Справа № 301/2957/25
2/301/805/26
"22" квітня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони зареєстрували шлюб 23 вересня 2017 року у виконкомі Греблянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом №06.
Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протягом останніх чотирьох років сімейне життя між подружжям погіршувалось, що в результаті призвело до того, що вже близько трьох років вони не підтримують шлюбні відносини та проживають окремо, припинили ведення спільного господарства та бюджету, кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами, сім'я припинила своє існування. Шлюб сторін носить формальний характер, подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам позивачки та їхнього сина.
Син сторін постійно проживає з позивачкою і саме вона виконує всі обов'язки, необхідні для належного утримання та виховання дитини.
Відповідач участі у вихованні сина не бере та не надає коштів, необхідних для належного і достатнього забезпечення та утримання дитини, не забезпечує дитину необхідними речами, тобто самоусунувся від виконання батьківських обов'язків та ухиляється від виконання свого обов'язку щодо утримання сина. Відповідач офіційно працевлаштований в Чеській Республіці та має фінансові заощадження, які витрачає на свої потреби. Відповідач матеріально забезпечений, працездатний, інших дітей на утриманні не має, стягнення за виконавчими документами з нього не здійснюються, а тому він може сплачувати аліменти на утримання дитини.
Позивачка працює робітницею на підприємстві «Лівеста» і на даний час самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечувати і виховувати сина, а також виконувати всі інші обов'язки, покладені на неї законом. Син відвідує садочок, що потребує додаткових витрат, пов'язаних з оплатою харчування. Крім цього, син росте, розвивається і тому потребує більших витрат на його утримання, які позивачка не взмозі оплатити сама. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Позивачка проживає разом з батьками-пенсіонерами, які є інвалідами І та ІІІ груп, отримують мінімальну пенсію і їм теж потрібна допомога, тобто постійні витрати на лікування.
ОСОБА_1 просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 та зобов'язати ОСОБА_2 до сплати аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі по 8000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Іршавського районного суду від 13.11.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Іршавського районного суду від 08.12.2025 року подружжю призначено строк для примирення терміном два місяці, а провадження по даній справі зупинено до закінчення строку для примирення.
Ухвалою Іршавського районного суду від 09.02.2026 року провадження у справі поновлено.
Заочним рішенням Іршавського райсуду від 09.02.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.
Будучи незгідним з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_4 05.03.2026 року подала до суду заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Іршавського райсуду від 15.04.2026 року заочне рішення Іршаського райсуду від 09.02.2026 року було скасовано, а справу призначено до розгляду.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач щодо заявлених позовних вимог зазначив, що він постійно надає грошові кошти та купує сину необхідні продукти, одяг та інші речі, ніколи не ухилявся від обов'язку утримувати сина та має намір завжди здійснювати свої батьківські обов'язки.
Також зазначив, що відповідач є інвалідом з дитинства, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0142991 від 24.11.2015 року йому встановлена третя група інвалідності безстроково. У зв'язку із захворювання зору йому необхідно постійно лікуватись у окуліста, проводити медикаментозне лікування, профілактичні процедури, на що він постійно витрачає значні кошти.
Так як стан здоров'я відповідача погіршився, він був вимушений звільнитися з роботи, відповідно до угоди про припинення трудового договору від 28 листопада 2025 року трудові відносини з ТОВ «Вікнаві» припинено за взаємною згодою сторін.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №892284, батько відповідача є інвалідом третьої групи, а тому теж потребує від відповідача постійної матеріальної допомоги, необхідної для його лікування.
З листопада 2025 року відповідач не має постійної роботи та його доходи є незначними. Він згідний проводити оплату аліментів на дитину у розмірі, що не перевищує 4000 грн. щомісячно, що перевищує розмір мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, який становить з 01.01.2026 року - 2817 грн. Враховуючи відсутність особистого майна та постійного місця роботи, відповідач не має можливості сплачувати аліменти в сумі 8000 грн.
Щодо розірвання шлюбу, вважав, що непорозуміння між сторонами носить тимчасовий та нетривалий характер, тому шлюб можливо зберегти.
У запереченні на заяву відповідача позивачка ОСОБА_1 зазначила, що відповідач після звернення позивачки до суду з даним позовом навмисно звільнився з роботи, щоб уникнути сплати аліментів у більшому розмірі. Вважала, що наявність у відповідача інвалідності з дитинства не заважала йому всі ці роки працювати та отримувати доходи, крім того, він отримує також пенсію по інвалідності, що є додатковим джерелом доходу. Твердження відповідача про необхідність постійного лікування у окуліста і витрата на це значних коштів не підтверджені жодними доказами. Наявна у батька відповідача третя група інвалідності також є «робочою», що не забороняє йому працювати і також є підставою для отримання пенсії.
Вважала, що примирення між сторонами та поновлення сімейних відносин є неможливим, оскільки сторони більше чотирьох років разом не проживають та не підтримують шлюбних відносин і відповідач не вчиняв ніяких дій для примирення.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали заяву, в якій позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили такі задовольнити та розглянути справу без їх участі (а.с.121).
Відповідач ОСОБА_2 та його предствник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяву, в якій зазначили, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання сина у розмірі по 4000 грн. щомісяця, просили розглянути справу без їх участі (а.с.122).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі, а позовні вимоги стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково, виходячи з таких підстав.
Сторони зареєстрували шлюб 23 вересня 2017 року у виконкомі Греблянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом №06, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.09.2017 року (а.с.7).
З поданих заяв вбачається, що близько чотирьох років подружжя проживають окремо, спільного господарства не ведуть, миритися та поновлювати сімейні відносини не бажають.
Шлюб сторін носить формальний характер, подальше його збереження для сторін є неможливим.
Наданий подружжю ухвалою Іршавського районного суду від 08.12.2025 року строк для примирення терміном два місяці позитивного результату не дав, оскільки сторони не примирилися.
Згідно із ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин суд вважає шлюб між сторонами розірвати, оскільки подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним iз способiв такого утримання дитини є сплата алiментiв тим з батьків, хто проживає окремо вiд дитини, на користь того з батькiв, хто проживає разом з дитиною.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.08.2020 року (а.с.10).
Дитина проживає з позивачкою, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Зарічанської сільської ради Хустського району №185/10.1-23 від 27.10.2025 року (а.с.12) та копіями витягів з реєстру Зарічанської територіальної громади від 21.05.2025 року, з яких вбачається, що дитина зареєстрована за адресою проживання позивачки в АДРЕСА_1 (а.с.9,11).
Згідно з ст. 180, 181 ч.3 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Позивачка відповідно до ч.1 ст.184 СК України просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує, що дитина проживає з матір'ю, тому обов'язок по її утриманню лежить переважно на позивачці.
Позивачка посилається на те, що син сторін відвідує дитячий садок, що потребує додаткових витрат, пов'язаних з оплатою харчування, однак доказів на підтвердження цієї обставини не надала.
Також позивачка вказує, що має батьків-пенсіонерів, а саме: батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має ІІІ групу інвалідності по причині загального захворювання без терміну, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.11.2023 року (а.с.16) та копією Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №702089 від 26.09.2023 року (а.с.17); матір ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка має І групу інвалідності по причині загального захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 05.03.2025 року (а.с.20) та копією витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів ПФУ від 14.02.2025 року (а.с.21).
ОСОБА_1 посилається на те, що її батьки отримують мінімальну пенсію і їм теж потрібна допомога, тобто постійні витрати на лікування, однак не надала доказів, що батьки перебувають на її утриманні та потребують від неї матеріальної допомоги.
Судом також враховуються положення ст.141 та ч.2 ст.182 СК України стосовно рівності прав та обов'язків батьків, у тому числі, щодо утримання дитини, щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ст.182 ч.2 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (для дітей віком до 6 років з 01.01.2025 року становить 2563 грн., а з 01.01.2026 року - 2817 грн.) і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2026 року становить 8647 грн.
ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі по 8000 грн. щомісяця, оскільки він офіційно працевлаштований в Чеській Республіці та має фінансові заощадження, матеріально забезпечений, працездатний, інших дітей на утриманні не має, стягнення за виконавчими документами з нього не здійснюються.
На підтвердження працевлаштування відповідача суду надано письмове підтвердження тривалості трудових відносин від 29.09.2025 року, видане ТОВ «Вікнаві» у м. Плзень (Чеська Республіка) та копію трудового договору, згідно яких відповідач ОСОБА_8 є працівником ТОВ «Вікнаві», м. Плзень Чеська Республіка (а.с.25,26,27,28).
Однак, відповідач посилається на те, що є інвалідом 3 групи з дитинства та на даний час через погіршення стану здоров'я не працює, тому не має стабільного доходу, який давав би можливість сплачувати аліменти на дитину у розмірі по 8000 грн. Дані обставини підтверджуються довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0142991 від 24.11.2015 року та копією Угоди про припинення трудового договору між ОСОБА_2 і ТОВ «Вікнаві» від 28.11.2025 року (а.с. 86, 87-89).
Відповідач відзиву на позов не подав, однак, у поданій до суду заяві зазначив, що не заперечує проти розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання сина у розмірі по 4000 грн. щомісяця..
Враховуючи наведене, конкретні обставини справи, докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та зеперечень, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає задовольнити позов частково та визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі по 4000 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, тобто з 12.11.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд вважає допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачку звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, суд вважає відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України стягнути такий з відповідача ОСОБА_2 в сумі 1211,20 грн.
При зверненні до суду позивачкою понесено 1211,20 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого нею за позовну вимогу про розірвання шлюбу (а.с.2).
Враховуючи наведене, суд вважає відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивачки 1211,20 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого позивачкою при зверненні з даним позовом до суду за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. 24, 105 ч.3, 112, 180-182, 184, 191 СК України, ст. 13, 247 ч.2, 263-264, 279 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 23 вересня 2017 року у виконкомі Греблянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом №06 - розірвати.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , до сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 4000 (чотири тисячі) грн. щомісячно, починаючи з 12 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 22 квітня 2026 року.
Головуюча : М. О. Пітерських