20 квітня 2026 рокуСправа №160/2967/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/2697/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.02.2026 року до суду надійшла заява Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/2697/23, в якій заявник просить:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий №160/2967/23, виданий 21.12.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 року по 19.01.2023 року, на стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань та виплатити ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 198 387,10 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що станом на теперішній час рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року в адміністративній справі №160/2967/23 Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області виконано лише в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 по 19.01.2023 на суму 198 387,10 грн та нарахування компенсації ПДФО - 35 709,68 грн, проте вказана заборгованість не виплачується боржником протягом тривалого часу, з посиланням на відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Відтак, з метою виконання рішення суду в повному обсязі є необхідність у зміні способу і порядку його виконання відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Кальник В.В.) від 19.02.2026 року призначено вказану заяву до розгляду у судовому засіданні на 23 лютого 2026 року о 09 год. 50 хв.
Згідно з протоколом судового засідання від 23.02.2026 року розгляд заяви відкладено у зв'язку із неявкою сторін.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №503д від 05.03.2026 у зв'язку з призначенням судді Кальника В.В. суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України №165/2026 від 24.02.2026, відповідно до підпункту 2.3.41 та 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ №39 від 11.11.2024, погодженого ДСАУ №529 та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року, призначено повторний автоматизований розподіл заяви у справі №160/2967/23 за позовом ОСОБА_1 , провадження №448зв-26/160/2967/23, за допомогою автоматизованої системи документообігу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 року адміністративну справу №160/2967/23 розподілено судді Туровій О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 року (суддя Турова О.М.) прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/2967/23 та призначено заяву Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/2967/23 до розгляду у судовому засіданні на 25.03.2026 року об 11:30год.
09.03.2026 року до суду надійшли заперечення Територіального управління служби судової охорони у Дніпропетровській області на заяву державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/2967/23, в яких зазначається, що предметом спірних правовідносин в межах судової справи №160/13821/22 є зобов'язання нарахувати і виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 у розмірі до 30 000 гривень на місяць за період з 01.03.2022 по 30.06.2022. Відповідна категорія виплат приписами абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України не охоплена. Крім того, враховуючи норми Податкового кодексу України, виплата доходу фізичній особі ( ОСОБА_1 ) податковим агентом (Територіальним управлінням) передбачає одночасну сплату до бюджету коштів (податку з доходів фізичних осіб 21 600,00 грн. та військового збору 6000,00 грн.). А враховуючи встановлений порядок виконання рішень (в межах бюджетної програми за КПКВ 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників органів та установ системи правосуддя») стягнення загальної суми на користь позивача призведе до порушення норм Податкового кодексу України в частині неможливості Територіальним управлінням виконання покладених зобов'язань, а саме: одночасну сплату податків з доходу, що виплачується. Як зазначає боржник, саме з цих підстав дана категорія справ не охоплюється вимогами статті 378 КАС України так як на відміну від соціальних та пенсійних виплат виплата грошового забезпечення передбачає одночасне здійснення перерахувань відповідних податків, розмір та порядок виплати яких встановлюється станом на дату виплати. Станом на сьогоднішній день Територіальне управління зобов'язане утримати та перерахувати в день виплати грошового забезпечення військовий збір. Територіальне управління, як бюджетна установа, що фінансується виключно з державного бюджету з урахуванням положень, передбачених статтями 22, 23, 48, 51, 119,1 21 Бюджетного кодексу України, частиною 7 статті 161 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», статтею 210 Кримінального кодексу України, статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може здійснити нарахування коштів за відсутності відповідних бюджетних асигнувань. Бюджетна установа може обрахувати потребу в коштах на виплату та направити відповідний бюджетний запит до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня для виділення відповідних бюджетних асигнувань. Відповідно до листа від 16.01.2024 №35.07-48/ССО, що долучався до матеріалів ВП №73964135, Територіальне управління звернулося до Служби судової охорони, як розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, з проханням виділити додаткові кошторисні призначення на виконання рішення суду у справі №160/13821/22 в сумі 141 600,00 грн., що включає в себе кошти: на нарахування та виплату додаткової винагороди. Територіальне управління вважає, що резолютивна частина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №160/13821/22 є чіткою, зрозумілою за змістом, має зобов'язальний характер, не припускає різного тлумачення, не свідчить про недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум додаткової винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав.
18.03.2026 року до суду надійшла заява боржника про розгляд заяви за відсутності його представника.
Стягувач правом на подання пояснень (заперечень) на заяву державного виконавця не скористався.
Представники зявника (державного виконавця), стягувача та боржника у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Заявник та боржник у поданих заявах просили здійснювати розгляд заяви за відсутності їх представників.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, якою, зокрема, передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, суд розглянув заяву про зміну чи встановлення способу виконання судового рішення в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву, дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні означеної заяви, з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 в адміністративній справі №160/2967/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, третя особа: Служба судової охорони про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 року по 19.01.2023 року;
- зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 року по 19.01.2023 року.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 в адміністративній справі №160/2967/23 набрало законної сили 12 грудня 2023 року.
Як свідчать матеріали справи, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. від 17.01.2024 відкрито виконавче провадження №73851668 з примусового виконання виконавчого листа №160/2967/23, виданого 21.12.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про: «зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 року по 19.01.2023 року.».
