Справа № 420/9383/26
22 квітня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без руху
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаного речового майна за час проходження військової служби за період з 01.03.2022 по 05.03.2026 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію невикористаного речового майна за час проходження військової служби за період з 01.03.2022 по 05.03.2026 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позову без руху в зв'язку з тим, що позивач не надав доказів звернення до військової частини НОМЕР_1 для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.
Вимоги до позовної заяви визначені в статтях 160, 161 КАС України.
Частиною 13 статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
ЄСПЛ притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20 лютого 2014 року).
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Між тим, порушені у клопотанні питання підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті.
З урахування вказаного, враховуючи, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без руху необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 167 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без руху - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин