22 квітня 2026 року Справа № 280/1370/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
18 лютого 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 23.01.2026 № 083950028003 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 період роботи з 15.05.2005 по 30.08.2005, і призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.10.2025.
Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача про відсутність у позивачки достатньої кількості пільгового стажу є безпідставними, оскільки відповідачем безпідставно не враховано до стажу роботи за Списком №2 період роботи з 15.05.2005 по 30.08.2005. Позивачка зазначає, що має 6 повних років пільгового стажу по Списку №2, а відповідно має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 16.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 23.01.2026 №083950028003, яке прийнято за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 та до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
В спірному рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідач вказав на те, що пільговий стаж за Списком №2 складає 5 років 7 місяців 1 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 57 років.
При цьому, відповідач відмовив у зарахуванні до пільгового стажу періодів пільгової роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці згідно довідки від 20.10.2023 №272 з 15.05.2005 по 30.08.2005, оскільки відсутні дані про характер виконуваної роботи, що зараховуються до спеціального стажу, відсутні накази про результатами атестації робочих місць за умовами праці, з переліками робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за цей період.
Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що у трудовій книжці позивачки (запис №12) міститься інформація про те, що виконувана позивачкою робота відноситься до Списку №2.
Відповідно до пункту 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
З матеріалів справи судом встановлено, що під час звернення позивача до органів ПФУ з питання призначення пенсії, позивачем серед іншого було надано Довідку АТ «ЗАЛК» від 20.10.2023 №272, в якій також зазначено, що протягом періоду роботи з 05.07.2003 по 30.09.2007 позивачка працювала на дільниці №5 глиноземного цеху та виконувала роботи у металургійному виробництві (кольорові метали), за професією фільтрувальник, робітники, зайняті у глиноземному виробництві, що передбачено Списком №2, розділ VIII, пункт 9а, позиція 8.9а, код КП 8112.2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №31 від 16.01.2003.
Щодо посилань відповідачів на те, що на підприємстві не було своєчасно проведено атестацію робочих місць, суд зазначає, що обов'язок проведення атестації робочих місць покладається на роботодавця, а тому не проведення своєчасно атестації робочих місць не може позбавляти працівника, який працював на посадах передбачених Списком №2 права на отримання соціальних пільг та гарантій.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачці безпідставно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу по Списку №2 періоду роботи з 15.05.2005 по 30.08.2005.
Також, оскільки з урахуванням спірного періоду позивачка має понад 6 років пільгового стажу по Списку №2, то відповідно має право на зниження пенсійного віку на 3 роки та право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд.7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 23.01.2026 №083950028003 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 період роботи з 15.05.2005 по 30.08.2005, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 27.10.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова