Дата документу 21.04.2026
Справа № 334/7696/25
Провадження № 1-кп/334/341/26
21 квітня 2026 року
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
за участі прокурора: ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12025082190000148 від 28.05.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Сєверодонецьк Антрацитівського району Луганської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є особою щодо якої, згідно ст. 480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, -
Конституцією України передбачено, що Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
Президент рф 24 лютого 2022 року публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва рф, військовослужбовці збройних формувань рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, у тому числі міста Василівка Василівського району Запорізької області.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України 24.02.2022 Указами Президента України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України, зокрема з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб.
Починаючи з 04.03.2022 територія Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області по теперішній час є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора рф відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 (в редакції №779 від 30.04.2025) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 08.05.2024, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Крім того, відповідно до п. 6 ст. 1 Закону: окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російської федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Відповідно до Указу №145-у від 02.06.2023 «временно исполняющего обязаности губернатора Запорожской области» ОСОБА_6 «О некоторых вопросах организации местного самоуправления в Запорожской области» на території «Энергодарского муниципального округа» був створений орган місцевого самоврядування - «Энергодарский городской Совет депутатов», який відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є незаконним.
В подальшому, відповідно до рішення № 11/83-1 от 21.06.2023 незаконно створеного органу «Избирательной комиссии Запорожской области» -«О проведении голосования на выборах депутатов Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва, а также на выборах депутатов представительных органов муниципальных образований в Запорожской области первого созыва, назначенных на 10 сентября 2023 года, в течении нескольких дней подряд» призначені незаконні вибори на тимчасово окупованій території Запорізької області на 10.09.2023.
Громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території м. Енергодар Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області, яка з 04.03.2022 і на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації, приблизно у період часу, з серпня по вересень 2023 року, діючи умисно, маючи проросійські погляди, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно прийняла участь у виборах як кандидат в депутати від політичної партії держави-агресора рф «Единая Россия» до незаконного органу влади, «Энергодарский городской Совет депутатов», створеного на тимчасово окупованій території.
Далі, 10.09.2023, ОСОБА_5 була обрана депутатом першого скликання від політичної партії держави-агресора рф «Единая Россия» у незаконний орган влади, а саме, «Энергодарский городской Совет депутатов», створений на тимчасово окупованій території м. Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області, який 17.10.2023 внесений до - «Единного государственного реестра юридических лиц» держави-агресора рф, як окрема юридична особа - «Энергодарский городской Совет депутатов», (юридична адреса: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11 номер «Основной государственный регистрационный номер» 1239000011062).
В подальшому, ОСОБА_5 будучи обраною депутатом першого скликання до незаконного органу влади «Энергодарский городской Совет депутатов», діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої представниками збройних формувань держави агресора рф, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Енергодар Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області, прийняла участь у проведенні, «заседаний первого созыва Энергодарский городской Совет депутатов», відповідно рішення № 2/5, «Об утверждении персонального состава постоянных комиссий Энергодарского городского Совета депутатов первого созыва», де її за добровільною згодою призначено, «членом постоянной комиссии по связям и обмену опытом с территориями присутствия предприятий атомной отрасли» та «членом постоянной комиссии по гуманитарным вопросам, опеке и попечительству».
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто добровільне обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.
Оскільки, керуючись ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia), вона показань суду не надавала, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавала.
Судовий розгляд проводився за обов'язкової участі захисника, який був забезпечений державою та користувався процесуальними правами обвинуваченого.
Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора) та суду, направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримав чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самому захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно.
Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Суд уважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченої, яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вона не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від правосуддя держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Тобто обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
В судовому засіданні на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, були дослідженні наступні докази.
Відповідно до витягу з ЄРДР №12025082190000148 від 28.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України з наступним викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території м. Енергодар Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області, яка з 04.03.2022 і на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації, приблизно у період часу, з серпня по вересень 2023 року, діючи умисно, маючи проросійські погляди, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно прийняла участь у виборах як кандидат в депутати від політичної партії держави-агресора рф «Единая Россия» до незаконного органу влади, «Энергодарский городской Совет депутатов», створеного на тимчасово окупованій території. Далі, 10.09.2023, ОСОБА_5 була обрана депутатом першого скликання від політичної партії держави-агресора рф «Единая Россия» у незаконний орган влади, а саме, «Энергодарский городской Совет депутатов», створений на тимчасово окупованій території м. Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області, який 17.10.2023 внесений до - «Единного государственного реестра юридических лиц» держави-агресора рф, як окрема юридична особа - «Энергодарский городской Совет депутатов», (юридична адреса: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11 номер «Основной государственный регистрационный номер» 1239000011062). В подальшому, ОСОБА_5 будучи обраною депутатом першого скликання до незаконного органу влади «Энергодарский городской Совет депутатов», діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої представниками збройних формувань держави агресора рф, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Енергодар Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області, прийняла участь у проведенні, «заседаний первого созыва Энергодарский городской Совет депутатов», відповідно рішення № 2/5, «Об утверждении персонального состава постоянных комиссий Энергодарского городского Совета депутатов первого созыва», де її за добровільною згодою призначено, «членом постоянной комиссии по связям и обмену опытом с территориями присутствия предприятий атомной отрасли» та «членом постоянной комиссии по гуманитарным вопросам, опеке и попечительству».
