про витребування доказів
22 квітня 2026 року справа № 580/1534/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/Ч НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 09.01.2025 по 16.03.2025, із урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань, передбаченої пунктом 1 розділу XXXVII порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам передбачений наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, за період з 09.01.2025 по 16.03.2025, із урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач в період з 09.01.2025 по 16.03.2025 безперервно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією російської федерації проти України, поряд з тим військова частина НОМЕР_1 не нарахувала та не виплатила йому одноразову винагороду в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань.
Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив, зокрема, нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 70000,00 гривень передбачену п. 1 розділу XXXVII наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 за безперервну участь у бойових діях за період з 09.01.2025 по 16.03.2025, який відповідач отримав, однак станом на час подання позову відповіді на запит не надав.
Ухвалою від 19 лютого 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.03.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі та зазначив, що підрозділом, в якому позивач проходив військову службу за період з 09.01.2025 по 13.03.2025 року не подавалися рапорти про виплату коштів в розмірі 70000 грн, які передбачені розділом XXXVІІ наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».
Предметом спору в даній справі є виплата одноразової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168, порядок виплати якої та фіксація періодів, за які здійснюється така виплата, здійснюється відповідно до розділу XXXVII наказу Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі наказ МОУ №260) Тому Довідка від 27.09.2025 № 6790 не може бути підставою для виплати позивачу одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за спірний період.
Перевіривши матеріали адміністративної справи з урахуванням доводів позову та відзиву на позов, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого рішення без встановлення всіх фактичних обставин справи та витребування додаткових доказів, як того вимагає стаття 242 вказаного Кодексу.
Ухвалою від 09 квітня 2026 року суд витребував у Військової частини НОМЕР_1 письмову інформацію з відповідними доказами про те, який вид додаткової винагороди виплачений ОСОБА_1 у січні-березні 2025 року, а також письмову інформацію з відповідними доказами про те, за які періоди у січні-березні 2025 року відповідач виплатив ОСОБА_1 такий вид додаткової винагороди.
21.04.2026 до суду надійшла заява на виконання вказаної ухвали, у якій представник відповідача повідомив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.04.2025 № 821 ОСОБА_1 було включено в заявку на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за періоди: з 09.01.2025 по 11.01.2025; з 12.01.2025 по 31.01.2025; з 01.02.2025 по 15.02.2025; з 16.02.2025 по 28.02.2025; з 01.03.2025 по 16.03.2025.
Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2025 № 1434 ОСОБА_1 було виплачено кошти, відповідно до розділу ХХХVІІ «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану» наказу МОУ № 260 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» яким передбачено, що на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань. Підтверджені періоди, які були надані командиром підрозділу ОСОБА_1 для включення в наказ: з 11.11.2024 по 22.11.2024; з 07.12.2024 по 22.12.2024; з 09.01.2025 по 10.01.2025.
До заяви представник відповідача додав копії вищевказаних наказів з відповідними додатками про нарахування позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах з 09.01.2025 до 11.01.2025, з 12.01.2025 до 31.01.2025, з 01.02.2025 до 15.02.2025, з 16.02.2025 до 28.02.2025, з 01.03.2025 до 16.03.2025, а також одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень за 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 11.11.2024 до 22.11.2024, з 07.12.2024 до 22.12.2024, з 09.01.2025 до 10.01.2025.
Суд звертає увагу, що представник позивача у позові наголосив на тому, що позивач безперервно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони до ротного опорного пункту включно в період з 09.01.2025 до 16.03.2025, але позивач нарахував та виплатив йому додаткову винагороду у розмірі 70000 грн, лише за 30 днів.
Суд враховує, що відповідно до пункту 1 розділу XXXVII «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок 260), на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;
на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;
на території противника.
Пункт 2 вказаного розділу передбачає, зокрема, що підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій або бойове донесення;
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу.
У матеріалах справи наявний витяг з журналу бойових дій за відповідні періоди із зазначенням номерів і дат бойових розпоряджень, однак рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.
Крім того, у колонці «Зміст заходів» журналу бойових дій за період з 09.01.2025 до 16.03.2025 вказано, зокрема, що ОСОБА_1 забезпечив виконання завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій на лінії бойового зіткнення з противником на противником на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань підрозділами першого ешелону оборони у визначеному районі. Забезпечив виконання бойових (спеціальних) завдань для відбиття наступу підрозділів противника на СП «ГАВАЇ».
Суд зауважує, що з урахуванням вимог абзацу другого пункту першого розділу XXXVII «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку 260, з наявних у матеріалах справи доказів неможливо з'ясувати, які саме бойові (спеціальні) дії виконував ОСОБА_1 під час виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною.
Також, у контексті покликання представника позивача про безперервну участь останнього у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони до ротного опорного пункту включно в період з 09.01.2025 до 16.03.2025, та з урахуванням викладеної у заяві від 20.04.2026 представником відповідача позиції, суд вважає за необхідне з'ясувати питання щодо підстав виплати позивачу одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень за 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 11.11.2024 до 22.11.2024, з 07.12.2024 до 22.12.2024, з 09.01.2025 до 10.01.2025.
Суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами 3, 7, 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу; особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали; у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Отже, зважаючи на вищенаведене, для з'ясування всіх обставин у справі, суд з наявних у нього матеріалів та вимог частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що необхідне витребувати у відповідача додаткові докази у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 79, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- письмову інформацію про те, чи подавав командир підрозділу (групи) рапорти (донесення) про виконання бойових (спеціальних) завдань ОСОБА_1 в період з 09.01.2025 до 16.03.2025 (якщо так, то надати копії рапортів чи витягів з них щодо позивача);
- письмову інформацію про те, які саме бойові (спеціальні) дії виконував ОСОБА_1 в період з 09.01.2025 до 16.03.2025 під час виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною;
- витяг з журналу бойових дій РВП В/Ч НОМЕР_1 за період з 11.11.2024 до 22.11.2024, з 07.12.2024 до 22.12.2024, з 09.01.2025 до 10.01.2025 в частині щодо ОСОБА_1 .
Витребувані докази надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а письмову інформацію про неможливість подання таких доказів із зазначенням причин неможливості їх подання надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 , що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК