22 квітня 2026 року Справа № 280/9920/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6; код ЄДРПОУ 45416327)
до 1. Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)
2. Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393)
Про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
11.11.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» (далі - позивач, ТОВ «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024») до 1. Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Запорізькій області), 2. Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 14.08.2025 № 13173799/45416327 та № 13173787/45416327; від 30.09.2025 № 13318567/45416327, № 13318568/45416327, № 13318570/45416327, № 13318565/45416327, № 13318525/45416327 та № 13318576/45416327;
зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 11.07.2025 № 80, від 15.07.2025 № 102, від 15.07.2025 № 109, від 15.07.2025 № 115, від 16.07.2025 № 117, від 16.07.2025 № 125, від 16.07.2025 № 126, від 17.07.2025 № 138 датою подання їх на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірні податкові накладні, проте отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних послугував пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Разом з тим, позивач вважає, що ним надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарських операцій. Позивач вказує на те, що в квитанціях не зазначено конкретного деталізованого переліку документів, необхідних для реєстрації спірних податкових накладних. З огляду на неконкретність вимог щодо надання документів, рішення відповідача 1 не відповідають критерію обґрунтованості. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 17.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розглядати справу без повідомлення (виклику) учасників справи.
02.12.2025 засобами системи “Електронний суд» від відповідачів до суду надійшов відзив на позов (вх. № 60690), який містить клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування відзиву посилаються на те, що реєстрація спірних податкових накладних зупинена відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зазначають, що позивач не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 4 Порядку № 520 та не надав Комісії Головного управління в Запорізькій області будь-яких додаткових пояснень або документів. У результаті такої бездіяльності, позивачем фактично створені умови для прийняття суб'єктом владних повноважень рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, які оскаржуються в цій справі. Наполягають, що контролюючий орган прийняв рішення згідно приписів Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Стосовно заявленого клопотання слід зазначити про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).
Згідно з пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як зазначено у ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як зазначено у ч. 7 ст. 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Зважаючи на те, що відповідачами не доведена необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; дана справа є справою незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання податкової.
Крім того, клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмету спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ “ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» зареєстровано як юридичну особу 19.09.2024, номер запису 1011271020000005119 з основним видом економічної діяльності - виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури за кодом КВЕД 27.12. Позивач є платником податку на додану вартість з і.п.н. 454163208305.
17.01.2025 позивач уклав з ТОВ “ВОЛЬТАЖ» договір купівлі-продажу № 17/01/2025-15, за яким позивач виставив рахунки від 03.07.2025 № 1809 на загальну суму 122 484,00 грн, в тому числі ПДВ 20 414,00 грн; від 17.07.2025 № 1978 на загальну суму 628 533,18 грн, в тому числі ПДВ 104 755,53 грн; оплачені платіжною інструкцією від 17.07.2025 № 3172. Передача продукції здійснена позивачем згідно видаткових накладних від 11.07.2025 № 1415 на загальну суму 122 484,00 грн, в тому числі ПДВ 20 414,00 грн; від 25.07.2025 № 1562 на загальну суму 628 533,18 грн, в тому числі ПДВ 104 755,53 грн.
09.01.2025 ТОВ «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» уклало договір купівлі-продажу № 09/01/2025-42 з ФІРМОЮ «АГРОТЕХНАЛАДКА, ЛТД», за яким позивач виставив рахунок на оплату від 14.07.2025 № 1935 на загальну суму 6 283,80 грн, в тому числі ПДВ 1 047,30 грн, сплачений платіжною інструкцією від 15.07.2025 № 13325. Передача продукції здійснена згідно видаткової накладної від 16.07.2025 № 1457 на загальну суму 6 283,80 грн, в тому числі ПДВ 1 047,30 грн.
06.01.2025 ТОВ «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» уклало договір купівлі-продажу № 01-01/ППК з ТОВ «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», за яким позивач виставив рахунок на оплату від 15.07.2025 № 1950 на загальну суму 7 214,40 грн, в тому числі ПДВ 1 202,40 грн, сплачений платіжною інструкцією від 15.07.2025 № 5971. Передача продукції здійснена згідно видаткової накладної від 25.07.2025 № 1565 на загальну суму 7 214,40 грн, в тому числі ПДВ 1 202,40 грн.
07.01.2025 позивач уклав з ТОВ «ТРЕЙД ЕЛЕКТРІКС» договір купівлі-продажу № 07/01/2025-2, за яким виставив рахунок від 15.07.2025 № 1946 на загальну суму 8 010,00 грн, в тому числі ПДВ 1 335,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 15.07.2025 № 3008. Передача продукції здійснена позивачем за видатковою накладною від 16.07.2025 № 1468 на загальну суму 8 010,00 грн, в тому числі ПДВ 1 335,00 грн.
03.01.2025 ТОВ «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» уклало договір купівлі-продажу № 03/01/2025-3 з ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРДЖІ СИСТЕМ», за яким позивач виставив рахунок на оплату від 16.07.2025 № 1970 на загальну суму 8 865,60 грн, в тому числі ПДВ 1 477,60 грн, сплачений платіжною інструкцією від 16.07.2025 № 656. Передача продукції здійснена згідно видаткової накладної від 18.07.2025 № 1493 на загальну суму 8 865,60 грн, в тому числі ПДВ 1 477,60 грн.
30.01.2025 ТОВ «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» уклало договір купівлі-продажу № 30/01/2025-99 з ТОВ «КОНСЕНСУС ТМ», за яким позивач виставив рахунок на оплату від 14.07.2025 № 1929 на загальну суму 8 985,60 грн, в тому числі ПДВ 1 497,60 грн, сплачений платіжною інструкцією від 16.07.2025 № 20004.
02.06.2025 ТОВ «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» уклало договір купівлі-продажу № 02/07/2025-150 з ТОВ «СТАРТ ЛІНКОР», за яким позивач виставив рахунок на оплату від 16.07.2025 № 1961 на загальну суму 6 328,80 грн, в тому числі ПДВ 1 054,80 грн, сплачений платіжною інструкцією від 16.07.2025 № 402.
На виконання вимог Податкового кодексу України позивачем складені та направлені на реєстрацію податкові накладні від 11.07.2025 № 80 на загальну 122 484,00 грн, в тому числі ПДВ 20 414,00 грн, реєстраційний номер 9214470854; від 15.07.2025 № 102 на загальну суму 6 283,80 грн, в тому числі ПДВ 1 047,30 грн, реєстраційний номер 9215690855; від 15.07.2025 № 109 на загальну суму 7 214,40 грн, в тому числі ПДВ 1 202,40 грн, реєстраційний номер 9215690737; від 15.07.2025 № 115 на загальну суму 8 010,00 грн, в тому числі ПДВ 1 335,00 грн, реєстраційний номер 9215690739; від 16.07.2025 № 117 на загальну суму 8 465,60 грн, в тому числі ПДВ 1 410,83 грн, реєстраційний номер 9222626928; від 16.07.2025 № 125 на загальну суму 8 985,60 грн, в тому числі ПДВ 1 497,60 грн, реєстраційний номер 9222635714; від 16.07.2025 № 126 на загальну суму 6 328,80 грн, в тому числі ПДВ 1 054,80 грн, реєстраційний номер 9222650867; від 17.07.2025 № 138 на загальну суму 200 000,00 грн, в тому числі ПДВ 33 333,33 грн, реєстраційний номер 9224627430.
За вищевказаними податковими накладними на адресу позивача надійшли квитанції, за якими реєстрація податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Як зазначено у квитанціях до ПН/РК “…Обсяг постачання товару/послуги … перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник… Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних…».
Проте квитанції не містять переліку документів, необхідного для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Позивач на підтвердження наявності підстав складання спірних податкових накладних надав повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 31.07.2025 № 19, № 20, від 16.09.2025 № 22, № 23, № 24, № 25 та від 17.09.2025 № 26, № 27. До повідомлень позивач додавав письмові пояснення та копії первинних документів по господарським операціям.
