17 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1223/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення, просить:
- визнати протиправними дії відповідача 1: Управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області, які полягають у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі у розмірі 2 000,00 грн. замість 3 000,00 грн. як особі з інвалідністю;
- визнати протиправними дії відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі за період з 27 червня 2024 року по 30 червня 2025 року, як особі з інвалідністю;
- зобов'язати відповідача 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 27 червня 2024 року по 30 червня 2025 року з урахуванням наявності у неї статусу особи з інвалідністю третьої групи в розмірі 12 000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є внутрішньо переміщеною особою, яка у червні 2024 року перемістилася з м.Торецьк (с-ще Новоспаське) Донецької області до м.Світловодськ Кіровоградської області. 27.06.2024 року вона звернулася до Управління (відповідача-1) із заявою про надання допомоги на проживання. Вказує, що нею було заповнено анкету внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено, що вона є особою з інвалідністю. На підтвердження цього до заяви додано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 540711, відповідно до якої їй встановлено третю групу інвалідності загального захворювання з 05 жовтня 2022 року строком до 01 листопада 2023 року. За результатами розгляду документів 27.06.2024 року відповідачем-1 її взято на облік як внутрішньо переміщену особу в м. Світловодськ, що підтверджується доданою до позовної заяви довідкою від 27 червня 2024 року № 3501-5003341711. Проте, допомогу було призначено у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, без урахування її статусу особи з інвалідністю. З 27.06.2024 року вона отримувала виплати ВПО в сумі 2 000,00 грн. зазначає, що 14.07.2025 експертною командою у м. Олександрія проведено повторне медичне обстеження, за результатами якого встановлено (продовжено) третю групу інвалідності з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2026 року. Отже, стверджує, що продовження інвалідності саме з 01 листопада 2023 року підтверджує безперервність її статусу особи з інвалідністю. З 01 липня 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року №765 функції щодо нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам передано органам Пенсійного фонду України. 30.07.2025 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перерахунок виплат ВПО в розмірі 3 000,00 грн. з липня 2025 року, в якій також просила здійснити перерахунок виплат ВПО за період з 27 червня 2024 року по 30 червня 2025 року, як особі з інвалідністю третьої групи. Вказує, що неодноразово зверталася до відповідачів щодо перерахунку допомоги, проте їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з червня 2024 року, оскільки підтвердні документи про визнання особою з інвалідністю надійшли до Головного управління у липні 2025 року. Такі дії відповідачів вважає протиправними, такими, що порушують її права на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою судді від 17.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.38).
Представником відповідача-2 ГУ ПФУ в Кіровоградській області подано до суду відзив на позов (а.с.42-45), згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю. Вказує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградські області з 01.07.2025 як отримувач допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. До 30.06.2025 ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області. За зверненням від 03.06.2025 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам призначено 20.01.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області на період з 01.06.2025 по 30.11.2025 в розмірі 3000 грн (щомісячно). За зверненням від 11.12.2025 допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам призначена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на період з 01.12.2025 по 31.05.2026 у розмірі 3000 грн (щомісячно). Вважає, що позовні вимоги заявлено до Головного управління, який не є суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивача, оскільки не порушуваа прав позивача та не приймав жодного рішення в період з 27 червня 2024 року по 30 червня 2025 року, за який позивачка зазначає в позові. Функції призначення та виплати державних соціальних допомог передані до органів Пенсійного фонду України з 01.07.2025, а позивач заявляє вимоги за період з 27 червня 2024 року по 30 червня 2025 року до передачі функцій органам Пенсійного фонду України. Додатково зазначав, що ОСОБА_1 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.06.2024 по 31.05.2025 в розмірі 2000,00 грн; з 01.06.2025 по 31.05.2026 в розмірі 3000,00 грн. Кошти допомоги за період з 01.06.2024 по 31.03.2026, відповідно до рішень про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам виплачено в повному обсязі. Підстави для перерахунку допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з червня 2024 року відсутні, оскільки документи, які підтверджують визнання позивача особою з інвалідністю надійшли до Головного управління у липні 2025 року.
