20 квітня 2026 року Справа № 160/3743/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов'язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 47 446,89 грн (сорок сім тисяч чотириста сорок шість гривень вісімдесят дев'ять копійок) та судові витрати в сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за сплату судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проходження служби в поліції після навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ відповідача звільнено зі служби за власним бажанням раніше ніж три роки після закінчення вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, а тому у нього виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, яке в добровільному порядку не відбувається.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі, повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не надав, ухвалу суду про відкриття провадження надіслано йому на адресу, за зареєстрованим місцем проживання, проте повернулась до суду не врученою із відміткою поштової служби: закінчення встановленого терміну зберігання.
Згідно із ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
29 серпня 2016 року згідно з наказом Донецького юридичного інституту МВС України № 124 о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання за спеціальністю 081 «Право» Донецького юридичного інституту МВС України.
07.03.2017 між Донецьким юридичним інститутом МВС України, Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено Контракт про здобуття освіти у Донецькому юридичному інституті МВС України.
Відповідно наказу від 04 липня 2020 року № 217 о/с ОСОБА_1 , лейтенанта поліції, відряджено у розпорядження Головного управління Національної поліції України для подальшого проходження служби.
Наказом від 27 липня 2020 року № 202 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 28.07.2020.
18.12.2025 Донецьким державним університетом внутрішніх справ на адресу відповідача направлено повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 47446,89 грн.
Несплата відповідачем вказаних витрат у добровільному порядку стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують МВС України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до пункту 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.04.2017 №261, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Типову форму контракту затверджує МВС.
Пунктом 3 Порядку №261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку №261).
Згідно з пунктом 8 цього Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Судом у цій справі встановлено, що відповідач здобув вищу освіту за рівнем магістра у Донецькому державному університеті внутрішніх справ та перебував на службі в поліції у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області.
При цьому, відповідач не відпрацював 3 роки після закінчення навчання у Донецькому державному університету внутрішніх справ.
Спір у справі виник щодо відшкодування коштів, які витрачено на утримання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, у зв'язку з тим, що вона звільнена за власним бажанням менш, аніж через три роки до закінчення навчання.
Пунктом 3 Контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов'язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Зазначені обставини зумовлюють виникнення у відповідача обов'язку відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, який він добровільно взяв на себе, власноручно підписавши контракт.
Однак, суд звертає увагу, що за правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача з вимогою про відшкодування витрат на утримання виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Саме із відмовою особи добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 30 серпня та 14 грудня 2022 року у справах №480/8200/20 та №520/5837/2020 відповідно.
Судом встановлено, що Донецьким державним університетом внутрішніх справ направлено відповідачу повідомлення (трекномер 2500200144732) про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі від 18.12.2025 №1363-2025 на адресу місця реєстрації відповідача, однак вказане повідомлення не вручено відповідачу з причин: закінчення встановленого терміну зберігання.
Згідно Довідки-розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Донецькому державному університеті внутрішніх справ за 2016-2020 роки, такі витрати складають 47446,89 грн.
Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано.
Верховний Суд у справі №440/2692/20 (постанова від 13 січня 2023 року) висловився щодо застосування пункту 3 Порядку №261 в контексті правовідносин, які є подібними в частині стягнення грошового забезпечення із курсанта Харківського національного університету внутрішніх справ.
У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації Міністерству внутрішніх справ України.
Крім того Верховний Суд у наведеній справі дійшов висновків, що на спірні правовідносини не поширюється дія положень пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 47446,89 грн, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі.
Отже позов Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у навчальному закладі, у розмірі 47446,89 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5, 77, 90, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов'язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 47 446,89 грн (сорок сім тисяч чотириста сорок шість гривень вісімдесят дев'ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями , 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 20.04.2026 року.
Суддя Н.Є. Калугіна