21 квітня 2026 року м. Київ справа №320/27529/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України, в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою від 12 березня 2024 року № 13/507/с, виготовленої та направленої до ГУ ПФУ в м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року №320/22638/23 з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року №320/139/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до вимог статей 43, 51, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» здійснити з 01 січня 2023 року перерахунок та проводити виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою від 12 березня 2024 року № 13/507/с, виготовленої та наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року № 320/22638/23, виходячи з відсоткового значення 77% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року №320/139/23 та індексації пенсії, виходячи з її нового розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення різниці (заборгованості) в пенсійному забезпеченні за період з 01 січня 2023 року по день проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою від 12 березня 2024 року № 13/507/с, виготовленої та наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року № 320/22638/23;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві різницю (заборгованість) в пенсійному забезпеченні ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по день проведення перерахунку та виплати пенсії в новому (збільшеному) розмірі на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою від 12 березня 2024 року № 13/507/с;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до пункту 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати у строк 10 днів після набрання рішення суду законної сили звіт про виконання судового рішення;
- зобов'язати Пенсійний Фонд України забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансувати виплати пенсії в новому (збільшеному) розмірі та забезпечити фінансування в повному обсязі різниці (заборгованості ) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перед ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по день проведення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою від 12 березня 2024 року № 13/507/с;
- зобов'язати Пенсійний Фонд України організувати, координувати та проконтролювати роботу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в термін 10 днів та виплати пенсії в новому (збільшеному) розмірі в наступному місяці за місяцем, в якому рішення суду набере законної сили відповідно до частини другою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Пенсійний Фонд України організувати, координувати та проконтролювати роботу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення розрахунку різниці (заборгованості) перед ОСОБА_1 в термін 10 днів та виплатити заборгованість в наступному місяці за місяцем, в якому рішення суду набере законної сили відповідно до частини другою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Вказує, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року №320/22638/23 ІНФОРМАЦІЯ_1 було надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії. Також, з метою реалізації права на перерахунок пенсії він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі означеної довідки. Разом з тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Наголошує, що має право на отримання пенсійних виплат, виходячи із 77% сум грошового забезпечення; без обмеження пенсії максимальним розміром; з урахуванням доплати в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 липня 2021 року; з урахуванням індексації пенсії, виходячи з її нового розміру.
Вважає, що Пенсійний фонд України має вжити належних заходів щодо забезпечення виплати йому пенсії в належному розмірі, а саме забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати його пенсії в новому розмірі та забезпечити фінансування в повному обсязі заборгованості.
Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України протиправними та такими, що порушують його права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/27529/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В матеріалах справи наявний відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач 1) на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що після визнання протиправним та скасування пунктів 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" інших рішень Кабінетом Міністрів України про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося та на момент розгляду даної справи, законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку пенсій означеній категорії осіб.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідачем 2, Пенсійним фондом України подано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями територіальних органів Пенсійного фонду України. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
24 грудня 2025 року Київським окружним адміністративним судом витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною (прирівняною) посадою від 12 березня 2024 року № 13/507/с, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 або письмові пояснення у разі відсутності такої довідки.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання ухвали суду надано витребувані документи.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серія НОМЕР_2 ) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року №320/22638/23, серед іншого, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною (прирівняною) посадою станом на 01 січня 2023 року, використовуючи посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткову надбавку за вислугу років […], обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" […].
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 березня 2024 року № 13/506/с розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року становить: посадовий оклад - 10520,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 2250,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 6385,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 8180,25 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1036,50 грн., премія (140%) - 9674,00 грн., усього - 38045,75 грн.
В квітні 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про проведення перерахунку основного розміру пенсії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Листом відповідача від 25 квітня 2024 року №2600-0202-8/85211 за результатом розгляду звернення повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки від 12 березня 2024 року № 13/506/с.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року №320/139/23 серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 […], виходячи з відсоткового значення 77% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, […].
Позивачу встановлено доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
З 01 березня 2022 року позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» у розмірі 3675 гривень 21 копійка.
З 01 березня 2023 року позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у розмірі 1500 гривень 00 копійок.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, установлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 24 лютого 2018 року) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, […] визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
За змістом Постанови № 704, у редакції Постанови № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704 були внесені зміни.
Отже, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню.
Відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
У наступному пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» (далі Постанова № 481) вирішено:
- Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 року, № 20, ст. 662).
- Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 року, № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постанова № 481 набула чинності 20 травня 2023 року.
Вказані зміни відбулися після виникнення спірних правовідносин.
При цьому, жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема, й у період з 29 січня 2020 року, дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 Постанови №103, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
З наведеного випливає, що 29 січня 2020 року настала подія підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 1762 гривні.
Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2684 гривні.
Суд зазначає, що довідка від 12 березня 2024 року № 13/506/с видана з урахуванням наведених змін у Постанові № 704 у зв'язку з підвищенням з 01 січня 2023 року грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
При цьому, право позивача на отримання пенсії у розмірі 77% від сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром уже підтверджено в судовому порядку рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі № 320/139/23. Відповідно до положень КАС України, ці обставини є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню, оскільки встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, а обставини даної справи не відрізняються від обставин, встановлених зазначеним рішенням.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для нездійснення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням вказаної довідки, що свідчить про бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.
Також, слід відмітити, що відмова позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25 квітня 2024 року №2600-0202-8/85211 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні норм КАС України та відмова у даному листі носить тільки інформаційний характер.
Щодо періоду проведення перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
В даному випадку обставиною, яка стала підставою для зміни розміру грошового забезпечення осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом є прийняття Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким встановлено, що станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум дорівнює 2684 гривні. Оскільки довідка видана позивачу станом на 01 січня 2023 року то, відповідно, перерахунок пенсії позивачу має бути проведено з 01 лютого 2023 року.
Щодо виплати пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень до пенсії до відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», суд зазначає про наступне.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713).
Абзацами 1, 2 пункту 1 вказаної постанови встановлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закон №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру (абзац 3 пункту 1 Постанови № 713).
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Таким чином, перерахунок пенсії у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є тим підвищенням, з яким абзац третій пункту 1 Постанови № 713 пов'язує припинення або зміну (зменшення) розміру щомісячної доплати, передбаченої цим нормативно-правовим актом.
Оскільки зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, є правовою підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та, відповідно, отримання нової довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704, і подання таких довідок до відповідного управління Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, то здійснений вказаним державним органом перерахунок пенсії, право на який у особи виникло після 01 березня 2018 року, за умови підвищення розміру пенсії, є підставою для припинення щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, передбаченої Постановою № 713.
Вказана правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, в якому, серед іншого, зазначено: «За результатом розгляду справи № 400/6254/24 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 […], є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень та індексації за 2022, 2023 роки».
В справі, що розглядається, судом підтверджено право позивача на перерахунок пенсії відповідно до оновленої довідки від 12 березня 2024 року № 13/506/с, яка видана з урахуванням наведених змін у Постанові № 704 у зв'язку з підвищенням з 01 січня 2023 року грошового забезпечення відповідних осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, тому відсутні правові підстави для виплати доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень згідно з Постановою №713.
Отже, позовні вимоги в означеній частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині «нарахування та виплати індексації пенсії, виходячи з її нового розміру», то суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Разом з тим, з матеріалів адміністративного провадження судом встановлено, що позивачу з 01 березня 2022 року здійснено перерахунок пенсії у зв'язку із її індексацією (2022 рік). Визначено суму індексації на 2022 рік у розмірі у розмірі 3675 гривень 21 копійка. Аналогічно проведено індексацію пенсії за 2023 рік (сума індексації 1500 гривень).
Тобто, питання щодо нарахування індексації не є спірним в даній справі.
При цьому, суд зазначає, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, як передчасних.
Щодо вимоги позивача «зобов'язати здійснити обчислення різниці (заборгованості) в пенсійному забезпеченні за період з 01 січня 2023 року по день проведення перерахунку пенсії» суд зазначає, що проведення перерахунку пенсії за своєю правовою природою охоплює не лише зміну розміру пенсійних виплат, а й обов'язок суб'єкта владних повноважень здійснити донарахування та виплату сум пенсії, які не були виплачені у належному розмірі за минулий період.
Отже, у разі встановлення обов'язку відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі відповідних документів, такий обов'язок включає в себе також обчислення різниці між фактично виплаченою пенсією та пенсією у належному розмірі, а також виплату утвореної заборгованості за відповідний період.
З огляду на викладене, покладення на відповідача окремого (додаткового) обов'язку щодо обчислення та виплати заборгованості є надмірним, оскільки такі дії вже охоплюються змістом зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії, а відтак не потребують самостійного судового захисту.
Щодо вимоги позивача «про стягнення з відповідача різниці (заборгованості) в пенсійному забезпеченні позивача за період з 01 січня 2023 року по день проведення перерахунку та виплати пенсії в новому (збільшеному) розмірі» слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 10 Закону № 2262-XII призначення та виплата пенсій особам, визначеним статтями 1- 2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Отже, саме органи Пенсійного фонду України, зокрема відповідне головне управління, наділені повноваженнями щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із зазначеним Законом.
Перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, визначеними частиною третьою статті 2 КАС України, та не втручається у дискреційні повноваження такого суб'єкта поза межами перевірки за вказаними критеріями.
Суд також виходить із того, що він не наділений повноваженнями підміняти собою орган державної влади, приймати замість нього рішення або надавати вказівки щодо вирішення питань, віднесених законом до компетенції такого органу, оскільки це виходило б за межі функцій суду та порушувало б принцип розподілу влад.
У разі встановлення порушення відповідачем вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, належним способом захисту є визнання відповідних рішень, дій чи бездіяльності протиправними та зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату належних сум відповідно до закону, а не визначення судом конкретного розміру таких сум до стягнення.
При цьому суд зазначає, що стягненню підлягають лише ті суми, які є визначеними та підтвердженими належними і допустимими доказами на момент розгляду справи. Водночас питання щодо проведення перерахунку пенсії позивача та визначення її розміру на час розгляду справи не було вирішене відповідачем у встановленому законом порядку.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення конкретних сум є передчасними, оскільки розмір можливих нарахувань підлягає визначенню саме відповідачем у межах наданих йому повноважень після здійснення відповідного перерахунку пенсії.
Щодо позовних вимог спрямованих до Пенсійного фонду України суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що підставою для покладення на суб'єкта владних повноважень обов'язку вчинити певні дії є встановлення факту порушення прав, свобод чи інтересів особи на момент звернення до суду та розгляду справи.
Відповідач 1 ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті будуть порушені.
Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт невиконання або неналежного виконання Пенсійним фондом України своїх повноважень, визначених Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 та іншими нормативно-правовими актами.
Також позивачем не наведено обґрунтованих підстав вважати, що Пенсійним фондом України буде застосовано інший порядок виплати пенсії, ніж передбачений чинним законодавством України.
При цьому суд виходить з того, що проведення перерахунку пенсії за своєю правовою природою включає обов'язок здійснити виплату сум пенсії, які не були виплачені у належному розмірі за минулий період. Отже, такі дії охоплюються самим змістом обов'язку щодо проведення перерахунку пенсії та не потребують окремого судового зобов'язання.
За таких обставин доводи позивача фактично зводяться до припущень щодо можливого порушення його прав у майбутньому. Однак судовий захист надається у разі наявності реального, а не гіпотетичного порушення прав чи інтересів особи.
Враховуючи викладене, відсутність на час розгляду справи встановленого порушення прав позивача з боку Пенсійного фонду України виключає підстави для задоволення позовних вимог у цій частині та покладення на Відповідача 2 певних зобов'язань.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття судового рішення у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Позивачем не обґрунтовано необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, а з матеріалів справи не вбачається об'єктивних обставин, які б викликали сумнів щодо добровільного виконання відповідачем рішення суду у цій справі.
Таким чином клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 березня 2024 року № 13/506/с та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 лютого 2023 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 березня 2024 року № 13/506/с без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 березня 2024 року № 13/506/с.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01 лютого 2023 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 березня 2024 року № 13/506/с, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 21 квітня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.