про повернення позовної заяви
22 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1958/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 - видати наказ, яким перерахувати та виплатити позивачу, отримав травму 14.07.2024 року, у зв'язку з чим 26.11.2024 року було проведено медичний огляд ВЛК, та встановлено, що травма відноситься до тяжких та пов'язана з проходженням військової служби. З 15.07.2024 по 26.07.2024 року, з 27.07.2024 по 05.08.2024 року, з 05.08.2024 по13.09.2024 року, з 13.09.2024 по 26.11.2024 року, з 20.12.2024 по 10.01.2025 року, з 11.01.2025 року по 27.01.2025 року, з 15.01.2026 року по 04.02.2026 року знаходився на стаціонарному лікуванні. А також за проведеними ВЛК від 26.11.2024 та 28.06.2025 року було визначено, що військовослужбовець потребує відпустки на 30 календарних днів, від 03.02.2026 року військово-лікарською комісією було визначено теж, що ОСОБА_1 потребує відпустки на 30 календарних днів додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць ОСОБА_1 .
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 26.02.2022 року по теперішній час (01.04.2026 року) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 26.02.2022 року по теперішній час (01.04.2026 року) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 06.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до приписів статей 160, 161 КАС України.
У вказаній ухвалі суд зазначив, що в основній позовній вимозі про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю, не зазначено періодів такої бездіяльності. Водночас похідна позовна вимога (пункт 2.2) сформульована неконретизовано, фактично дублює наведені у тексті позовної заяви обгрунтування позовних вимог, що не дозволяє встановити її дійсного змісту та заявленого способу відновлення порушеного права позивача. Не зазначено виклад обставин, якими обгрунтовуються вимоги про перерахунок грошового забезпечення із застосування прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного календарного року, а також посилання на відповідні докази. Крім цього, не зазначено жодних доказів на підтвердження обставини проходження військової служби позивачем у Військовій частині НОМЕР_1 та обґрунтувань того, яким чином військовою частиною НОМЕР_1 порушено його право на отримання додаткової грошової винагороди, з урахуванням того, що в спірні періоди він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
07.04.2026 позивачем на виконання ухвали суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено позовну заяву у новій редакції, у які заявлено такі позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 та НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю ОСОБА_1 ;
- зобов'язати - Військову частину НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 - видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу., отримав травму 14.07.2024 року, у зв'язку з чим 26.11.2024 року було проведено медичний огляд ВЛК, та встановлено, що травма відноситься до тяжких та пов'язана з проходженням військової служби. З 15.07.2024 по 26.07.2024 року, з 27.07.2024 по 05.08.2024 року, з 05.08.2024 по 13.09.2024 року, з 13.09.2024 по 26.11.2024 року, з 20.12.2024 по 10.01.2025 року, з 11.01.2025 року по 27.01.2025 року, знаходився на стаціонарному лікуванні. А також за проведеними ВЛК від 26.11.2024 та 28.06.2025 року було визначено, що військовослужбовець потребує відпустки на 30 календарних днів та Військову частину НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 зобов'язати видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу за період з 15.01.2026 року по 04.02.2026 року знаходився на стаціонарному лікуванні, а також від 03.02.2026 року військово-лікарською комісією було визначено теж, що ОСОБА_1 потребує відпустки на 30 календарних днів додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 26.02.2022 року по теперішній час (01.04.2026 року) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 26.02.2022 року по теперішній час (01.04.2026 року) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 10.04.2026 продовжено ОСОБА_1 строк, встановлений ухвалою суду від 06.04.2026 тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України; у разі пропуску строку звернення до суду до військової частини НОМЕР_3 - подати про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Так, в ухвалі від 10.04.2026 суд вказав позивачу про необхідність оформити подану ним позовну заяву у новій редакції з урахуванням вимог, передбачених статтями 160, 161 КАС України, зокрема вказати відомості про найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, позивачу слід було зазначити в основній позовній вимозі зміст порушеного права кожним із відповідачем у чітко визначені періоди, конкретизувати похідну позовну вимогу щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди відповідно до постанови №168.
Знову ж таки, як в ухвалі від 06.04.2026, так і в ухвалі від 10.04.2026 було вказано позивачу, про необхідність зазначення викладу обставин, якими обгрунтовуються вимоги про перерахунок грошового забезпечення за періоди з 26.02.2022 по 01.04.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного календарного року, а також посилання на відповідні докази.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу встановлювався строк тривалістю 5 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала суду від 10.04.2026 була внесена у систему "Діловодство спеціалізованого суду", автоматично направлена в електронний кабінет представника позивача 10.04.2026 та доставлена до його електронного кабінету 10.04.2026 об 11 год. 02 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на викладене судом вжито усі необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху та продовження процесуальних строків для їх усунення.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до частини 7 статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, позивач вважається належним чином повідомленим про залишення позовної заяви без руху та постановлення судом ухвали від 10.04.2026 про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами 1, 3 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція “Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та “Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проте, позивач у визначений ухвалами суду від 06.04.2026 та від 10.04.2026 строк недоліки позовної заяви не усунув.
При цьому судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.01.2021 № 9901/258/ (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Оскільки, позивачем у наданий суддею строк не усунуто недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Суддя вважає необхідним роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 22 квітня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК