розпорядником є відповідний орган державної влади, у межах його повноважень. Інформація про приватне життя, професійну діяльність поза межами служби та використання вільного від служби часу не створюється та не обліковується органами Національної поліції України і, відповідно, не є публічною. Інформація, яку запитував позивач, а саме відомості щодо порядку набуття ОСОБА_4 , як фізичною особою, статусу адвоката, проходження стажування, складання кваліфікаційного іспиту, здійснення адвокатської діяльності, участі у судових справах, надання правничої допомоги та інших аспектів адвокатської діяльності, не є публічною інформацією, оскільки не створювалась і не перебуває у володінні ані посадових осіб, ані УПП в Чернігівській області ДПП в цілому та стосується реалізації права на професійну діяльність як фізичної особи, поза межами виконання посадових обов'язків та містить персональні дані та інформацію про інших осіб, доступ до яких обмежений законодавством України. Зверталась увага, що запитувана інформація належить виключно до компетенції органів адвокатського самоврядування і не відноситься до повноважень органів Національної поліції України.
Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якій звертає увагу суду, сам факт надання відповіді на запит про надання публічної інформації, яка є суто формальною, не містить запитуваної інформації не свідчить про її (наданої інформації) повноту та законність цієї наданої відповіді. Наголошує, що запит стосувався можливості поєднання статусу адвоката з проходженням служби в поліції; дотримання обмежень, встановлених законом та підстав виникнення потенційного конфлікту інтересів. Вважає, що орган Національної поліції зобов'язаний володіти інформацією про дотримання своїми працівниками вимог законодавства, у тому числі щодо сумісництва. Відомості про можливе сумісництво, дотримання обмежень, встановлених статтею 66 Закону України «Про Національну поліцію», дотримання вимог антикорупційного законодавства, що запитувалися в інформаційному запиті - безпосередньо стосуються проходження публічною особою публічної служби, а не її приватного життя, а отже, має місце неправомірне ненадання та неналежне надання інформації на запит. Інформація, що стосується дотримання посадовими особами вимог законодавства, пов'язаних із проходженням публічної служби, не може вважатися інформацією про приватне життя, оскільки має безпосередній суспільний інтерес.
Ухвалою суду від 29.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху; встановлено позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.03.2026 продовжено розгляд справи №620/465/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 09.03.2026 виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі № 620/465/26; викладено другий абзац резолютивної частини ухвали у наступній редакції: «Встановити позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви».
Ухвалою суду від 25.03.2026 заяву ОСОБА_1 про залучення третіх осіб у справі №620/465/26 від 02.02.2026 та від 23.03.2026 - повернено заявнику без розгляду; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі № 620/465/26 - відмовлено; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду справи №620/465/26 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких наголошує, шо аналіз правової позиції Верховного суду, на які посилається позивач у відповіді на відзив на позов свідчить про їх очевидну невідповідність дійсності, зокрема щодо дат ухвалення судових рішень, предметів спору, який у наведених справах є інший, частина справ, на які посилається позивач, не була переглянута судом касаційної інстанції. За таких обставин посилання відповідача на нібито правові позиції Верховного суду є безпідставними, містять ознаки викривлення судової практики та спрямовані на введення суду в оману. Наголошують факт отримання посадовою особою свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю поза межами виконання службових обов'язків, яке зупинене у день його отримання, жодним чином не свідчить про здійснення оплачуваної діяльності Сіндєєвою В. Також звертають увагу суду, що поданий ОСОБА_5 запит стосувався надання інформації, яка не створювалась та не перебуває у володінні ані посадових осіб, ані управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції в цілому, у зв'язку з чим такий запит не підпадав під правове регулювання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалою суду від 09.04.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи №620/465/26 за правилами загального позовного провадження відмовлено повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 05.01.2026 сектором документального забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції був зареєстрований запит ОСОБА_1 , адресований начальнику правового забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Сіндєєвій Валентині Валеріївні.
Зокрема, в своєму запиті ОСОБА_1 , посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації» просив повідомити йому відомості та надати інформацію, стосовно:
«- яким чином Ви начальник відділу правового забезпечення УПП в Чернігівській області ДПП 19.01.2024 отримали статус адвоката України (право на заняття адвокатською діяльністю) з отриманням свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, здали кваліфікаційний іспит, пройшли відповідну практику, та здали і прийняли присягу адвоката України - будучи діючим, чинним працівником поліції;
- яким чином Ви здійснювали та проходили відповідну практику - стажування, що відповідно до ЗУ про адвокатуру та адвокатську діяльність має становити не менше шести місяців безпосередньої практики у чинного адвоката із вчинення (здійснення) адвокатської діяльності.
- повідомити, які саме дії при здійсненні стажування Ви вчиняли як кандидат в адвокати (за можливості) наданням інформації про участь в судових справах, надання консультацій фізичним та юридичним особам, здійснення інших видів правничої допомоги і діяльності, участь в них і таких правничих послугах (діяльності) - із зазначенням кому вони надавалися, та свою участь в цьому;
- повідомити яким чином це, та означене є можливим за наявності прямої заборони про суміщення, встановленої ст. 66 ЗУ про Національну поліцію, а також означеної заборони ЗУ про адвокатуру та адвокатську діяльність, та чинними нормами антикорупційного законодавства України, та нормами законодавства України.
- повідомити про дійсні причини Вашого упередженого ставлення до мене як працівника поліції, та начальника правового забезпечення УПП в Чернігівській області ДПП» (а.с.25).
В порядку розгляду запиту ОСОБА_1 , останньому була підготовлена відповідь начальником правового забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Сіндєєвою Валентиною Валеріївною, яка сектором документального забезпечення УПП в Чернігівській області ДПП 09.01.2026 за вихідним номером 1зі/41/22-2026 надіслана на адресу позивача ОСОБА_1 , зазначену в запиті.
Зокрема, у відповіді на запит, звернута увага ОСОБА_1 , що посадова особа не є розпорядником інформації сама по собі, розпорядником є відповідний орган державної влади, у межах його повноважень. Інформація про приватне життя, професійну діяльність поза межами служби та використання вільного від служби часу не створюється та не обліковується органами Національної поліції України і, відповідно, не є публічною інформацією. Інформація, яку запитував позивач, а саме відомості щодо порядку набуття ОСОБА_4 , як фізичною особою, статусу адвоката, проходження стажування, складання кваліфікаційного іспиту, здійснення адвокатської діяльності, участі у судових справах, надання правничої допомоги та інших аспектів адвокатської діяльності, не є публічною інформацією, оскільки не створювалась і не перебуває у володінні ані посадових осіб, ані УПП в Чернігівській області ДПП в цілому; стосується реалізації права на професійну діяльність, як фізичної особи, поза межами виконання посадових обов'язків; містить персональні дані та інформацію про інших осіб, доступ до яких обмежений законодавством України.
Крім того у відповіді на запит ОСОБА_1 зверталася увага запитувача, що питання набуття статусу адвоката, проходження стажування, складання кваліфікаційного іспиту, прийняття присяги та контролю за дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» належать виключно до компетенції органів адвокатського самоврядування і не відносяться до повноважень органів Національної поліції України (а.с.26).
Вважаючи протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції та начальника сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Сіндєєвої Валентини Валеріївни щодо ненадання повної відповіді на запит на публічну інформацію від 05.01.2026 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до частини першої та другої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень, зокрема, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI).
Пунктами 1, 6 частини першої статті 14 Закону №2939-VI установлено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації та оновлювати оприлюднену інформацію.
За приписами пункту 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно з положеннями частин першої-другої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
За правилами частини першої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже з огляду на системний аналіз наведених вище положень кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
Частина перша статті 22 Закону №2939-VI передбачає, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Згідно частин 4 та 5 статті 22 Закону №2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Згідно із частиною першою статті 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію (пункт 1 частини другої статті 23 Закону №2939-VI).
З огляду на встановлені в цій справі обставини, мотивом звернення з цим позовом до суду слугувало те, відповідач не повідомив позивачу (на його запит на публічну інформацію) інформацію, стосовно: «- яким чином Ви начальник відділу правового забезпечення УПП в Чернігівській області ДПП 19.01.2024 отримали статус адвоката України (право на заняття адвокатською діяльністю) з отриманням свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, здали кваліфікаційний іспит, пройшли відповідну практику, та здали і прийняли присягу адвоката України - будучи діючим, чинним працівником поліції;
- яким чином Ви здійснювали та проходили відповідну практику - стажування, що відповідно до ЗУ про адвокатуру та адвокатську діяльність має становити не менше шести місяців безпосередньої практики у чинного адвоката із вчинення (здійснення) адвокатської діяльності.
