Справа № 420/9380/26
22 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасувати постанову ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. по ВП №79418216 від 06.02.2026, надійшла позивачу 26.03.2026 за вх. №597, про накладення штрафів в розмірі 10200 грн.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 06.04.2026 залишено без руху позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на несплату судового збору.
17.04.2026 від представника позивача надійшло клопотання, у якому позивач просить суд звільнити або відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору та/або зменшити розмір ІНФОРМАЦІЯ_2 сплату судового збору; у разі відмови у звільненні від сплати судового збору - відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, або зменшити його розмір; у разі відмови у відстроченні сплати судового збору - розстрочити сплату судового збору; у разі відмови у розстроченні судового збору - зменшити розмір судового збору; у разі відмови у зменшенні розміру судового збору -надати додатковий термін на його сплату.
Обґрунтовуючи вказане клопотання позивач у клопотанні вказав, що станом на сьогодні фінансування для сплати судового збору не отримано. ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовою установою, не має власних доходів і здійснює видатки лише в межах бюджетних асигнувань, затверджених Міністерством оборони України. 09.04.2026 Фінансово-економічною службою ІНФОРМАЦІЯ_4 необхідність сплати судового збору внесено до основної заявки видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення. З метою забезпечення сплати судового збору помічником начальника групи О та ППС взводу О та ППС роти ІНФОРМАЦІЯ_4 молодшим сержантом Андрієм ТКАЧОВИМ 08.04.2026 підготовлено рапорт про необхідність сплати судового збору у сумі 2662,40 грн у термін до 16.04.2026 із зазначенням реквізитів для перерахування та проханням доручити фінансово-економічній службі здійснити оплату. Витяг із заявки на асигнування бюджетних коштів № 103/ФЕС від 09.04.2026 підтверджує, що потребу в коштах для сплати судового збору по оскарженню постанови про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. ВП № 79418216 від 19.03.2026 включено до заявки (порядковий номер 145) та направлено до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Однак станом на сьогодні фінансування для сплати судового збору не отримано. За таких умов,я вказав заявник, ІНФОРМАЦІЯ_3 об'єктивно не має можливості самостійно та вчасно перерахувати судовий збір, а позивач ужив усіх необхідних заходів для отримання коштів, але їх фактичне спрямування на інші обов'язкові платежі позбавляє можливості виконати ухвалу суду у визначений строк.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ “Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України “Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити від сплати судового збору або відстрочити/розстрочити сплату судового збору.
Водночас, Законом України “Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України “Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію “суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, постанові Верховного Суду від 29 січня 2026 року по справі №500/2591/25.
Поряд з цим, доводи заявника не містять безсумнівних відомостей щодо часу очікуваних надходжень на рахунок позивача, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що недоліки адміністративного позову не усунуто та наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивачем у встановлений судом строк, не було усунуто недоліки позовної заяви та клопотання про продовження строку для усунення недоліків не подавалось, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись ст. ст. 169, 256, 294-296 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення або відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору та/або зменшення розміру судового збору -відмовити.
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294- 296 КАС України.
Суддя К.О. Танцюра