Протокол огляду від 30.06.2025 року з додатком (т. 1 а.с. 184-191), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема у додатку «Телеграм» канал ОСОБА_7 », де наявні фотозображення, текстові повідомлення, у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 є представником партії «Единая Россия» та приймає участь в якості представника вказаної партії у відвідуванні ветеранів до Дня Перемоги та особисто вручає від імені «Президента Российской Федерации» медаль..
Протокол огляду від 30.06.2025 року з додатками (т.1 а.с.192-202) відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема «официальный сайт правительства запорожской области», який містить посилання, прикріплені файли з документами - рішеннями вказаного незаконного органу. Так в «Решении №2/5 Энергодарского городского совета депутатов первого созыва» ОСОБА_5 затверджено до складу постійних комісій незаконного органу.
Протокол огляду від 30.06.2025 року з додатком (т. 1 а.с. 203-210), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу «Энергодарский Совет Депутатов» у додатку «Телеграм», де наявні фотозображення, текстові повідомлення, у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 в якості «депутата горсовета» сприяла роботі з організації безоплатної доставки товарів з маркетплейсів на територію міста Енергодар.
Протокол огляду від 30.06.2025 року з додатком (т. 1 а.с. 211-218), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу «Городской Совет депутатов г.Энергодар» у додатку «Телеграм», де наявний відеозапис, у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 представлена як «Депутат горсовета» та «Директор центрального рынка», та приймає участь у рубриці «Депутаты обьясняют».
Протокол огляду від 30.06.2025 року з додатком (т. 1 а.с. 219-226), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу «Городской Совет депутатов г.Энергодар» у додатку «Телеграм», де наявний відеозапис, у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 представлена як «Депутат горсовета» у рубриці «Депутаты обьясняют» та містить зображення ОСОБА_5 з прапором Російської Федерації.
Протокол огляду від 30.06.2025 року з додатками (т. 1 а.с. 227-233), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет» сайт », зокрема «официальный сайт правительства запорожской области», який містить посилання, прикріплені файли з документами - рішеннями вказаного незаконного органу, зокрема щодо організації місцевого самоврядування в Запорізькій області, зокрема створення «Энергодарского городского Совета депутатов»
Протокол огляду від 01.07.2025 року з додатком (т. 1 а.с. 240-247), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у додатку «Телеграм», де наявні фотозображення, текстові повідомлення, у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території у м. Енергодар, та приймає участь у засіданні «Энергодарского городского Совета депутатов», незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.07.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 серед пред'явлених для впізнання фотокарток впізнала ОСОБА_5 як депутата «Энергодарского городского Совета депутатов», незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що, . з ОСОБА_5 вона познайомилась в жовтні 2023 року, коли з подругою пішла на ринок в місті Енергодар продавати виноград. На перший день все було гаразд, на другий день на ринок прийшла ОСОБА_5 з військовими, сказала, що вона депутат від єдиної росії, що вона стає директором ринку і що продавці мають платити за місце на ринку, а також повідомила, що вона як депутат може допомогти у вирішенні проблемних питань гуманітарного спрямування, з роботою. ОСОБА_5 не показувала документів, що вона є директором ринку, а показувала емблемку та посвідчення депутата. Також в телеграм-каналах загального доступу були відео з нею, як з депутатом Енергодарської міської ради. Через декілька днів ОСОБА_5 з військовими вимагала від людей оплати, хто відмовлявся платити - викидала продукти людей, виганяла з ринку.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.07.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 серед пред'явлених для впізнання фотокарток впізнала ОСОБА_5 як депутата «Энергодарского городского Совета депутатов», незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що, перебуваючи на тимчасово окупованій території у місті Енергодар, на початку жовтня 2023 року вона з подругою вирішили продавати виноград на ринку в Енергодарі. Декілька днів все було в порядку, потім відбулись вибори, змінилась влада та директором ринку призначили ОСОБА_10 . ОСОБА_8 була свідком того, що на ринок прийшла ОСОБА_5 , зібрала всіх продавців, представилась директором ринка, сказала, що її призначила на цю посаду Енергодарська рада депутатів, вона на зборах повідомила про зміну правил - а саме, що за оренду місць треба платити, хто не буде платити - того виганяли. Про те, що її призначили, вона повідомила особисто на зборах робітників ринку, а потім з'явились публікації в Телеграм-каналах міста Енергодар, які були в загальному доступі, всі з ними могли ознайомитись. Після цього почали змінюватись правила торгівлі, почали брати гроші за оренду торгівельних місць. Хто не платив, тих виганяли військові.