- повідомити, які саме дії при здійсненні стажування Ви вчиняли як кандидат в адвокати (за можливості) наданням інформації про участь в судових справах, надання консультацій фізичним та юридичним особам, здійснення інших видів правничої допомоги і діяльності, участь в них і таких правничих послугах (діяльності) - із зазначенням кому вони надавалися, та свою участь в цьому;
- повідомити яким чином це, та означене є можливим за наявності прямої заборони про суміщення, встановленої ст. 66 ЗУ про Національну поліцію, а також означеної заборони ЗУ про адвокатуру та адвокатську діяльність, та чинними нормами антикорупційного законодавства України, та нормами законодавства України.
- повідомити про дійсні причини Вашого упередженого ставлення до мене як працівника поліції, та начальника правового забезпечення УПП в Чернігівській області ДПП» (а.с.25).
Натомість відповідач листом від 09.01.2026 №1зі/41/22-2026 повідомив позивача, в якому вказав, що посадова особа не є розпорядником інформації сама по собі, розпорядником є відповідний орган державної влади, у межах його повноважень. Інформація про приватне життя, професійну діяльність поза межами служби та використання вільного від служби часу не створюється та не обліковується органами Національної поліції України і, відповідно, не є публічною. Інформація, яку запитував позивач, а саме відомості щодо порядку набуття ОСОБА_4 , як фізичною особою, статусу адвоката, проходження стажування, складання кваліфікаційного іспиту, здійснення адвокатської діяльності, участі у судових справах, надання правничої допомоги та інших аспектів адвокатської діяльності, не є публічною інформацією, оскільки не створювалась і не перебуває у володінні ані посадових осіб, ані УПП в Чернігівській області ДПП в цілому; стосується реалізації права на професійну діяльність, як фізичної особи, поза межами виконання посадових обов'язків; містить персональні дані та інформацію про інших осіб, доступ до яких обмежений законодавством України. Крім того у відповіді на запит публічної інформації зверталася увага запитувача, що питання набуття статусу адвоката, проходження стажування, складання кваліфікаційного іспиту, прийняття присяги та контролю за дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» належать виключно до компетенції органів адвокатського самоврядування і не відносяться до повноважень органів Національної поліції України (а.с.26).
Отже зі змісту відповіді на запит позивача слідує, що відповідач відмовив позивачу у наданні запитуваної інформації з підстав, що розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Варто зауважити, що Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово у своїх постановах, застосовуючи частину першу статті 1 Закону №2939-VI, зазначала про такі обов'язкові ознаки публічної інформації, як документованість, створення (отримання) інформації суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх повноважень або знаходження у володінні цього суб'єкта з інших підстав. Розпорядник публічної інформації зобов'язаний надати ту публічну інформацію, якою він володіє і яка певним чином задокументована (відображена на матеріальних носіях) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №9901/22/20, від 19.10.2023 у справі №9901/337/21).
Розпорядник може і повинен надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, знаходиться поза площиною правового регулювання доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.02.2025 у справі № 990/324/24).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон - № 580-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно частини 1 статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до статті 2 Закону №580-VIII встановлено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Статтею 23 Закону №580-VIII визначені основні повноваження поліції, а додаткові повноваження поліції встановлені статтею 24 Закону №580-VIII.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд наголошує, що зі змісту наведених законодавчих приписів та з огляду на свій правовий статус, визначений Законом №580-VIII відповідачем не створювалася та у нього не перебуває у володінні, при цьому відповідач і не зобов'язаний, відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти тією інформацією, щодо якої зроблено запит позивачем, а саме щодо порядку набуття ОСОБА_4 , як фізичною особою, статусу адвоката, проходження стажування, складання кваліфікаційного іспиту, здійснення адвокатської діяльності, участі у судових справах, надання правничої допомоги та інших аспектів адвокатської діяльності.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідачів, що вони не є розпорядниками запитуваної позивачем публічної інформації, що є підставою, згідно статті 22 Закону №580-VIII, для відмови в задоволенні запиту позивача.
Отже враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши фактичні обставини справи, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті2та частини 2 статті77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правові підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції (вул. Громадська, буд. 66, м. Чернігів, Чернігівська область, 14037).
Відповідач: Начальник сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Сіндєєва Валентина Валеріївна (вул. Громадська, буд. 66, м. Чернігів, 14037).
Суддя В.В. Падій