22 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/9944/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без руху у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
15 грудня 2025 року представником позивача подано заяву на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року витребувано від військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії відомостей про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.06.2022 по 06.12.2025 з інформацією щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб який було застосовано при обрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.06.2022 по 06.12.2025.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року повторно витребувано від військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії відомостей про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.06.2022 по 06.12.2025 з інформацією щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб який було застосовано при обрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.06.2022 по 06.12.2025.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року замінено відповідача - військову частину НОМЕР_1 на його правонаступника військову частину НОМЕР_3 . Також, витребувано від відповідача докази.
17 квітня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву та надано витребувані докази. Також, у даному відзиві, відповідач заявив клопотання про залишення без руху у зв'язку з пропущенням процесуального строку позивачем.
Розглянувши дане клопотання, суд вказує таке.
Відповідно до ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з статтею 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Також згідно з частиною 3 вищенаведеної статті, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Частина 6 статті 121 КАС України, каже, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Частиною 1 статті 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
Відповідно до пункту 8 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Наказ №260) грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Стаття 123 КАС України, повідомляє, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у позовній заяві просив поновити йому строк звернення до суду, надалі позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з пропущенням строку зверненням та відсутністю заяви на поновлення строку. Представником позивача 15 грудня 2025 року подано заяву на усунення недоліків позовної заяви, також долучено заяву про поновлення строку звернення. Отже, судом прийнято заяву представника позивача та визнано причини пропуску поважними та 18 грудня 2025 року судом відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.
Однак, відповідач у клопотанні вказує, що позивач звернулася до суду лише 06.12.2025 року, тоді як вимагає перерахунку грошового забезпечення з червня 2022 року.Позивач жодним чином не обґрунтувала звернення до суду з пропуском строків, а виключно зацитувала норми права та судову практику та зауважила, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» була мобілізована з 05.03.2022 і станом на теперішній час проходить військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 із залученням до виконання бойових та спеціальних завдань у складі діючих угруповань військ Сил оборони держави, а тому це не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 123 КАС України, після отримання позовної заяви, судом було залишено без руху та надано строк для подання заяви на поновлення строку звернення, та позивачем подано до суду таку заяву. Після отримання такої заяви, суд поновив строк звернення до суду позивачу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що причини пропуску строку звернення є поважними, а тому клопотання відповідача є безпідставним. Також, відповідач не навів аргументувати та докази, які вказують на нові причини для залишення позову без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Своєю чергою, слід зауважити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких полягає в тому, щоб не допустити судовий процес у безладний рух.
Проте не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
В рішеннях від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 у справі «Перес де Есколано Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно неповажними. Інакше це не відповідатиме основному завданню адміністративного судочинства, передбаченому у ч. 1 ст. 2 КАС Україна, та порушуватиме право особи на доступ до правосуддя.
Враховуючи вищенаведене та матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без руху.
Керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 240, 241, 243, 248, 321, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без руху у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяЮ.Ю.Дору