ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" квітня 2026 р. справа № 300/8783/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 по справі №300/1738/25 сформовано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для здійснення перерахунку основного розміру пенсії. Однак, пенсійним органом не здійснено перерахунок пенсії на підставі отриманої довідки від 30.09.2025 №11/1/7212. Згідно зі ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Звернув увагу суду, що розрахунковою величиною для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при виплаті щомісячного пенсійного забезпечення застосовано також обмеження максимального розміру пенсії позивача. Крім цього, з 01.01.2025 відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії із застосуванням понижуючого коефіцієнту на підставі ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, є протиправним. Вважає, вищевказані дії відповідача протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки порушують право позивача на отримання пенсійного забезпечення в повному обсязі. Як наслідок, слід зобов'язати пенсійний орган провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 №11/1/7212 від 30.09.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату пенсії без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою КМУ № 1, з урахуванням виплачених сум.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. Зазначив, що пенсійним органом отримано довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, видану на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 по справі №300/1738/25, проте пенсійний орган не направляв списки осіб, що мають право на перерахунок пенсії. Звернув увагу, що скасування п.6 Постанови КМУ №103 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, не може слугувати підставою для виготовлення ІНФОРМАЦІЯ_1 оновленої довідки станом на 01.01.2023. Вказав, що з метою реалізації норм статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», спрямованих на оптимізацію видатків на виплату пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, Кабінет Міністрів України 03.01.2025 прийняв постанову №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Пенсійна виплата позивача з 01.01.2025 приведена у відповідність до п. 1 Постанови КМУ №1 та виплачується відповідно до норм чинного законодавства. Зазначив, що з 01.12.2025 на виконання рішення суду позивачу обчислено пенсію в сумі 39962,13 грн., однак виплата проводиться в розмірі 26360,82 грн., який обчислений з врахуванням обмежувальних коефіцієнтів, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Постанови КМУ №1 та рішень суду, які були ухвалені на користь ОСОБА_1 . Крім того, відповідач вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом із тієї підстави, що пенсія є щомісячним платежем і отриманий її розмір відомий позивачу.
Ухвалою від 23.12.2025 суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовським Т.І. відкрито провадження в адміністративній справі.
У зв'язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Івано-Франківського окружного адміністративного суду (наказ від 03.03.2026 №55-ОС) та повторного автоматизованого розподілу даної судової справи між суддями для розгляду справи визначено суддю Могилу А.Б.
Ухвалою судді від 23.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та розпочато з початку розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши відповідно до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 , як пенсіонер з 28.06.2012 отримував пенсію за вислугу років, а з 16.07.2018 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (зі змінами) (а.с.34, 45).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 по справі №300/1738/25, яке набрало законної сили 23.09.2025, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 по справі №300/7348/24 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою, яку ОСОБА_1 займав на час звільнення з військової служби, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 13100 грн., оклад за військовим званням - 2250 грн., надбавка за вислугу років - 7675 грн., надбавка за особливості проходження служби - 14966,25 грн., надбавки за таємність - 1965 грн., премія - 18340 грн., обрахованих із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023.
ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 по справі №300/1738/25 сформовано довідку від 30.09.2025 №11/1/7212 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 за відповідною посадою, яку позивач займав станом на момент звільнення зі служби, із зазначенням в ній вищевказаних основних і додаткових видів грошового забезпечення (а.с.7).
Позивач 13.10.2025 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок його пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.09.2025 №11/1/7212 (а.с.11).
За наслідками розгляду вищевказаного звернення відповідач листом від 22.10.2025 №9301-9350/В-02/8-0900/25 повідомив позивача про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення такого перерахунку його пенсії (а.с.9-10).
За матеріалами пенсійної справи станом на 01.12.2025 основний розмір пенсії позивача становив 80% грошового забезпечення - 23398,40 грн., з урахуванням індексації та надбавки розмір нарахованої пенсії становив 39962,13 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 29896,80 грн., із застосуванням коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ №1 нарахування пенсії позивачу здійснено у сумі 26360,82 грн. (а.с.52).
Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
З фактичних обставин справи вбачається, що правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються, зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (зі змінами) (надалі Закон №2262-ХІІ).
Суд зазначає, що правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону №2262-XII.
Частиною 3 статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З системного аналізу наведених норм слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України.
Під час ухвалення рішення від 25.06.2025 по справі №300/1738/25 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, судом зроблено висновок про те, що внаслідок неправильного обчислення у довідці, виданій на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 в адміністративній справі №300/7348/24, розміру додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії) у відсотках від посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762,00 грн), а не у відсотках від посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (2684,00 грн), позивачу протиправно занижено розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Як уже встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 по справі №300/1738/25 видано позивачу довідку від 30.09.2025 №11/1/7212 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із зазначенням в ній основних і додаткових видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 13100 грн., оклад за військовим званням - 2250 грн., надбавка за вислугу років - 7675 грн., надбавка за особливості проходження служби - 14966,25 грн., надбавки за таємність - 1965 грн., премія - 18340 грн., обрахованих із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
За рішенням суду від 25.06.2025 по справі №300/1738/25 вказана довідка направлена в Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області саме для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023. Право на такий перерахунок встановлене вказаним рішенням суду.
