Справа № 420/9717/26
22 квітня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
06 квітня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень з 24 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 13.04.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку.
15 квітня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку.
У заяві про поновлення процесуального строку представник позивача зазначає, що лише після звернення із заявою та отримання відповіді від відповідача позивач достовірно дізнався про припинення йому виплати /не нарахування спірної доплати до пенсії.
Представник позивача вказує, що тривале перебування позивача в стані правової невизначеності зумовлено безпосередніми діями (бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень, а саме відповідача. Отже, за переконанням представника позивача, перекладання на позивача наслідків пропуску строку звернення до суду через бездіяльність відповідача, незабезпечення належного інформування особи про зміни складових пенсійної виплати є недопустимим.
Представник позивача також посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 20.07.2023 по справі №420/8355/22, згідно з якими в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством та безспірному розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Верховний Суд в постанові від 11.11.2021 у справі №260/611/21 зазначив, що «строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19 (постанова від 31 березня 2021 року), в якій Суд дійшов наступних висновків.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відтак, з дня отримання коштів, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру грошової допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 26.09.2025 №1500-0903-8/161042 у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку».
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд, зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень з 24 липня 2025 року.
Слід зазначити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли з 24.07.2025, водночас з цим позовом позивач звернувся 06.04.2026, тобто з пропуском строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
У заяві про поновлення процесуального строку представник позивача, посилаючись на положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також на судову практику, сформовану Верховним Судом у справі №420/8355/22 зазначає, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки перерахунок пенсій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду 20.07.2023 у справі №420/8355/22 з огляду на те, що останні стосуються спорів, які виникли у зв'язку з припиненням виплати особі пенсії з підстав виїздом на постійне місце проживання до Федеративної Республіки Німеччини.
Також, суд не вбачає наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, яка зазначила, що норми, зокрема, ст.87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Проте, як вбачається з поданої позовної заяви, на даний час суми пенсії не є нарахованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування даної норми у спірних правовідносинах.
До того ж, суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №400/9796/23, яку в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, спірна доплата в сумі 2000 гривень, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», за період з 01.07.2021, не є складовою грошового забезпечення, тому до цих правовідносин положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не застосовуються.
За викладеного, суд не приймає доводи позивача про незастосування строку звернення до суду з цим позовом.
Отже, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Суд вказує, що особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, суд звертає увагу, що за висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обгрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість
Отже, залишення судом позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду передбачає оцінку наведених позивачем підстав пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 380/9929/21.
Відтак, суд дійшов висновку щодо визнання неповажними причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог щодо призначення ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень з 24 липня 2025 року до 05.10.2025.
Згідно з ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до яких позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі наведеного, позовна заява в частині позовних вимог щодо призначення ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень з 24 липня 2025 року до 05.10.2025.
Керуючись ст. 120, 121-123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень, за період з 24 липня 2025 року до 05.10.2025.
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень, за період з 24 липня 2025 року до 05.10.2025.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі дві тисячі гривень, за період з 24 липня 2025 року до 05.10.2025 повернути позивачу без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Суддя Дмитро БАБЕНКО