Вказаною постановою боржника було проінформовано про необхідність виконати рішення у строк протягом 10 робочих днів, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження.
Листом ТУ ССО у Дніпропетровській області №35.06-63 від 30.01.2024 повідомлено органу виконавчої служби про те, що з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі №160/2967/23, а саме проведення виплати ОСОБА_1 у розмірі 198 387,10 грн, нарахування та виплату компенсації ПДФО - 35 709,68 грн, Територіальним управлінням 22.11.2023 за вих. №35.07-408/ССО та 30.01.2024 за вих. №35.07-90/ССО до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, направлено листа про виділення додаткових кошторисних призначень по КПКВ 0501150, КЕКВ 2800 на суму 262 796,78 грн.
Листом ТУ ССО у Дніпропетровській області №35.06-250 від 02.04.2024 повідомлено органу виконавчої служби аналогічну за змістом інформацію.
Листом ТУ ССО у Дніпропетровській області №35.06-159 від 03.04.2025 повідомлено орган виконавчої служби про те, що з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі №160/2967/23, а саме проведення виплати ОСОБА_1 у розмірі 198 387,10 грн, нарахування та виплату компенсації ПДФО - 35 709,68 грн, Територіальним управлінням 22.11.2023 за вих. №35.07-408/ССО та 30.01.2024 за вих. №35.07-90/ССО до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, направлено листа про виділення додаткових кошторисних призначень по КПКВ 0501150, КЕКВ 2800 на суму 262 796,78 грн. Також зазначено, що Службою продовжує проводитися відповідна робота щодо збільшення бюджетних асигнувань, зокрема, листом №30/01.30-02.2-36 від 10.01.2025 та №№30/01.30-02.2-158 від 10.02.2025 надано до Державної судової адміністрації України як головного розпорядника коштів інформації про додаткову потребу в коштах на виконання рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Служби на 2025 рік. 18.03.2025 на адресу Служби судової охорони від Державної судової адміністрації надійшла відповідь, згідно якої ДСА України листом №11-2404/25 від 03.02.2025 звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суму 1 495,2 млн грн, в якій врахована потреба Службі судової охорони в сумі 1 346,5 млн гривень, однак Міністерством фінансів України пропозиції ДСА України не були підтримані, тому ДСА України листом від 06.03.2025 повторно звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Станом на момент звернення заявника із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №160/2967/23 рішення суду у цій справі залишається не виконаним, бо означена вище додаткова винагорода ОСОБА_1 , хоча і нарахована, проте не виплачена.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024) встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Поняття “спосіб» і “порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу судового захисту порушених прав.
Під зміною способу або порядку виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Тобто, зі змісту вказаної норми слідує, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Водночас слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Як вказано вище, законодавцем визначено як самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення - невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили таким судовим рішенням, і належним способом та порядком виконання такого рішення, на який слід змінити попередній, є саме стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Водночас, з матеріалів справи встановлено, що судове рішення у справі №160/2967/23 не стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.
Як слідує рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі №160/2967/23, предметом спору у цій справі було нарахування і виплата позивачеві додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 по 19.01.2023.
Відтак, приписи абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024) не розповсюджуються на ці правовідносини.
Таким чином, сам факт невиконання відповідачем у повному обсязі рішення суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням судового рішення, не є безумовною підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Разом з цим, як зазначалося вище, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тож, під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком, при цьому, зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи його змісту.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом:
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
Отже, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
В даному випадку вимога щодо стягнення коштів позивачем не заявлялась, отже у відповідності до приписів ст. 245 КАС України лише суд мав повноваження прийняти рішення про зобов'язання вчинити дії.
Отже, обставини, які стали підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення за своєю правовою природою є іншою позовною вимогою про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження Дніпропетровським окружним адміністративним судом під час прийняття рішення у справі №160/2967/23, зокрема, судом і не вирішувалось питання про розмір заборгованості, що підлягає виплаті, в той час, як у разі стягнення з суб'єкта владних повноважень певної заборгованості обов'язково має бути визначено її розмір, чого у даному випадку судом зроблено не було, бо таке питання при розгляді справи позивачем не ставилося.
Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд наголошує, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа №21-394а14) та Верховного Суду від 30 липня 2019 року (справа №281/1618/14-а).
Також суд зауважує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.
У спірному випадку встановлено, що фактично неможливість здійснення виплати нарахованих на виконання рішення суду коштів пов'язана з відсутністю бюджетного фінансування боржника.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов'язання виплатити позивачеві нараховані кошти (здійснити виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 по 19.01.2023), хоча за певних умов (належне фінансування). Зміна способу і порядку виконання судового рішення, у такому випадку, не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання із зобов'язання на стягнення, у боржника автоматично не з'являться кошти для фактичного виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування витрат по виплаті нарахованих сум додаткової винагороди, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за заявою державного виконавця.
При цьому суд також враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. В той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення, разом з цим, зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання перерахованих сум додаткової винагороди, які фактично можуть бути виплачені за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
З огляду на вищевикладене у сукупності, проаналізувавши встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі, у зв'язку з чим, подана заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 243, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/2697/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова