17 квітня 2026 року Справа № 280/2666/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., за участю секретаря судового засідання: Горенко В.Р., представника позивача: Чекаліної О.С., представника відповідача: Булани В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області Головка Олега Євгеновича в інтересах держави до Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державне підприємство «Світанок» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області Головка Олега Євгеновича в інтересах держави (далі - позивач) до Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа 1), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №77290355 (зведене виконавче провадження № 77467496) з виконання виконавчого листа у справі № 0870/2317/12, виданого 08.06.2012 Запорізьким окружним адміністративним судом.
Зобов'язати державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 77290355 (зведеному виконавчому провадженні № 77467496) з виконання виконавчого листа у справі №0870/2317/12, виданого 08.06.2012 Запорізьким окружним адміністративним судом, вжити заходів відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника Державного підприємства «Світанок» (ідентифікаційний код юридичної особи: 00498069), яке розташовано в селах Августинівка, Привітне та Світанок Запорізького району Запорізької області (реєстраційні номери майна №24302029, № 24233901, № 26596529, № 26597257, № 26596982, № 27798001, № 26596192, № 29151749, № 22677047, № 24301474), організувавши проведення виконавчих дій щодо опису та арешту відповідного майна із залученням, за наявності підстав, відповідного спеціаліста.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662, 40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що попри встановлений факт наявності у боржника об'єктів нерухомого майна, державним виконавцем не вжито жодних заходів щодо звернення стягнення на таке майно, чим допущена бездіяльність у вказаному виконавчому провадженні. Відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, за боржником зареєстровано 10 об'єктів нерухомого майна, розташованих в селах Августинівка, Привітне та Світанок Запорізького району Запорізької області, однак належний опис та арешт такого майна державним виконавцем не проведено, відповідна постанова про опис та арешт майна боржника після виявлення цього майна не виносилась. Державним виконавцем не вжито належних заходів до звернення стягнення на нерухоме майно боржника, рішення суду залишається не виконаним, заборгованість із сплати внесків перед органами Пенсійного фонду України не погашена. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 17 квітня 2026 року о 14:00 год. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державне підприємство «Світанок» (далі - третя особа 2).
13 квітня 2026 року відповідачем поданий до суду відзив на позовну заяву та копії матеріалів виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року відзив Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - повернуто без розгляду.
16 квітня 2026 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - Державне підприємство «Світанок», встановлено нерухоме майно, яке є державною власністю, суб'єктом управління якого є Фонд державного майна України, а тому Державне підприємство «Світанок» не може бути власником цього майна. Останнє може бути закріплене за ним виключно на праві господарського відання, а тому звернення стягнення на вищезазначене майно не є можливим. Відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
16 квітня 2026 року до суду подана заява третьої особи 1 про розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
У судовому засіданні 17 квітня 2026 року заслухані вступне слово та пояснення надані учасниками справи, досліджені письмові докази, надані сторонами, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі № 0870/2317/12, позов Прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області до Державного підприємства «Світанок» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, - задоволено повністю, суд постановив:
Стягнути з Державного підприємства «Світанок» (70403, Запорізька область, Запорізький район, село Августинівка, вулиця Леніна, будинок №4) на користь Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області суму заборгованості зі сплати внесків в розмірі 62844 (шістдесят дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 99 (дев'яносто дев'ять) коп.
На виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі № 0870/2317/12, яка набрала законної сили 05 червня 2012 року, виданий 08 червня 2012 року виконавчий лист.
На примусовому виконанні у Запорізькому відділі державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 77290355 з примусового виконання виконавчого листа № 0870/2317/12 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом від 08.06.2012 про стягнення з Державного підприємства «Світанок», на користь Управління Пенсійного фонду України суму заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі - 62 844,99 грн.
06.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77290355, яке в подальшому постановою державного виконавця від 11.03.2025 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 77467496.
Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області на адресу відповідача направлено клопотання від 02.03.2026 № 54-1353ВИХ-26 про вчинення виконавчих дій відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, організувавши проведення виконавчих дій щодо опису та арешту відповідного майна із залученням, за наявності підстав, відповідного спеціаліста.
Відповідач листом від 12.03.2026 № 14283/3 повідомив, що статутом Державного підприємства «Світанок», який затверджено наказом Фонду державного майна України від 23.12.2021 № 2308, встановлено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Майно підприємства складають основні засоби та фонди, обігові кошти, а також інші оборотні та необоротні активи й цінності, вартість яких обліковується та відображається в балансі підприємства або враховуються в інших, передбачених законодавством, формах обліку майна підприємства. Частка держави становить 100 відсотків майна підприємства. Відповідно до вищезазначеної відповіді Фонду державного майна України у боржника відсутнє майно, яке належить йому на праві приватної власності та на яке можливо звернути стягнення.
Вважаючи протиправною бездіяльність державного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника у вказаному виконавчому провадженні, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 6 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Стаття 10 Закону №1404-VIII встановлює наступні заходи примусового виконання рішень:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
За змістом частини другої статті 48 Закону №1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно з частиною п'ятою, шостою статті 52 Закону №1404-VIII у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:
1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо);
2) об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Відповідно до статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту, крім арешту, накладеного за рішенням суду, майна державного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства, приватного підприємства, іноземного підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об'єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, у тому числі закріпленого за боржником на праві господарського відання або на праві оперативного управління, не є перешкодою для внесення такого майна до статутного капіталу юридичної особи, створеної шляхом перетворення такого підприємства.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:
1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису);
3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
4) якщо опису підлягає об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості - ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта) (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.
У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 затверджено Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (виконавчих документів) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню (далі - Інструкція №512/5).
Пункт 6 Розділу І Інструкції №512/5 визначає, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Розділом VIII Інструкції №512/5, визначений порядок звернення стягнення на майно боржника.
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції №512/5 зазначено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:
назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);
якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);
відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
У пункті 18-20 Розділу VIII Інструкції №512/5 встановлено, що визначення вартості, оцінка майна боржника здійснюються в порядку, встановленому статтею 57 Закону.
У разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт.
У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, без урахування податку на додану вартість, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. З метою належного визначення вартості окремих видів майна виконавець може в установленому порядку залучати до процесу опису майна експертів чи спеціалістів.
В акті про визначення вартості майна боржника виконавцем зазначається дата арешту та/або опису й арешту цього майна, опис та аналіз зібраних і використаних даних та іншої інформації під час визначення вартості майна, вартість кожного описаного предмета та загальна вартість майна. У разі заперечень з боку сторін виконавчого провадження вони мають право зазначити про це в акті. Акт складається у трьох примірниках. Акт визначення вартості майна вважається чинним протягом шести місяців з дня його складання.
Два примірники акта визначення вартості майна надсилаються сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після його складання. Якщо сторони виконавчого провадження або їх представники присутні під час визначення вартості майна, примірники акта вручаються їм під підпис.
Відповідно до п. 27, 28 Розділу ІІІ Інструкції №512/5 реалізація майна, на яке звернено стягнення (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та цінних паперів), здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Під час підготовки заявки на реалізацію арештованого майна виконавець зобов'язаний перевірити чи зареєстрований боржник, майно якого реалізується, платником податку на додану вартість, а у разі коли боржник, арештоване майно якого реалізується, зареєстрований платником податку на додану вартість - перевірити ставку податку на додану вартість, яка відповідно до Податкового кодексу України має застосовуватись при реалізації такого арештованого майна.
Результати такої перевірки зазначаються в заявці на реалізацію арештованого майна.
Реалізація арештованого майна на третьому електронному аукціоні (крім електронного аукціону з продажу конфіскованого за рішенням суду майна) може здійснюватися у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону, для нерухомого майна та 30 відсотків - для рухомого майна та з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій за умови отримання виконавцем письмової згоди стягувача, а у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки - отримання виконавцем письмової згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя).
Така згода отримується виконавцем до передачі на реалізацію арештованого майна шляхом надсилання стягувачу (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки стягувачу та заставодержателю/іпотекодержателю) письмового запиту.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець має право вживати заходи примусового виконання рішення, що визначені статтею 10 Закону № 1404-VIII, у тому числі й шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника.
Водночас, статтею 48 Закону №1404-VIII визначено право державного виконавця звернути стягнення на будь-яке майно боржника, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Судом, згідно з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта - Державне підприємство «Світанок», встановлено нерухоме майно, яке є державною власністю, а саме:
- № 24302029 (склад матеріальних цінностей літ. А інв. № 88, контрольно пропускний пункт літ. Б, навіс літ. В, адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Августинівка, вулиця Шістдесят років ВЛКСМ, будинок 1а);
- № 24233901 (склад матеріальних цінностей інв.№ 89 літ. А, адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Августинівка, вулиця Шістдесят років ВЛКСМ, будинок 1б);
- № 26596529 (їдальня на 40 місць літ. А, склад літ. Б, адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Августинівка, вулиця Леніна, будинок 7);
- № 26597257 (автогараж на два автомобіля літ. А, адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Августинівка, вулиця Шістдесят років ВЛКСМ, будинок 1ж);
- № 26596982 (столярна майстерня літ. А, адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Августинівка, вулиця Шістдесят років ВЛКСМ, будинок 1е);
- № 27798001 (автогараж літ. А, гараж на 5 автомобілів літ. Б, автогараж літ. В, адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Августинівка, вулиця Шістдесят років ВЛКСМ, будинок 1в);
- № 26596192 (насосна станція літ. А, адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Привітне, вулиця Дубова, будинок 14б);
- № 29151749 (телятник на 504 голов літ. А, адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Світанок, вулиця Українська, будинок 23г);
- № 22677047 (табір праці та відпочинку «Ровесник», адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Привітне, вулиця Верхня, будинок 1а);
- № 24301474 (ремонтна майстерня літ. А інв. № 3624, пункт технічного обслуговування-майстерня літ. А інв. № 3674, адреса: Запорізька обл., Запорізький р., с. Августинівка, вулиця Шістдесят років ВЛКСМ, будинок 1д).
У відзиві на позовну заяву зазначено, що звернення стягнення на вищезазначене майно не є можливим, оскільки Державне підприємство «Світанок» не може бути власником цього майна, а майно може бути закріплене за ним виключно на праві господарського відання.
Як вже зазначено судом вище, частиною 5 статті 52 Закону № 1404-VIII визначено, що разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним.
Таким чином, положення ч. 5 ст. 52 Закону № 1404-VIII допускають звернення стягнення на майно, закріплене за боржником, відтак посилання відповідача стосовно неможливості вжиття заходів примусового виконання рішення, оскільки Державне підприємство «Світанок» не може бути власником цього майна є необґрунтованими.
Щодо застосування до спірних правовідносин приписів Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року №2864-III, суд враховує наступне.
Статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року №2864-III передбачено встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Відповідно до статті 2 цього Закону, під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів, акцій (часток) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:
звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до виконавчого листа, що перебуває на виконанні, з боржника підлягає стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області сума заборгованості зі сплати внесків в розмірі 62844 (шістдесят дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 99 (дев'яносто дев'ять) коп.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що мораторій на відчуження державного майна, запроваджений Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», не стосується випадків примусового виконання рішень щодо, зокрема, стягнення на користь Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Інших обставин стосовно неможливості проведення звернення стягнення на майно боржника державним виконавцем не наведено.
Отже, відповідачем не доведено та не підтверджено вчинення дії щодо звернення стягнення на майно боржника для висновку про вжиття ефективних та своєчасних виконавчих дій щодо примусового виконання рішень, що свідчить про допущення виконавцем протиправної бездіяльності у виконавчому провадженні №77290355 (зведене виконавче провадження № 77467496) з виконання виконавчого листа у справі № 0870/2317/12, виданого 08.06.2012 Запорізьким окружним адміністративним судом.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 287 КАС України, суд -
Позов Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області Головка Олега Євгеновича в інтересах держави до Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державне підприємство «Світанок» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №77290355 (зведене виконавче провадження № 77467496) з виконання виконавчого листа у справі № 0870/2317/12, виданого 08.06.2012 Запорізьким окружним адміністративним судом.
Зобов'язати державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 77290355 (зведеному виконавчому провадженні № 77467496) з виконання виконавчого листа у справі №0870/2317/12, виданого 08.06.2012 Запорізьким окружним адміністративним судом, вжити заходів відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника Державного підприємства «Світанок» (ідентифікаційний код юридичної особи: 00498069), яке розташовано в селах Августинівка, Привітне та Світанок Запорізького району Запорізької області (реєстраційні номери майна №24302029, № 24233901, № 26596529, № 26597257, № 26596982, № 27798001, № 26596192, № 29151749, № 22677047, № 24301474), організувавши проведення виконавчих дій щодо опису та арешту відповідного майна із залученням, за наявності підстав, відповідного спеціаліста.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 287, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області Головка Олега Євгеновича (вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 53, м. Запоріжжя, 69089; код ЄДРПОУ 0290997325) в інтересах держави,
Відповідач - Запорізький відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Героїв 93-ї Бригади, буд. 16а, м. Запоріжжя, 69114; код ЄДРПОУ 35036905),
Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012),
Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство «Світанок» (вул. Леніна, буд. 4, с. Августинівка, Запорізький район, Запорізька область, 70403; код ЄДРПОУ 00498069).
Повне судове рішення складено 21.04.2026.
Суддя Б.В. Богатинський