ЄУН: 336/1077/26
Провадження №: 2/336/1857/2026
20 квітня 2026 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участю секретаря судового засідання Єршової Алли Олексіївни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Концерн «Міські теплові мережі»
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01.10.2014 по 30.11.2025 позивач надавав відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Оплату за надані послуги відповідачі в повному обсязі не здійснювали, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 36 158,29 грн. Просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості у зазначеному розмірі, а також судовий збір.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 11.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 30.03.2026 року за заявою представника позивача було залучено до участі у справ співвідповідача ОСОБА_4 .
Копію ухвали суду було направлено відповідачам рекомендованим листом із повідомленням за зареєстрованим місцем проживання.
Позовна заява з додатками була направлена позивачем відповідачам за зареєстрованим місцем проживання рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення, що підтверджується копією квитанції АТ «Укрпошта» від 22.01.2026.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з тим, відповідно до приписів ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Верховним Судом у постанові від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11, провадження № 61-6596ск20 сформулювано висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі на підставі наявних у справі доказів.
Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явились. Натомість, на адресу суду представник відповідачів - адвокат Марія Булдигіна направила відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі заявлені позовні вимоги не визнали, зауважили на пропуск позивачем строків позовної давності за заявленими вимогами у період з 01.10.2014р. по 30.11.2025р., що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, зазначили, що позивачем не було надано доказів на підтвердження обґрунтованого розрахунку позовних вимог, та зауважили, що з моменту повномасштабного вторгнення ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не проживали у вказаному житловому приміщенні у зв'язку із виїздом, а ОСОБА_7 проживає за іншою адресою, що виключає обов'язок оплати за послугу, яку вони не отримували.
Відповідач ОСОБА_9 належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилась, відзиву чи клопотань про відкладення розгляду справи не подала.
Представник позивача - ОСОБА_10 подав відповідь на відзив, в якому зазначено про безпідставність доводів відповідачів щодо застосуання строків позовної давності, надано повний розрахунок щодо споживання теплової енергії в будинку у відповідності до здійснених розрахунків, зазначивши, зокрема про те, що факт проживання/не проживання у житловому приміщенні не виключає обов'язок власників сплачувати послуги з теплопостачання. Щодо строків позовної давності зазначив про безпідставність заявлених вимог через переривання таких строків у звязку із здійсненням частково оплати відповідачами та чинність нормативних актів, які зупинили такі строки через поширення хвороби "Короновірус" та військовою агресією. Просив задовольнити позовні вимоги повністю.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) учасників справи у судове засідання на підставі наявних у справі доказів на підставі статті 279 ЦПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачем надавались відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_2 .
Власниками зазначеного житлового приміщення є відповідач ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 на праві приватної власності у відповідних частках.
Квартира, яка розташована за зазначеною адресою, підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води. За адресою надання послуг відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Судом враховані обставини щодо відсутності укладеного письмового договору між постачальником тепла/гарячої води та споживачем та зазначає про те, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини, а отже відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого покладається як на споживача так і на теплопостачальну організацію, - не виключає можливість стягнення судом з споживачів на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання.
02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» розмістив на офіційному сайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
З 01.11.2021 між Концерном «Міські теплові мережі» та відповідачами укладений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, гарячої води.
Відповідно п.5 зазначеного Договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу в строки та умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п.32 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Згідно п.33 Договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Згідно п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за рахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п.38 Договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, у період з 01.10.2014 по 30.11.2025 Концерном «Міські теплові мережі» були надані, а відповідачами за вказаною адресою спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Статтями 67, 68 Житлового кодексу України, п.10 ч.1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», наймачі (власники)/ співвласники квартир зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статей 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, фактичне надання/отримання послуг (товару) і відкриття особового рахунку можна вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості, за період з 01.10.2014 по 30.11.2025 заборгованість відповідачів за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у використовуваному приміщенні складає 36 158,29 грн. Зазначений розрахунок заборгованості не був спростований відповідачами у встановленому процесуальним законом порядку з урахуванням принципу змагальності.
Правовідносини, які виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки.
Умовами статті 68 Житлового кодексу України та статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено обов'язок споживача оплачувати вказані послуги.
Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 (втратили чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85, але діяли у період виникнення заборгованості), - централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання; централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Таким чином, позивач як виконавець з надання послуг з теплопостачання надавав послуги з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води у приміщення квартири відповідачів у вказаний період.
Відповідно до п.29 Правил споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.
Судом встановлено, що позивач виконував свій обов'язок по наданню послуг, такі послуги позивачем надавались, відповідачі ними користувалась, а тому виходячи із вищенаведених вимог законодавства у відповідачів виникли зобов'язання своєчасно вносити плату за надані комунальні послуги.
Оскільки відповідачі свої зобов'язання з оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води виконували неналежним чином (не виконували належним чином), а саме частково сплачували зазначені послуги, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та можливість задоволення позовних вимог.
Доводи представника відповідачів хоча й мають суттєве значення для правильного вирішення спору у частині застосування строків позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за загальним правилом, - однак не можуть бути застосовані судом в силу приписів законодавства та встановлених фактичних обставин у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як встановлено судом, у спірний період були здійснені оплати за послуги теплопостачання (на користь позивача) у більшому розмірі, аніж нарахована сума у певній період, тобто у даному випадку залишок суми автоматично (за замовченням) зараховувався до раніше викниклого боргу (як правило за попередній розрахунковий період), інший період зарахування залишку грошових коштів не було визначено самим платником, отже зазначені суми зараховувалися за попередній період, тобто з боку відповідачів вчинялися дії щодо преривання строку давності та перебіг такого строку розпочинався заново.
Доводи про відсутність обов'язку з оплати через відсутність відповідачів у житловому приміщенні у певний період часу є неспроможніми та помилковими, оскільки зазначений обов'язок щодо утримання нерухомого майна (в даному випадку оплати послуг з теплопостачання) пов'язаний саме із фактом володіння таким майном та визначає дієвість положення ч.4 ст.319 ЦК України, якою визначено, що власність зобов'язує, отже суд констатує, що послуга з теплопостачання до житлового приміщення не може залежати від волі власників щодо отримання/відмови в отриманні, тобто є такою що споживається та є невідворотною у даному випадку.
Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2 422,40 грн., оскільки спір виник з вини відповідачів.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141,263-265,279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_5 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 602600971) за період з 01.10.2014 р. по 30.11.2025 р. на загальну суму 36 158 грн. 29 коп., перерахувавши на розрахунковий рахунок № НОМЕР_6 у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458 та судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_7 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ: 32121458, адреса місцезнаходження: 69091 м. Запоріжжя вул. Героїв полку «Азов», 137;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено та підписано 21.04.2026р.
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
20.04.26