Таким чином, заява позивача адресована відповідачу та довідка від 30.09.2025 №11/1/7212 є додатковими документами в розумінні статті 63 Закону №2262-XII і, як наслідок, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії.
При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовані у відповідному Порядку, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402.
Водночас суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку КМУ №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що відповідач не довів правомірності дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.09.2025 №11/1/7212, а тому позовні вимоги про визнання протиправними таких дій та зобов'язання провести відповідний перерахунок з 01.02.2023 не є безпідставними.
Аргументи відповідача наведені у відзиві на позов щодо відсутності рішення про зміну розмірів грошового забезпечення і відповідно списків осіб, що мають право на перерахунок пенсії, а також не відкликання попередньої довідки, на підставі якої позивачу вже перераховано пенсію, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наведеними вище нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704», яка набрала чинності 20.05.2023, було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, відповідно до яких встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Разом із цим, зазначені зміни не стосуються спірних правовідносин, не були та не могли бути підставою для відмови позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Варто зауважити, що жодним із положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» не надано зворотної дії в часі її застосування. При цьому, суд зауважує, що зміни грошового забезпечення відбулися 01.01.2023.
Щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою КМУ № 1, суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 64 Основного Закону України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Згідно з пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі Указ №64/2022), у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України обмежень не зазнали.
Відповідно до частин першої і третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, прийнятої на виконання ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджету України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі Постанова КМУ №1) встановлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.
У рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
За приписами частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відтак у разі суперечності між правовими нормами закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Оскільки Законом №2262-ХІІ і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, то до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і Постанови КМУ №1 від 03.01.2025.
У постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону №2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.
При цьому, обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону №2262-XII.
Адже до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватися Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 11 Закону України №2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за №4-рп/2015 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, як підсумував Верховний Суд, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
У постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема Постанови КМУ №1, є протиправним.
Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 06.02.2025 у справі №520/909/25 звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Суд також приймає до уваги те, що питання виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром вже було предметом судового розгляду в справі №300/7475/24, а ухвалене судове рішення має преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Це означає, що в подальшому під час проведення наступних перерахунків позивачу пенсії, територіальний орган ПФУ не вправі застосувати при її виплаті обмеження максимальним розміром, оскільки протиправності таких дій вже надано оцінку в судовому рішенні, яке набрало законної сили.
Суд також зазначає, що Верховний Суд розглядав схожу справу № 120/1081/25 та у постанові від 11.09.2025 дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови КМУ №1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 17.09.2025 по справі №240/1202/25, від 23.09.2025 по справі №380/5247/25, від 24.09.2025 по справі №380/2243/25, від 24.09.2025 по справі №420/5485/25, від 24.09.2025 по справі №420/3190/25 за позовами осіб (пенсіонерів) до територіального органу Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій щодо обмеження розміру пенсії відповідно до Постанови КМУ №1, починаючи з 01.01.2025.
За наведених вище обставин і правозастосування, суд вважає, що відповідач зобов'язаний нараховувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою КМУ №1.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними дії відповідача: щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.09.2025 №11/1/7212; щодо застосування з 01.01.2025 для нарахування пенсії положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», понижуючих коефіцієнтів згідно з Постановою КМУ №1, а також обмеження пенсії максимальним розміром та виплати пенсії з 01.01.2025 у зменшеному розмірі, - зобов'язавши відповідача: провести перерахунок і виплату пенсії позивача з 01.02.2023 згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та провести з 01.01.2025 нарахування та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ №1.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій у спірних правовідносинах з позивачем. Дії відповідача не відповідають відповідним критеріям поведінки відповідача, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання відповідача у відзиві на пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд вважає безпідставними, оскільки в даній справі спірні правовідносини регулюються Законом №2262-XII, який містить спеціальне правове регулювання, зокрема частину третю статті 51, що прямо передбачає обов'язок держави у разі зміни складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії з моменту виникнення відповідних законодавчих підстав незалежно від звернення пенсіонера. Зазначений обов'язок має імперативний характер і, у разі його невиконання з вини органів Пенсійного фонду України, виключає можливість обмеження реалізації права на перерахунок пенсії процесуальними строками звернення до суду. Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 16 березня 2026 року по справі №560/5395/25.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.09.2025 №11/1/7212 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.02.2023 без обмеження її максимальним розміром згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.09.2025 №11/1/7212 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування з 01.01.2025 для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, а також обмеження пенсії максимальним розміром та виплати пенсії у зменшеному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію з 01.01.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.