Представником відповідача-1 Управлінням соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області подано до суду відзив на позов (а.с.58), згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує, що 27 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до управління соціального захисту населення Світловодської міської ради із заявами про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. До заяв додала копію довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, в якій зазначено, що інвалідність встановлена на строк до 01 листопада 2023 року. Допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі було призначено з 01 червня 2024 року в розмірі 2000,00 грн, так як відповідно до п.10 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» визначено, що, якщо під час отримання допомоги настав строк повторного огляду медико-соціальною експертною комісією особи з інвалідністю, така допомога продовжує надаватися протягом трьох місяців з дня закінчення строку дії довідки зазначеної комісії у розмірі, встановленому у пункті 2 цього Порядку, для осіб з інвалідністю. Так як, в червні 2024 року тримісячний термін повторного огляду вже минув, то допомогу призначено в розмірі 2000,00 грн. Також звертав увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року №765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» функції з призначення та виплати допомоги на проживання ВПО управліннями соціального захисту населення з 01.07.2025 передано до органів Пенсійного фонду України. Отже, вважає, що в період проходження позивачем повторного медичного обстеження управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради вже не мало ні можливості, ні права здійснювати нарахування та виплату допомоги на проживання ВПО, то і не може бути відповідачем в даній справі.
Позивачем надана відповідь на відзив, в якій повністю не погоджується з доводами відповідачів та стверджує, що станом на момент звернення до відповідача-1 (червень 2024 року) вона мала статус особи з інвалідністю III групи, що підтверджується відповідними медичними документами. Факт продовження інвалідності підтверджено рішенням експертної комісії від 14 липня 2025 року, яким встановлено, що інвалідність III групи діє з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2026 року, тобто безперервно. Отже, вважає, що на момент призначення допомоги вона вже належала до категорії осіб з інвалідністю, а тому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 332 мала право на отримання допомоги у розмірі 3000 грн. Вказувала, що передача повноважень до Пенсійного фонду України з 01 липня 2025 року не звільняє Управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області від відповідальності за вже прийняті рішення та не усуває факт протиправності його дій у минулому періоді. Отже, управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області є належним відповідачем у частині оскарження його дій щодо призначення допомоги. Крім того, зазначала, що з 01 липня 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року №765 функції щодо нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам передано органам Пенсійного фонду України. Зазначеною постановою передбачена й передача особових справ отримувачів державних соціальних допомог в паперовому та електронному вигляді. Таким чином, повноваження щодо призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб перейшли від Управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Вказувала, що 30 липня 2025 року особисто звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перерахунок виплат ВПО в розмірі 3000,00 грн. з липня 2025 року, в якій також просила здійснити перерахунок виплат ВПО за період з 27 червня 2024 року по 30 червня 2025 року, як особі з інвалідністю третьої групи. Лише в грудні 2025 року вимоги по її заяві від 30 липня 2025 року виконані частково, але перерахунок виплат ВПО за період з 27 червня 2024 року по 30 червня 2025 року, як особі з інвалідністю ІІІ групи, не здійснено та не сплачено. При цьому, зауважує, що 08 січня 2026 року отримано відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій зазначено про відсутність підстав для перерахунку допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з червня 2024 року, оскільки підтвердні документи про визнання її особою з інвалідністю надійшли до Головного управління у липні 2025 року. Отже, вважає, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення про відсутність підстав для перерахунку допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з червня 2024 року, тому відповідач-2 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як правонаступник щодо виплат допомоги ВПО зобов'язане забезпечити поновлення її порушеного права, у тому числі шляхом здійснення перерахунку виплат за попередній період.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.06.2024 звернулася до управління соціального захисту населення Світловодської міської ради із заявами про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. У заяві вказала про наявність статусу особи з інвалідністю та додала копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААВ №540711 виданої 05.10.2022 (а.с.60-62)
Згідно довідки від 27.06.2024 №3501-5003341711 позивачку взято на облік як внутрішньо переміщену особу, фактично проживає по АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 (а.с.19).
Як повідомив відповідач-1, ОСОБА_1 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01 червня 2024 року в розмірі 2000,00 грн.
30.07.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою в якій просила визнати право на подальше отримання соціальної допомоги, оскільки протягом терміну отримання допомоги на проживання ВПО відбулися зміни, що випливають на надання допомоги, а саме перерахувати допомогу на 3000 грн. встановлено інвалідність з 01.11.2023. Просила зробити перерахунок виплат ВПО з 27.06.2024. (а.с.16).
Як вказувала позивачка виплати ВПО їй надходили в сумі 2000 грн. протягом липня-серпня 2025, а з вересня 2025 року припинилися, у зв'язку з чим вона 25.09.2025 повторно звернулася до ГУ ПФУ в області. (а.с.15)
Листом від 24.10.2025 відповідач-2 повідомив, що подана заява про зміну обставин від 30.07.2025 в частині перерахунку допомоги на проживання, як особі з інвалідністю, на даний час опрацьовується органом Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності. За результатами опрацювання в порядку черговості надходження документів буде прийнято відповідне рішення згідно з нормами чинного законодавства.
10.12.2025 ОСОБА_1 в чергове звернулася до відповідача-1 із заявою про проведення перерахунку виплат ВПО на проживання. (а.с.14)
Листом від 11.12.2025 Управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради надано інформацію, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» функції з нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 липня 2025 року передано до Пенсійного фонду України, та рекомендовано звернутися до Пенсійного фонду. Також повідомлено, що допомога на проживання ВПО була призначена та виплачувалася з 01.06.2024 по 30.11.2025 у сумі 2000 грн. (а.с.13)
24.12.2025 позивачка вкотре звернулася до відповідача-2 із зверненням про надання пояснень щодо відмови перерахунку виплат ВПО за період з 27 червня 2024 року по 30 червня 2025 року. (а.с.11)
Листом від 08.01.2026 за №526-15983/Д-02/8-1100/26 відповідач-2 повідомив ОСОБА_1 , що за результатами її заяви від 30.07.2025 в частині перерахунку допомоги на проживання, як особі з інвалідністю, проведено такий перерахунок, в результаті якого розмір допомоги з липня по листопад 2025 склав 3000,00 грн. щомісячно. Також вказано, що підстави для перерахунку допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з червня 2024 року відсутні, оскільки підтвердні документи про визнання особою з інвалідністю надійшли до Головного управління у липні 2025 року. (а.с.10)
Позивачка, не погоджуючись із відмовою у перерахунку допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з червня 2024 по липень 2025, як особі з інвалідністю, звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону №1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно частин 1 та 2 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Частиною 1 статті 5 Закону №1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до частин другої, третьої статті 7 Закону №1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332, в редакції чинній на час виникнення правовідносин).
Відповідно до п.1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
Згідно з пунктом 3 Порядку №332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Згідно приписів ст.3 Закону № 875-XII інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 875-XII визначено, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об'єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров'я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.4 Закону № 875-XII соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.
Пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок оформлення та видачі відповідних посвідчень іноземцям, які відповідно до закону мають право на пільги, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Приписами статті 36 Закону № 875-ХІІ визначено, що матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначено Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" № 2961-IV від 06.10.2005 (далі по тексту Закон № 2961-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 2961-IV медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
У розумінні частини 8 статті 7 Закону № 2961-IV (в редакції на час встановлення позивачу групи інвалідності) медико-соціальні експертні комісії визначають групу інвалідності, її причину і час настання.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» прийнято постанову «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи дітям на період дії воєнного стану на території України» від 08.03.2022 №225, якою визначено деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2022 року № 390 "Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану" постанову Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України" доповнено пунктом 3 наступного змісту: "Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317; дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).
При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров'я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації".
Також, 15.11.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", пунктом 2 якої установлено, що:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.
Згідно з пунктом 3 Постанови №1338 з моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 р., але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.
У разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи", і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України" не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:
чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.
До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:
особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.
Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п'ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п'ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.
Отже, системний аналіз викладених вище правових норм надає підстави стверджувати, що у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, державою створені правові засади щодо проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України, при цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжено до останнього числа шостого місяця після припинення/скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не було проведено повторний огляд.
З урахуванням зазначеного Урядом автоматично було продовжено виплату соціальних допомог по інвалідності, а також термін дії індивідуальної програми реабілітації для зазначених осіб. Це означає, що люди з інвалідністю, строк повторного огляду яких припав на період воєнного стану, можуть без проходження чергової ЛКК чи МСЕК отримувати соціальні допомоги, реабілітаційні заходи, користуватися пільгами і гарантіями, передбаченими законодавством для осіб з інвалідністю.
Проте, у подальшому Законом № 4170-ІХ унормовано, що у разі якщо особі інвалідність установлена до введення в дію цього Закону і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але така особа не проходила повторний огляду у медико-соціальних експертних комісіях, то такі особи, за виключенням визначених у Постанові № 1338 осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, зобов'язані пройти оцінювання повсякденного функціонування особи у такий строк: чоловіки віком від 25 до 60 років - у період з 01 квітня 2025 року до 01 листопада 2025 року; інші особи - до 01 квітня 2026 року.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 згідно із довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 540711 встановлена третя група інвалідності загального захворювання з 05.10.2022 року на строк до 01 листопада 2023 року. (а.с.18) Також зазначено, що дата чергового переогляду - 05.10.2023, яка припадала на час існування воєнного стану на території України (абзаци 12, 14 пункту 3 постанови Кабміну №1338).
Оскільки інвалідність була встановлена позивачці з 05.10.2022 (тобто до набрання чинності Постановою №1338 - 26 листопада 2024 року), та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України - 05.10.2023, то у такому випадку позивачка зобов'язана була пройти оцінювання повсякденного функціонування у строк до 01 квітня 2026 року (абзац 14 пункту 3 Постанови № 1338).
Отже, присічний строк юридичної дії довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 540711 припадав 01.04.2026.
Водночас, експертною командою КП «Центральна міська лікарня м.Олександрії» Олександрійської міської ради 14 липня 2025 року було проведено повторне медичне обстеження позивачки, яким встановлено (продовжено) третю (ІІІ) групу інвалідності на 3 роки до 01.11.2026 року (термін інвалідності враховується з 01.11.2023 року, що підтверджується Витягом рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №26/25/1333/В від 14.07.2025 року. Також у пункті 17.1.5 цього рішення вказано: дата, з якої встановлена інвалідність: 01.11.2023
Отже, з огляду на викладене інвалідність позивачки було продовжено з 01 листопада 2023 року та статус особи з інвалідністю за нею залишався й на час звернення за допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам 27.06.2024.
Як вбачається з матеріалів справи та повідомлено відповідачем-2, з 01.06.2025 позивачці допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам нарахована у сумі 3000,00 грн. (а.с.56)
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем-1 безпідставно було нараховано допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 27.06.2024 по 01.06.2025 у сумі 2000,00 грн., тобто у період, коли інвалідність позивачки ще вважалася продовженою.
Отже, суд вважає, що саме дії Управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області (до повноважень якого у спірний період з 27.06.2024 по 01.06.2025 відносилося призначення та нарахування допомоги) щодо призначення та виплати допомоги у зменшеному розмірі 2000,00 грн., є протиправними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, спосіб відновлення порушеного права позивачки має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 №695 “Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним Фондом України», від 25.06.2025 №765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» та від 23.06.2025 №766 “Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог» визначено, що функції призначення та виплати державних соціальних допомог передані до органів Пенсійного фонду України з 01.07.2025.
Враховуючи, що функції з призначення та виплати державних соціальних допомог передані до органів Пенсійного фонду України з 01.07.2025, то відповідно дії відповідача-2 в частині відмови здійснити перерахунок та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, також є протиправними, а належним способом захисту прав позивачки буде зобов'язання відповідача-2 перерахувати та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 27 червня 2024 року по 01 червня 2025 року з урахуванням наявності у неї статусу особи з інвалідністю третьої групи.
Таким чином позов підлягає задоволенню частково.
З огляду на положення статті 139 КАС України, здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1064,96 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області (27501, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 4, ЄДРПОУ 23091198), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю, допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі у розмірі 2 000,00 грн. за період з 27 червня 2024 року по 01 червня 2025 року
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю, здійснити перерахунок та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі за період з 27 червня 2024 року по 01 червня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю, перерахунок та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі за період з 27 червня 2024 року по 01 червня 2025 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної та ветеранської політики Світловодської міської ради Кіровоградської області (27501, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 4, ЄДРПОУ 23091198).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА