Справа № 420/26417/25
21 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 24 лютого 2025 р. за №15001-87115539-2025-2 щодо відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 10.02.2025 року про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що під час ракетного обстрілу території військової частини НОМЕР_2 , де знаходився на своєму робочому місці його син, від отриманих травм загинув. Відповідно до Закону України №2980-IX, у позивача наявні всі підстави для призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Заява за формою та всі необхідні документи для призначення допомоги були подані позивачем в повному обсязі до ГУ ПФУ в Одеській області. Однак, відповідач прийняв рішення №15001-87115539-2025-2 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, чим порушив права позивача на отримання вказаної допомоги.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог подав відзив, в якому вказав, що законні підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги при відсутності інформації про об'єкт критичної інфраструктури в Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури - відсутні, оскільки це порушує умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до норм чинного законодавства.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
Згідно висновку спеціальної комісії, викладеного в акті спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 14 серпня 2024 року о 17 год 10 хв, від 16 січня 2025 року, нещасний випадок, який стався з слюсарем з виготовлення й ремонту трубопроводів 3 розряду ТОВ "НТЦ "Промтехдіагностика" ОСОБА_3 , вважається таким, що пов'язаний з виробництвом, на нього складається акт за формою Н-1/П. Даний випадок береться на облік ТОВ "НТЦ "Промтехдіагностика".
14.02.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
24.02.2025 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області прийняте рішення №15001-87115539-2025-2 про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, посилаючись на те, що об'єкт, розташований за фактичною адресою: вул. Височана, буд.47, м. Івано-Франківськ, до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесений.
Вважаючи рішення протиправним позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» (далі - Закон №2980-IX) спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а у разі загибелі (смерті) зазначених осіб - на підтримку членів їхніх сімей.
Закон № 2980-IX спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а у разі загибелі (смерті) зазначених осіб - на підтримку членів їхніх сімей.
Відповідно ст.1 Закону № 2980-IX право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах, зокрема: у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 3 Закону № 2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України від 27.12.2023 року № 1396 (далі Порядок № 1396, тут і далі в редакції, чинній на 01.11.2024).
Відповідно п. 2 Порядку №1396 особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1396 призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю здійснюється на підставі документів та відомостей за переліком зазначеним у цьому пункті.
Згідно п. 11 Порядку № 1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Для встановлення факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об'єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Для цілей цього Порядку до об'єктів критичної інфраструктури належать об'єкти інфраструктури, які зазнали уражень внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, за умови, що такі об'єкти після збройного нападу включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а в разі їх загибелі (смерті) за таких обставин - члени сімей мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю за умови, що такі об'єкти інфраструктури після збройного нападу включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України від 16.11.2021 року № 1882-IX «Про критичну інфраструктуру» (далі Закон № 1882-IX).
Пунктами 13, 14, 21, 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1882-IX визначено поняття, а саме об'єкти критичної інфраструктури це об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам;
оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об'єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування;
сектор критичної інфраструктури - сукупність об'єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість;
секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.
Частиною 3 ст. 8 Закону №1882-IX визначено критерії віднесення об'єктів до критичної інфраструктури.
Згідно ч. 1, 3 ст. 9 Закону №1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.
Перелік секторів критичної інфраструктури та суб'єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури (далі - Перелік), визначається Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності внесення змін до Переліку Кабінет Міністрів України переглядає та змінює його виходячи з критеріїв критичності, визначених цим Законом.
Згідно ч. 6 ст. 12 Закону № 1882-IX оператор критичної інфраструктури несе відповідальність за достовірність даних, наведених у паспорті безпеки, своєчасність внесення до нього змін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року № 1109 було затверджено Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури (далі Порядок № 1109) та Перелік секторів критичної інфраструктури.
За п.п. 5-7 Порядку № 1109 секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури разом із оператором критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об'єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури.
Відомості про об'єкти критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності, вносяться секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури до секторальних переліків об'єктів критичної інфраструктури, які ними складаються та ведуться.
Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають переліки об'єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності.
Cекторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури подають уповноваженому органові у сфері захисту критичної інфраструктури переліки об'єктів критичної інфраструктури за формою згідно з додатком.
