ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" квітня 2026 р. справа № 300/4808/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач, військовослужбовець, ОСОБА_1 ) в інтересах якого діє адвокат Тимошенко Д.В. (далі - представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх , сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 серпня по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня по 30 вересня 2022 року, помісячно із розрахунку до 100000,00 гривень, на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 серпня по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня по 30 вересня 2022 року, помісячно із розрахунку до 100000,00 гривень, на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позовні вимоги мотивовані тим, що період з 24.02.2022 позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у складі Військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2022 за № 6706 позивач з 04.07.2022 по дату видачі довідки приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії). На виконання вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168) ОСОБА_1 як особа, яка бере безпосередню участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Однак, як видно із виписки по картці/рахунку про цільові надходження позивача за період з 01 серпня по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня по 30 вересня 2022 року виплату додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100 000 гривень на місяць ВЧ НОМЕР_1 не здійснювала, оскільки така виплачувалась у розмірі 30 000 гривень на місяць, що позивач вважає протиправним.
Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача подав клопотання №18/07-2 від 18.07.2023 про витребування у відповідача доказів щодо підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження)/Журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, поза термінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад)/Рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за період 2022 року та 2023 року.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 31.07.2023 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для розгляду справи.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в адміністративному позові, зважаючи на їх безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що позивачу нараховувалась додаткова винагорода, відповідно до Постанови №168, зокрема, згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2022 за №417 "Про виплату додаткової винагороди" наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з 01.08.2022 по 31.08.2022. За період з 01.09.2022 по 30.09.2022 позивачу виплачено додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень. При цьому, зауважував, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах). Додатково зазначив, що документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: - бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Так, в журналі бойових дій медичної роти (перший запис датовано 01.11.2022), не міститься відомостей про виконання ОСОБА_1 заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідач зазначив, що рапорти про виплату щомісячної додаткової винагороди, які стали підставою для виплати додаткової винагороди позивачу за відповідний місяць, складені, підписані та подані командиру військової частини НОМЕР_1 безпосереднім командиром позивача - командиром медичної роти військової частини НОМЕР_1 , якому достеменно відомо про участь або неучасть кожного військовослужбовця в бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Сам позивач рапорти командира медичної роти, зміст яких відображено в наказах за відповідний місяць, не ставить під сумнів, не оспорює і не оскаржує. Оскільки командир військової частини НОМЕР_1 видає наказ про виплату додаткової винагороди на підставі рапортів командирів підрозділів, дії військової частини, а рівно і її командира як посадової особи, щодо видання відповідного наказу про виплату щомісячної додаткової винагороди є правомірними, що виключає задоволення відповідної позовної вимоги. Таким чином, у спірні періоди (вересень 2022 року) позивачу було виплачено всі суми додаткової винагороди у відповідності до умов та порядку, визначених у постанові Кабінету Міністрів від 28.02.2022 з урахуванням положень Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, на підставі рапортів командира підрозділу. Крім того, зазначає, що військова частина НОМЕР_1 безпідставно видала позивачу довідку від 02.11.2022 за №6706, оскільки така довідка, з безпідставним дописуванням фрази: "ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій", видавалися на запити військовослужбовців частини посадовими особами помилково - за старою методологією документування факту перебування особи в зоні АТО (ООС), коли сам факт перебування в зоні АТО (ООС) протягом певного часу був достатнім для надання особі статусу учасника бойових дій. Станом на цей час наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 20.12.2022 №814 "Про організацію роботи з надання статусу учасника бойових дій" (зі змінами, внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2022 №849) є чинним та не оскаржувався в судовому порядку. За таких обставин, посилання представника позивача на довідку від 02.11.2022 за №6706 як на підставу для твердження про його безпосередню участь у бойових діях є необґрунтованим. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 за №69/2022 мобілізований до лав Збройних Сил України та з 19.04.2022 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія відділення забезпечення медичної роти, що підтверджується копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2022 за №3.
02.11.2022 Військова частина НОМЕР_1 видала ОСОБА_1 довідку за №6706 про безпосередню участь позивача у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії): з 04.07.2022 по теперішній час.
Згідно Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2022 за №417 "Про виплату додаткової винагороди" ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 виплачено додаткову винагороду згідно Постанови №168 в розмірі 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в діях та заходах.
Згідно Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2022 за №453 "Про виплату додаткової винагороди" ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 виплачено додаткову винагороду згідно Постанови №168 в розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в діях та заходах.
Тобто у період з 01.08.2022 по 31.08.2022 позивачу нараховувалась додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби, а з 01.09.2022 по 30.09.2022 додаткова винагорода розраховувалась з розрахунку до 30 000 гривень на місяць пропорційно часу проходження служби.
Вказане додатково підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2023 за №5054 про нараховану та виплачену додаткову винагороди за період з 01.08.2022 по 30.09.2022, яка містить покликання на роздавальні відомості №19, №20 за серпень 2022 року, та №27 за вересень 2022 року.
ОСОБА_1 надано роз'яснення щодо розміру додаткової винагороди за жовтень 2022 року від 15.01.2023 на його рапорт від 23.11.2022.
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх , сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 серпня по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня по 30 вересня 2022 року, помісячно із розрахунку до 100000,00 гривень, на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, представник позивача діючи в інтересах позивача звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
В статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) зазначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
В силу вимог пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
- щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
- одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Так, пунктом 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Суд звертає увагу на те, що в правовій нормі чітко встановлено обов'язковість умови виплати збільшеного розміру додаткової винагороди до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а саме - перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
На думку представника позивача, довідка Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2022 за №6706 про безпосередню участь позивача у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії): з 04.07.2022 по теперішній час, підтверджує факт перебування ОСОБА_1 безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та є підставою для нарахування та виплати збільшеного розміру додаткової винагороди до 100000,00 гривень.
Суд зазначає, що довідка від 02.11.2022 за №6706, відповідно до викладених в ній відомостей, слугувала підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, а не виплати додаткової винагороди у певному розмірі.
Так, правова природа інституту учасника бойових дій, підстави, умови і порядок надання такого статусу та правова природа інституту додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, підстави, умови, порядок її нарахування і виплати є абсолютно різними та не допускають аналогії в застосуванні, тлумаченні.
В силу приписів пункту 1 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови №168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Зазначений пункт введений в дію постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022, якою визначено, що вона застосовується з 24.02.2022.
Згідно з пунктом 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Наказом Міністерства оборони України №98 від 01.04.2022 визначено, що вказаний пункт 17 розділу І Порядку №260 застосовується з 24.02.2022.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, Міністром оборони України 23.06.2022 видано окреме доручення №912/з/29 (далі - Окреме доручення №912/з/29).
Приписами пункту 1 Окремого доручення №912/з/29, серед іншого, під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених)противником;
- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Відповідно до пункту 2 Окремого доручення №912/з/29 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
- 100000,00 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
- 30000,00 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
З огляду на вищевказані положення Постанови №168 та Окремого доручення №912/з/29 для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень пропорційно часу участі у таких діях або заходах, необхідна така умова як безпосередня участь та перебування особи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Приписами пункту 3 Окремого доручення №912/з/29 встановлено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Таким чином наказом Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" від 02.02.2023 за №26 для забезпечення належної організації відбиття збройної агресії російської федерації та визначення районів ведення воєнних дій було встановлено конкретний перелік районів ведення воєнних (бойових) дій в період з вересня по грудень 2022 року.
Окрім того, пунктом 3 Окремого доручення №912/з/29 визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі бойового наказу, журналу бойових дій або рапорту командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових спеціальних завдань.
Таким чином, доводи представника позивача про те, що надаючи Довідку від 02.11.2022 за №6706 відповідач підтвердив факт участі ОСОБА_1 у бойових діях з 04.07.2022 суперечить вищезазначеним положенням та меті (довідка такої форми була підставою для надання статусу учасника бойових дій) надання такої довідки, тоді як саме рапорт безпосереднього командира підрозділу є документальним підтвердженням, засвідченням фактів безпосередньої участі у бойових діях/здійснення заходів та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Окрім цього, пунктами 5 і 6 Окремого доручення №912/з/29 визначено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень або 30000,00 гривень визначено здійснювати на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100000,00 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Судом встановлено, що командир медичної роти Військової частини НОМЕР_1 , в якій проходив службу ОСОБА_1 , керуючись вищевикладеними положеннями Постанови №168, Окремого доручення №912/з/29, отриманих від вищих органів військового управління бойових наказів (бойових розпоряджень), подавав щомісяця з серпня по вересень 2022 року рапорти на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати його особовому складу додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень або 30000,00 гривень пропорційно часу участі у бойових діях/заходах та залежно від перебування військовослужбовців безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у визначений період.
Згідно Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2022 за №417 "Про виплату додаткової винагороди" ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 виплачено додаткову винагороду згідно Постанови №168 в розмірі 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в діях та заходах.
Отже, доводи позивача щодо невиплати додаткової винагороди за серпень 2022 року є безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, оскільки ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 вже нараховано та виплачено додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 у розмірі до 100 000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у відповідних діях і заходах. У зв'язку з цим підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Також, згідно Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2022 за №453 "Про виплату додаткової винагороди" ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 виплачено додаткову винагороду згідно Постанови №168 в розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі в діях та заходах.
Крім того, суд зазначає, що сторонами не надано документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, визначених абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 (бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань) за вересень 2022 року.
В свою чергу, як слідує з матеріалів справи, безпосереднім командиром позивача не подавався рапорт щодо участі позивача у бойових діях або заходах за вересень 2022 року, не вносились записи в журнал обліку бойових дій, бойового донесення, тощо, та, як наслідок не видавався наказ командиром військової частини про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень.
Таким чином, оскільки наказ про виплату додаткових винагород стосовно позивача не видавався у відповідача не було підстави для здійснення таких виплат.
Суд звертає увагу, що як було зазначено вище, підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди є відповідний наказ командира військової частини. Суд не може перебирати на себе функції органу, що здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення.
Окрім того, позивач не був позбавлений права на додаткову винагороду встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" за період з 01.09.2022 по 30.09.2022, та отримував її у розмірі 30 000,00 гривень.
Таким чином, відповідач, при виплаті позивачу додаткової винагороди за період з 01 вересня по 30 вересня 2022 року у розмірі 30 000,00 гривень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позивачем протилежного не доведено.
За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ), АДРЕСА_2 .
Суддя /підпис/ Скільський І.І.