Відповідач 1 надіслав повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2025 № 13137334/45416327, №1 3137354/45416327, від 19.09.2025 № 13289238/45416327, № 13289237/45416327, № 13289236/45416327, № 13289234/45416327, № 13289231/45416327, № 13289232/45416327.
До матеріалів справи не надано доказів подання позивачем додаткових пояснень та копій документів відповідно до повідомлення комісії.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято такі рішення:
від 14.08.2025 № 13173799/45416327 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.07.2025 № 80 в ЄРПН, від 14.08.2025 № 13173787/45416327 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.07.2025 № 102 в ЄРПН, за змістом яких підставою для відмови в реєстрації податкової накладної вказано ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку. Розділ «Додаткова інформація»: не надано додаткові пояснення щодо зберігання залишків сировини (товарів), інвентаризаційну відомість з визначенням місць проведення інвентаризації, оборотно-сальдові відомості, складські документи;
від 30.09.2025 № 13318567/45416327 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.07.2025 № 109 в ЄРПН, від 30.09.2025 № 13318568/45416327 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.07.2025 № 115 в ЄРПН, від 30.09.2025 № 13318570/45416327 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2025 № 117 в ЄРПН, від 30.09.2025 № 13318565/45416327 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2025 № 125 в ЄРПН, від 30.09.2025 № 13318525/45416327 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2025 № 126 в ЄРПН, від 30.09.2025 № 13318576/45416327 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2025 № 138 в ЄРПН, за змістом яких підставою для відмови в реєстрації податкової накладної вказано ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку. Розділ «Додаткова інформація»: платник не скористався правом на надання додаткових пояснень щодо документального підтвердження фізичних, технічних та технологічних можливостей для виготовлення товарів визначених у податковій накладній, а також калькуляції на виготовлену продукції, оборотно - сальдову відомість по рахункам 201, 23, 26, 28, 361, 681; угоди, специфікації, акти приймання - передачі сировини та акти приймання готової продукції, документів, що підтверджують фактичне переміщення сировини та готової продукції, інвентаризаційні відомості з визначенням місць проведення інвентаризації, складські документи, первинних документів щодо придбання ТМЦ для виготовлення товарів відображених в поданих на реєстрацію податкових накладних.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 14.08.2025 № 13173799/45416327 та № 13173787/45416327; від 30.09.2025 № 13318567/45416327, № 13318568/45416327, № 13318570/45416327, № 13318565/45416327, № 13318525/45416327 та № 13318576/45416327, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність».
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Як зазначено у пункті 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пункт 11 Порядку № 1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено обов'язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації. У випадку подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операції, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції / платника податку хоча б одному критерію ризиковості, реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов'язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних податкових накладних зупинена у зв'язку із їх відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком № 3 до Порядку № 1165.
Додатком № 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, у пункті 1 якого зазначено: «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність»), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку».
Так, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Водночас, відповідачами не надано належних доказів, на підставі яких можливо було б визначити наявність обставин, що зумовили зупинення реєстрації податкових накладних, зокрема, на підтвердження перевищення обсягу постачання відповідного товару/послуги, величині залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, отже, всупереч обов'язку, встановленого статтею 77 КАС України, відповідачами не доведено правомірність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, процедура розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН передбачає можливість направлення платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Саме у такий спосіб контролюючий орган може усунути невизначеність щодо обставин господарської операції, які на думку контролюючого органу є ризиковими і підлягають підтвердженню, та переліку документів, які необхідно подати платнику для спростування виявлених ризиків та позитивного вирішення питання про реєстрацію спірної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
З матеріалів справи судом встановлено, що комісія регіонального рівня направила позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, в яких позивачу запропоновано надати додаткові письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.
Водночас, суд звертає увагу, що контролюючим органом не обґрунтовано необхідність підтвердження саме тих обставин та надання тих документів, про які зазначено в повідомленнях, а також не пояснено, чому за відсутності таких пояснень та документів неможлива реєстрація податкових накладних в ЄРПН.
Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд вважає, що вказані правові висновки, не зважаючи на внесення змін до Порядку № 520, є застосовними у спірних правовідносинах, оскільки в оскаржуваних рішеннях контролюючий орган не навів жодних мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи на їх підтвердження не були враховані, та не обґрунтував необхідність надання тих пояснень та документів, факт ненадання яких покладено в основу мотивації оскаржуваного рішення. У відзиві на позовну заяву також не наведено обґрунтованих підстав відхилення (не врахування) наданих позивачем пояснень та поданих документів.
Також слід зазначити, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України “Про адміністративну процедуру», який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
За визначенням, наведеним у статті 2 цього Закону, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Частинами 1-3 статті 8 цього Закону передбачають, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до частин 1 - 3, 5 статті 72 цього Закону адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
Пункт 4 частини 2 статті 87 Закону України “Про адміністративну процедуру» визнає протиправним адміністративний акт, який не відповідає принципам адміністративної процедури.
Оскаржувані у даній справі рішення, які є негативними адміністративними актами, не відповідають принципам адміністративної процедури, оскільки не містять належної мотивації їх висновку, зокрема встановлення обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.
Не наведення мотивів прийнятого рішення суб'єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити його відповідність критеріям, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують наявність підстав, з якими пункт 187.1 статті 187 ПК України пов'язує виникнення обов'язку платника щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Також, слід зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі № 380/7736/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, від 17 травня 2023 року у справі № 140/14282/20 тощо.
Здійснення контролюючим органом моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення документальних податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.
Зважаючи на недоведеність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та враховуючи те, що контролюючий орган не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку, що підстави для відмови в реєстрації податкових накладних від 11.07.2025 № 80, від 15.07.2025 № 102, від 15.07.2025 № 109, від 15.07.2025 № 115, від 16.07.2025 № 117, від 16.07.2025 № 125, від 16.07.2025 № 126, від 17.07.2025 № 138 відсутні, а тому спірні рішення від 14.08.2025 № 13173799/45416327 та № 13173787/45416327; від 30.09.2025 № 13318567/45416327, № 13318568/45416327, № 13318570/45416327, № 13318565/45416327, № 13318525/45416327 та № 13318576/45416327 є протиправними та підлягають скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, нормами Порядку № 1246 визначено компетенцію ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Суд враховує сталу судову практику (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18 та від 23.01.2020 у справі № 0840/2979/18 тощо), відповідно до якої критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Слід зазначити, що порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком № 1246 та Порядком № 1165 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну. Отже такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу - зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Отже, такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №3 60/3253/20, від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21 тощо).
Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації складених позивачем податкових накладних в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 11.07.2025 № 80, від 15.07.2025 № 102, від 15.07.2025 № 109, від 15.07.2025 № 115, від 16.07.2025 № 117, від 16.07.2025 № 125, від 16.07.2025 № 126, від 17.07.2025 № 138 датою подання їх на реєстрацію.
Щодо інших доводів податкового органу, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
При цьому суд звертає увагу, що ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні “Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах “Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), “Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов'язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.
Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов'язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях “Ruiz Torija v. Spain» (заява № 18390/91, пункт 29), “Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), “Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та “Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).
Так, у пункті 54 рішення “Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачі, належними та допустимими доказами, правомірність спірних рішень не довели.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.
При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 24224,00 грн.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.08.2025 № 13173799/45416327, від 14.08.2025 № 13173787/45416327, від 30.09.2025 № 13318567/45416327, від 30.09.2025 № 13318568/45416327, від 30.09.2025 № 13318570/45416327, від 30.09.2025 № 13318565/45416327, від 30.09.2025 № 13318525/45416327, від 30.09.2025 № 13318576/45416327.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6; код ЄДРПОУ 45416327) від 11.07.2025 № 80, від 15.07.2025 № 102, від 15.07.2025 № 109, від 15.07.2025 № 115, від 16.07.2025 № 117, від 16.07.2025 № 125, від 16.07.2025 № 126, від 17.07.2025 № 138 датою подання їх на реєстрацію.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6; код ЄДРПОУ 45416327) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393).
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХИСТ 2024» (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6; код ЄДРПОУ 45416327) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 22.04.2026.
Суддя Ю.П. Бойченко