Кабінет Міністрів України відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про критичну інфраструктуру» постановою від 28.04.2023 року № 415 затвердив Порядок ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього (далі Порядок № 415), який визначає процедури формування і ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр), включення об'єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об'єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.
Відповідно п. 7 Порядку № 415 Реєстр формується і ведеться уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України.
Згідно п.п. 15-16 Порядку № 415 кожному об'єкту критичної інфраструктури присвоюється реєстровий номер, відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа у Реєстрі.
Відповідно до п.п.17-18 Порядку №415 секторальні органи (створювачі) подають окремо про кожен об'єкт критичної інфраструктури повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру за формою згідно з додатком 1 та додатки до нього в електронній формі з дотриманням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах або у паперовій формі.
Підставою для внесення інформації до Реєстру є повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру, яке подає секторальний орган.
За п. 24 Порядку № 415 відповідальність за достовірність, своєчасність та повноту інформації, поданої уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури України для внесення до Реєстру, несе секторальний орган.
Суд встановив на підставі матеріалів справи, що ОСОБА_3 працював у ТОВ "НТЦ "Промтехдіагностика" на посаді слюсара.
З метою ведення господарської діяльності ТОВ "НТЦ "Промтехдіагностика" уклало з військовою частиною НОМЕР_2 договір № 6 від 15.02.2024 року про надання послуг по поточному ремонту резервуарів військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 .
Під час ракетної атаки збройними силами рф по ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_3 виконував трудові обов'язки на території вказаної ВЧ.
Вказані обставини підтверджуються Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 20.01.2025 форми Н-1/П.
Суд встановив, що єдиною причиною відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, внаслідок військової агресії російської федерації проти України, стало те, що об'єкт ТОВ "НТЦ "Промтехдіагностика", розташований за фактичною адресою: вул. Височана, буд.47, м. Івано-Франківськ, до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесений.
Інших підстав для відмови у призначені та виплаті допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єктів критичної інфраструктури, державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, що передбачені ст.4 Закону №2980-IX, відповідач у спірному рішенні не зазначив.
Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості від 07.06.2024 р. №283-КВ ТОВ "НТЦ "Промтехдіагностика", код ЄДРПОУ 13655725, юридична та фактична адреса підприємства: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Височана, буд.47, - є таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонного-промислового комплексу та критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.
Отже, ТОВ "НТЦ "Промтехдіагностика" віднесено до підприємств критичної інфраструктури у розумінні Закону №1882-IX та Порядку №1109.
Тобто, попри відсутність відомостей у Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури, на його працівників, що постраждали внаслідок військової агресії російської федерації, поширюються норми Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України», та передбачено призначення та виплата грошової допомоги.
У той же час, обов'язок щодо внесення підприємства до Єдиного переліку (Реєстру) критично важливих підприємств покладений саме на державні органи в разі прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, крім підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 по справі №912/2797/21, згідно з яким принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач, як батько працівника об'єкта критичної інфраструктури, якому заподіяно смерть у зв'язку із ракетним обстрілом з боку рф, має право на виплату допомоги за Законом №2980-IX.
Вирішуючи позовні вимоги зобов'язального характеру, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 КАС України, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зобов'язуючи орган державної влади виконати свої дискреційні повноваження, суд встановлює справедливість та відновлює баланс взаємодії між суб'єктами владних повноважень та фізичними особами. Також суд унеможливлює виникнення вільного трактування та зловживання органами державної влади своїми дискреційними повноваженнями.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Тобто, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта ухвалити рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та спрямований на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач, зокрема, просить зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву.
Отже, підсумовуючи вищевикладені висновки, з метою ефективного захисту прав позивачки, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ, на підставі заяви від 10.02.2025 року №9495 та доданих до неї документів.
Оскільки судом обрано інший спосіб захисту порушеного права, ніж просив позивач, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір розподілено відповідно до ст. 139 КАС Україн
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 24 лютого 2025 року за №15001-87115539-2025-2 щодо відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ, на підставі заяви від 10.02.2025 року №9495 та доданих до неї документів.
У задоволені іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов