Ухвала від 20.04.2026 по справі 215/1204/26

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

20 квітня 2026 року Справа 215/1204/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про:

- встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні скарги від 31.07.24р вх С-292-П створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного акту і визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати вжити заходи для виконання вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України при перерахунку компенсації.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026, справу передано на розгляду головуючому судді - Калугіній Н.Є.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 3328,00 грн.

Тобто розмір судового збору, який повинен був сплатити позивач становить 1331,20 грн (3328*0,4).

Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.

При цьому, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Позивач не відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.

За приписами ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.

При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.

У заяві про звільнення від сплати судового збору позивачем зазначено, що встановлений на 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, що перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік - 1272 грн.

Крім того, у додатках до вказаної заяви на доказ підтвердження скрутного майнового стану, який перешкоджає сплатити судовий збір у розмірі визначеному законом позивач вказує довідку Управління праці про доходи за 2025 рік.

Разом з тим, суд зазначає, що вказана довідка стосується лише отриманого позивачем доходу за надання соціальних послуг особам з інвалідністю та не виключає отримання позивачем протягом 2025 року інших доходів.

Наявність інших доходів може також підтверджуватись шляхом отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Таким чином, позивачем наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору не наведено та відповідних доказів на їх підтвердження не надано.

Отже, ОСОБА_1 необхідно надати докази про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1331,20 грн або відповідні докази на підтвердження скрутного матеріального становища, з яких можливо встановити сукупний дохід позивача за попередній рік.

Також суд наголошує, що право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 160 КАС України.

Так, згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частина п'ята статті 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21 липня 2022 року у справі № 9901/17/22, від 13 лютого 2025 року у справі № 990/361/24 вказувала, що необхідність дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 160 КАС України спрямована на формування у суду та учасників справи стійкого уявлення про предмет і засоби доказування в адміністративній справі, зміст і особливості спірних адміністративно-правових відносин.

Змістом позовних вимог вважають запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/517/21.

Із змісту поданого позивачем адміністративного позову слідує, що останній наводить доводи щодо створення ОСОБА_2 корупційної схеми для використання бюджетних коштів, щодо відмови виконання процедури ведення трудових книжок, щодо отримання ОСОБА_2 премії на суму 407 519,89 грн, щодо подання скарги до відповідача та отримання листа без печатки. Наведення таких різнорідних доводів і обставин без конкретизації дійсної суті допущеного відповідачем порушення прав позивача (на його переконання) обґрунтовано не дає суду можливість визначити ані предмет спору, ані межі судового контролю, ані спосіб захисту, яким позивач просить захистити його права.

Позивачем не вказано, які конкретні рішення, дії та/або бездіяльність призвели до порушення його прав у правовідносинах, які охоплюються категорією справ, визначеною частиною першою статті 22 КАС України, а також не наведено належних обґрунтувань щодо можливих порушень таких прав, свобод чи інтересів.

Звернення до суду із узагальненими твердженнями без покликання на конкретні дії (бездіяльність) відповідача, допущені в безпосередніх правовідносинах сторін спору, з якими не погоджується позивач, а також дати їх виникнення, унеможливлює установлення неправомірності дій (бездіяльності) відповідача як суб'єкта владних повноважень в контексті наведених позивачем мотивів; визначити межі судового розгляду та предмет доказування у справі. Водночас формулювання вимог має відповідати повноваженням адміністративного суду.

Оскільки зі змісту позовної заяви неможливо встановити ані дійсний предмет спору, ані пов'язаність заявлених в позовній заяві вимог з діяльністю відповідача, суд вважає, що позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, у якій уточнити предмет спору, зміст позовних вимог, їх відповідне правове обґрунтування, викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та навести докази, які ці обставини підтверджують (з наданням їх суду). Виклад обґрунтування має узгоджуватися з вимогами, стосуватися тих актів, дій чи бездіяльності Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, які прийнято / вчинено / допущено у правовідносинах, у яких Тернівська районна у м. Кривий Ріг рада реалізує свої владні (управлінські) функції / повноваження.

Також, як вбачається з позовної заяви, позивачем не дотримано вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме: не визначено переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2026 року у справі № 990/595/25 Суд відхилив доводи апелянта про допущення судом першої інстанції надмірного формалізму при вирішенні питання про відкриття провадження у його справі. Так, хоча закон і не передбачає вимог щодо повноти, обсягу чи слушності доводів позивача, але, щонайменше, зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення тощо. Водночас позивач означених мінімальних вимог, що висуваються до змісту позовної заяви, не дотримався.

Водночас суд не наділений повноваженнями замість особи, яка звернулась за судовим захистом, визначити, які саме порушення були допущені суб'єктом владних повноважень та в чому вони проявились.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- доказів про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1331,20 грн або відповідні докази на підтвердження скрутного матеріального становища, з яких можливо встановити сукупний дохід позивача за попередній рік;

- уточнену позовну заяву, у якій уточнити предмет спору, зміст позовних вимог, їх відповідне правове обґрунтування, викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та навести докази, які ці обставини підтверджують (з наданням їх суду) та приведену у відповідність до статті 160 КАС України.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна

Попередній документ
135892579
Наступний документ
135892581
Інформація про рішення:
№ рішення: 135892580
№ справи: 215/1204/26
Дата рішення: 20.04.2026
Дата публікації: 24.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (13.04.2026)
Дата надходження: 11.03.2026
Предмет позову: на підставі ст. ст. 6, 7 КАС України»