про відмову у витребуванні доказів
22 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1837/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши клопотання, про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати рішення про мобілізацію;
- визнати протиправним висновок ВЛК;
- зобов'язати звільнити позивача з військової служби;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не надання відповіді на адвокатський запит.
Поряд з позовними вимогами, представником позивача заявлено клопотання, про витребування матеріалів мобілізаційної справи.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проаналізувавши подане клопотання, суд зауважує, що у клопотанні не зазначено про жодні заходи, вжиті для самостійного отримання відповідного доказу, чи причин неможливості його самостійного отримання.
Крім того, представником позивача не зазначено, які саме докази, та де такі докази знаходяться (адреса, назва установи/організації, тощо).
З огляду на викладене у сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність заявленого представником позивача клопотання про витребування доказів, а тому таке не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Боднарюк