Протокол огляду від 09.07.2025 року з додатком (т. 2 а.с. 240-247), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у додатку «Телеграм», який містить посилання, прикріплені файли з документами - рішеннями вказаного незаконного органу, зокрема щодо проведення голосування на виборах депутатів на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Запорізькій області.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.07.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 серед пред'явлених для впізнання фотокарток впізнала ОСОБА_5 як депутата «Энергодарского городского Совета депутатов», незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що з початку повномасштабного вторгнення вона з сім'єю проживала в місті Енергодар. В 2023 році вони вирішили виїжджати з окупованої території, проте мали побоювання щодо виїзду, оскільки її чоловік працював на ЗАЕС, а діти мали прізвище чоловіка. З метою з'ясування, чи випустять їх з дітьми з окупованих територій, вона пішла до приміщення Енергодарської міської ради, де проводила прийом ОСОБА_5 як депутат. Коли свідок чекала в коридорі, з кабінету вийшла ОСОБА_5 поводилась зверхньо, сказала людям, щоб розходились, бо прийом завершено.
Всі перелічені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на підтвердження винуватості ОСОБА_5 сторона обвинувачення посилається, зокрема, на протоколи огляду сайтів та протоколи огляду інтернет-видань, якими підтверджується, що обвинувачена добровільно обійняла посаду депутата т.зв. «Энергодарского городского Совета депутатов», у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
Правовий акт індивідуальної дії розміщений в мережі «Інтернет», сам по собі не є переконливим доказом його фізичного існування, тим більше реалізації, однак підстав для визнання таких доказів недопустимими і неналежними не вбачається, оскільки інформація взята з офіційний інтернет-сайтів органів державної влади рф, які загальнодоступні в мережі «Інтернет».
Огляд зазначених інтернет-сайтів здійснено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 237 КПК та зафіксовано (за допомогою функцій скріншоту та друку) зміст відображеної у них, як електронних документах, інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи логічність, послідовність, узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв'язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані задокументовані дані про діяльність ОСОБА_5 достовірними доказами обвинувачення.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Отже, дослідивши, оцінивши та перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Громадянство України ОСОБА_5 підтверджено дослідженими судом доказами та ніким із учасників судового розгляду не оспорюється, а тому доказуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.
Згідно з положеннями Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III, який визначає підстави і порядок набуття та припинення громадянства України, законодавство у цій сфері ґрунтується на принципах: єдиного громадянства, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання (ст. 2). Громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України за клопотанням громадянина України та втрати громадянства України внаслідок добровільного набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави (ст. ст. 17, 18 та 19). При цьому, вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України, а не допускається, якщо особі в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Датою припинення громадянства України у всіх випадках є дата видання відповідного Указу Президента України (ст. ст. 18 та 19). Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України несе всі обов'язки громадянина України (ст. 20).
За Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (ч. 4 ст. 5), примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України.
Враховуючи приписи ст. 4 Конституції України, ст. ст. 2, 17-20 Закону України «Про громадянство України», ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_5 по теперішній час залишається громадянином України незалежно від місця її проживання.
Суд звертає увагу, що окупація території Запорізької області та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_5 очевидно усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
За таких обставин, суд уважає, що ОСОБА_5 , діяла з прямим умислом, так як останній керувалася хибним почуттям кар'єризму, використовуючи факт встановлення окупаційної влади на території Запорізької області у своїх особистих інтересах, маючи на меті обійняти посаду у незаконних органах влади, створеними на тимчасово окупованій території.
На підставі викладеного, суд уважає доведеною винуватість ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Судом під час провадження у справі вживалися усі можливі належні заходи для виклику обвинуваченого до суду та повідомлення про порядок, дату і час розгляду справи, в тому числі для забезпечення права на захист, зокрема шляхом оприлюднення судового виклику в газеті «Голос України» та на офіційному веб-сайті суду.
Пом'якшуючих покарання обвинуваченої обставин судом не встановлено.
В якості обставини, яка обтяжує покарання, суд враховує скоєння кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинуваченою скоєно умисний тяжкий злочин, той факт, що вона є не судимою, офіційно не працевлаштована, та виходить з того, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням предмета посягання, характеру діяння, способу, місця та часу скоєння злочину, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до скоєння злочину, обставин, безпосередньо пов'язаних із вчиненням злочину, що характеризують поведінку винного після вчинення злочину, а також індивідуальних особливостей особистості: стать, вік, стан здоров'я, сімейний стан, спосіб життя, - суд приходить до висновку про можливість призначення покарання, у вигляді позбавлення волі ближче до максимальних меж санкції відповідної статті та додаткового покарання - конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, з позбавленням на підставі ст. 55 КК України права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 15 (п'ятнадцять) років.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-370, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_5 за ч.5 ст. 111-1 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1