1Справа № 335/1962/26 2/335/1706/2026
22 квітня 2026 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2026 року ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 18.07.2024 року між ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики «Універсальний» №2798821821-032266, відповідно до якого останній отримав у кредит грошові кошти у сумі 12 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника зі строком повернення до 16.08.2024 року включно.
Умовами договору сторони погодили, що за користування позикою позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,40% від суми позики щоденно. Також позичальником сплачується комісія за видачу позики у розмірі 9,80% від суми позики, яка нараховується одноразово та підлягає сплаті в момент надання позики шляхом її утримання позикодавцем із суми позики.
Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 21 184,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 184,00 грн. - борг відсотків за кредитом; 6 000,00 грн. - борг штрафу.
З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
Ухвалою судді від 26 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, разом з тим у позовній заяві просив суд провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку проте у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до приписів ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно статтею 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 18.07.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВОЮ КОМПАНІЄЮ «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики «Універсальний» №2798821821-032266 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за яким відповідач отримав у кредит грошові кошти у сумі 12 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 зі строком повернення до 16.08.2024 року включно.
Згідно з п. 2.3. вказаного договору строк позики (строк кредитування) за цим договором складає 30 календарних днів, позика має бути повернута до 16.08.2024 включно. У разі невнесення (або недонесення) суми грошових коштів для виконання грошового зобов'язання вважається простроченою заборгованістю, та до позичальника застосовується відповідальність за порушення умов цього договору, визначена розділом 6 договору.
За користування позикою позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою. Розмір процентів за користування коштами складає 1,40% від суми позики, нараховується щоденно, починаючи з 8-го дня від дня видачі позики. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за позикою. Нарахування процентів за користування позикою повністю і остаточно припиняється в останній день повернення позики 16.08.2024.
Сторони погодили, що при неповерненні позики у встановлений договором строк кредитування позичальник сплачує проценти за неправомірне користування грошовими коштами після закінчення визначеного Договором строку кредитування відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України (п. 2.5 договору позики).
Відповідно до п 2.6.2. вказаного договору позики, позичальником сплачується одноразова комісія за видачу позики у розмірі 9,80% від суми позики, яка нараховується одноразово та підлягає сплаті в момент налання позики шляхом її утримання позикодавцем від суми позики.
Згідно з п. 2.7. договору протягом строку кредитування розмір вказаних у п.2.6. цього договору процентів і комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними та підлягають сплаті у строки, визначені Графіком платежів.
Позика надається на споживчі цілі ( п. 2.10. вказаного договору позики).
Відповідно до п.6.4 укладеного договору позики у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим договором, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю неустойку у вигляді штрафу, що нараховуються в такому порядку: на 2 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі 1 200,00 грн. (з розрахунку: сума позики*10%); на 5 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі - 1 800,00 грн. (з розрахунку: сума позики*10%); на 10 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі 3 000,00 грн. (з розрахунку: сума позики*10%).
Договір позики «Універсальний» №2798821821-032266 та додаток №1 до вказаного договору Графік платежів підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 6VtN1.
ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» свої зобов'язання за договором позики виконало у повному обсязі надавши ОСОБА_1 кредитні кошти за договором позики «Універсальний» №2798821821-032266 на суму 12 000,00 грн. із відрахуванням одноразової комісії у розмірі 1176,00 грн. на картку клієнта 4149629350625323, що підтверджується платіжним дорученням №13567 від 18.07.2024 року.
Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №2798821821-032266 від 18.07.2024 року розмір заборгованості ОСОБА_2 становить 21 184,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 184,00 грн. - борг відсотків за кредитом; 6 000,00 грн. - борг штрафу.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, не надано достатніх даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.
Аналізуючи фактичні обставини у справі судом встановлено, що відповідачем за договором позики отримано кошти в сумі 12 000,00 грн., які останньою не повернуті, а тому заборгованість за цим договором та узгоджені сторонами проценти за користування кредитними коштами у розмірі 3 184,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС».
Вирішуючи питання щодо стягнення суми боргу штрафу суд виходить з наступного.
Так, позивач окрім заборгованості за наданим кредитом та відсотками також просить стягнути з відповідача суму заборгованості за штрафом за період з 18.08.2024 року по 09.02.2026 року в розмірі 6 000,00 грн.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022р., який продовжувався Указами Президента України та діє і дотепер.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
Враховуючи те, що штраф в розмірі 6 000,00 грн. нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то в цій частині позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, позовні вимоги ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №2798821821-032266 від 18.07.2024 у розмірі 18 184,00 грн., яка складається з: 12 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 184,00 грн. - заборгованості за відсоткам.
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання ним правової допомоги позивачеві підтверджено договором про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2024, укладеним між позивачем та адвокатом Кшуташвілі В.О., копією свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3861, Актом прийняття-передачі наданих послуг від 23.02.2026 року згідно якого адвокатом надано наступні послуги: аналіз документів з метою поді позову до суду вартістю 1 000,00 грн., складання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором вартістю 4 000,00, загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги становить 5 000,00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера №95 від 23.02.2026 про сплату позивачем послуг за договором про надання правової допомоги №03/01 від 03.01.2024 у розмірі 5 000,00 грн.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані із розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3 584,00 грн.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, який становить 1 908,40 грн. (з розрахунку: 15 184,00 грн. х 100% / 21 184,00 грн. = 71,68%; 71,68% х 2 662,40 грн. / 100% = 1 908,40 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283, ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» заборгованість за договором позики №2798821821-032266 від 18.07.2024 у розмірі 18 184 (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, яка складається з: 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 3 184 (три тисячі сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» витрати на правову допомогу у розмірі 3 584 (три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 908,40 (одна тисяча дев'ятсот вісім) гривень 40 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 22 квітня 2026 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 43868852, адреса: м.Дніпро, вул.Глобинська, будю2, офіс 207/2).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: А.Б.Алєксєєнко