Справа № 420/2737/26
22 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 р. у справі № 420/37104/23;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утриманий під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. по справі № 420/14327/25 податок на доходи фізичних осіб на суму 42950,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 18.04.2019 р. по 18.03.2025 р. проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ). На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. у справі № 420/14327/25 відповідачем 16.01.2026 р. виплачено 183682,30 грн. Однак при нарахуванні і виплаті доплати грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 420/14327/25 позивачу не проведено нарахування і виплату грошової компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб. Вважає такі дії відповідача протиправними, так як за приписами Порядку № 44 військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
Ухвалою від 09.02.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
24.02.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що після набрання суду у цій справі законної сили на відповідача покладається обов'язок виконати рішення суду. Водночас на відповідача, як податкового агента, законодавцем покладено обов'язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією відповідної суми позивачу. Право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке виникає у суб'єкта лише в момент їх порушення або оспорювання. Захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність факту їх порушення.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.04.2019 р. по 18.03.2025 р. проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18.03.2025 р. № 201-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 з 18 березня 2025 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. у справі № 420/14327/25, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 р., визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 р. по 19.05.2023 р., а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р. та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р.; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 р. по 19.05.2023 р., а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р. та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
07.01.2026 р. представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо здійснених нарахувань на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. у справі № 420/14327/25.
Листом від 12.01.2026 р. відповідач повідомив, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. по справі № 420/14327/25 сума перерахунку грошового забезпечення буде нарахована та виплачена при надходженні асигнувань, а також надав довідку-розрахунок.
Відповідно до довідки-розрахунку від 01.11.2025 р. № 09/230 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. по справі № 420/14327/25 нараховано - 238613,37 грн., утримано військовий збір - 11930,67 грн., утримано ПДФО - 42950,41 грн., до виплати - 183732,30 грн.
16.01.2026 р. відповідачем перераховано на банківський рахунок позивача 183682,30 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання сум податку на доходи з фізичних осіб з донарахованого на виконання рішення по справі № 420/14327/25 грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до п.168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44 (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
За приписами пунктів 4, 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Із системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 р. у справі № 380/813/22 вказав на те, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2024 р. у справі № 580/602/22 зазначив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Тобто, військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
До такого ж правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 25.06.2020 р. у справі № 825/761/17, від 22.06.2018 р. у справі № 812/1048/17.
Судом встановлено, що відповідач на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. по справі № 420/14327/25, нарахував позивачу грошове забезпечення 238613,37 грн. та виплатив 183682,30 грн., утримавши з розрахованої суми, зокрема, ПДФО 42950,41 грн.
Таким чином, у відповідача був наявний обов'язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. по справі № 420/14327/25.
Однак, виплату позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми грошового забезпечення відповідач не здійснив.
З урахуванням вищенаведеного та наведеної практики Верховного Суду, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу, а не щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми перерахованого грошового забезпечення як просить позивач, грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 42950,41 грн., що утримана з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду у справі № 420/14327/25, у зв'язку з чим відповідача необхідно зобов'язати нарахувати на виплатити позивачу .грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 42950,41 грн., що утримана з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. у справі № 420/14327/25.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 262-264, 250, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 42950 (сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 41 коп., що утримана з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. у справі № 420/14327/25.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 42950 (сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 41 коп., що утримана з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. у справі № 420/14327/25.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко