21 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5142/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України що полягають у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що проходить військову службу за контрактом у відповідача з 02.08.2023 по теперішній час. Наголошує, що брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних дій у період з 26.02.2022 по 30.04.2022, що підтверджується довідкою №8026 від 06.06.2023. Окрім того, у відповідності до довідки про обставини травми від 25.07.2024 р. 17.06.2024 р. отримав бойове травмування акубаротравма, забій грудної, перелом ребер. Довідкою ВЛК від 10.10.2024 р. травма тяжка потребує відпустки для лікування після поранення. 11.02.2025 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №153, відповідно до пункту 4 якої останній вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень. Позивач зазначає, що звертався до відповідача, проте йому відмовлено в отриманні такої винагороди. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позов відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказує, що відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 06.06.2023 № 8026 в період з 26.02.2022 по 30.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що становить 63 дні, тому є менше чим зазначено в пункті 4 абзацу 2 Постанови №153, а саме не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постанови №153. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
02.08.2023 позивач уклав контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України, що підтверджується наявною його копією у матеріалах справи. На момент укладення контракту та станом на 13.02.2025 позивач не досяг 25 річного віку
Відповідно до довідок від 06.06.2023 №8026 та від 18.03.2026 №118, позивач, з 26.02.2022 по 30.04.2022, з 08.05.2024 по 10.05.2024, з 17.05.2024 по 08.06.2024, з 14.06.2024 по 17.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України.
Згідно довідки про обставини травми від 25.07.2024, 17.06.2024 позивач отримав бойове травмування акубаротравма, забій грудної, перелом ребер. Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях.
Довідкою ВЛК №1015 ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" від 10.10.2024 травма тяжка, пов'язана з захистом Батьківщини. Потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Позивач звернувся із рапортом до відповідача про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у відповідності до абз. 4 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №153.
Відповідач листом повідомив позивача, що відсутні підстави для виплати вказаної винагороди, у зв'язку з тим, що останній приймав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення бойових дій терміном 63 дні, відтак підстави для нарахування та виплати винагороди передбаченої Постановою № 153 відсутні.
Судом встановлено, що підставами відмови у її виплаті є те, що на час введення військового стану та підписання контракту позивач проходив військову службу та кількість днів безпосередньої участі складає менше 6 місяців.
Позивач не погодився з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи. Отже, як у спірний період, так і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі - Постанова №153) та затверджено "Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі - Порядок).
Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:
1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили; Міністерство оборони; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил;
2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
3)фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант»;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
З положень абз. 2 п. 4 Постанови №153 слідує, що кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 є одночасна сукупність таких факторів як:
1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;
2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу у віці до 25 років;
3) особиста та безпосередня участь здобувача виплати у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Водночас, як зазначено в абз. 4 п. 4 Постанови № 153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Пунктом 1 Порядку визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
У відповідності до пункту 2 Порядку під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років.
Судом встановлено, що 02.08.2023 позивач уклав контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України, що підтверджується наявною його копією у матеріалах справи. На момент укладення контракту та станом на 13.02.2025 позивач не досяг 25 річного віку.
Відповідно до довідок від 06.06.2023 №8026 та від 18.03.2026 №118, позивач, з 26.02.2022 по 30.04.2022, з 08.05.2024 по 10.05.2024, з 17.05.2024 по 08.06.2024, з 14.06.2024 по 17.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України.
Отже термін взяття участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України позивача складає 94 дні.
Водночас, згідно довідки про обставини травми від 25.07.2024, 17.06.2024 позивач отримав бойове травмування акубаротравма, забій грудної, перелом ребер. Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях.
Довідкою ВЛК №1015 ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" від 10.10.2024 травма тяжка, пов'язана з захистом Батьківщини. Потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Суд, повторно наголошує, що абз.4 п.4 Постанови № 153 визначено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі.
Суд вважає, що надана позивачем довідка про обставини травми та довідка ВЛК №1015 ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" від 10.10.2024, якою визначено, що травма тяжка та пов'язана з захистом Батьківщини є беззаперечним підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора станом на день набрання чинності Постановою №153.
При цьому суд зауважує, що означена Постанова поширюється на спірні правові відносини в частині участі позивача у бойових діях в районах їх ведення, які існували як на день набрання чинності цією Постановою, так і під час її дії.
Саме таке застосування Постанови №153 відповідає критерію рівності осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, які були прийняті на військову службу до досягнення ними 25 років та брали участь у бойових діях.
Тому довідка про обставини травми та довідка ВЛК №1015 ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" від 10.10.2024, якою визначено, що травма тяжка та пов'язана з захистом Батьківщини відповідає умовам для виплати спірної одноразової грошової винагороди, визначеним Постановою №153, а саме, у порядку, встановленому абзацом 4 пункту 4 цієї Постанови.
Разом з тим, відповідач відмовив позивачу у відповідній виплаті з тих підстав, що однією з обов'язкових умов для виплати спірної одноразової грошової винагороди є те, що станом на 13.02.2025 (день набрання чинності Постановою № 153), сукупний строк участі позивача у наведених заходах також складає менше шести місяців.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 №200 (далі - Інструкція №200) до складу грошового забезпечення військовослужбовців (крім курсантів вищих військових навчальних закладів із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як вже було зазначено, Постановою №153 передбачено виплату одноразової грошової військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни в повному обсязі.
З урахуванням викладеного суд висновує, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, передбачених Інструкцією №200, відноситься одноразова грошова винагорода, встановлена Постановою №153.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №200 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у військових частинах за місцем служби, крім тих, які зараховані на фінансове забезпечення до інших військових частин за дозволом командувача Національної гвардії України.
Таким чином, оскільки одноразова грошова винагорода, передбачена Постановою №153, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця Національної гвардії України, відтак вона повинна була бути виплачена позивачу під час проходження ним служби у повному обсязі.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями ст.90 КАС України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стосовно розподілу судових витрат.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат відсутній.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя І.В. Маренич