22 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/3951/26
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Соломко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дубіної М.М по справі № 620/3951/26,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/3951/26.
21.04.2026 на адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді Дубіної М.М., яка мотивована застосуванням суддею вибіркового підходу до права, відходу судді від обов'язкових стандартів правосуддя, і вказані обставини викликають сумнів в неупередженості судді під час розгляду цієї справи.
Ухвалою судді Дубіної М.М. від 21.04.2026 заявлений судді відвід визнано необґрунтованим. Заяву про відвід судді Дубіної М.М. в адміністративній справі № 620/3951/26 передано для вирішення іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому статті 31 КАС України.
Частиною четвертою статті 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід передано на розгляд судді Соломко І.І.
За приписами частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною одинадцятою статті 40 КАС України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Надаючи власну оцінку мотивам, з яких заявлено відвід, суддя виходить з такого.
Положення частини першої статті 36 КАС України передбачають, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
За змістом частини четвертої статті 36 КАС України що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.11.2006 у справі Білуха проти України зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Серед Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23), які мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів, зазначено об'єктивність судді, яка є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів встановлено, що на застосування принципу об'єктивності, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, зокрема в тому випадку, коли у сторони могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Дослідивши наведені заявником доводи, суд вважає такі необґрунтованими, формальними та такими, що не можуть прийняті до уваги.
Суд зауважує, що заява про відвід мотивована застосуванням суддею вибіркового підходу до права, відходу судді від обов'язкових стандартів правосуддя, і вказані обставини викликають сумнів в неупередженості судді Дубіної М.М. під час розгляду цієї справи.
У свою чергу суддя Дубіна М.М. встановивши, що позову заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 , 161 КАС України, ухвалою від 13.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі статті 169 КАС України.
Тобто, доводи заяви про відвід судді фактично зводяться до незгоди із процесуальним рішенням судді.
В той час, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, наведені позивача у заяві про відвід мотиви не відносяться до визначених статтями 36, 37 КАС України підстав для відводу (самовідводу) судді та не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді у розгляді справи.
Будь-яких інших підстав, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б перешкоджали судді Дубіній М.М. брати участь у розгляді цієї справи судом не встановлено.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Дане питання розглянуто суддею у порядку письмового провадження, враховуючи наявність, передбачених частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, умов для такого розгляду.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. у справі № 620/3951/26 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя І.І. Соломко