Справа № 243/3211/26
Провадження № 3/243/1499/2026
Іменем України
22 квітня 2026 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 (оператор, солдат), мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
26.03.2026 о 19-00 год. під час перевірки особового складу командиром підрозділу виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який самостійно залишив розташування підрозділу в районі н.п. Билбасівка, Краматорського району, Донецької області, який в подальшому був відсутній без поважних причин та 28.03.2026 був зупинений на блок посту «Долина», о 20-00год. був повернутий у підрозділ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-11 КУпАП.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, шляхом направлення на номер мобільного телефону, який зазначений в матеріалах справи, судової повістки в електронній формі за допомогою смс-повідомлення, про що свідчить звіт про доставку 07.04.2026 о 09:15:50, в судовому засіданні участі не приймав, клопотань до суду не направив.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 172-11 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак не з'явилась в судове засідання.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до частини 3 статті 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Зважаючи на приписи ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.
Скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Провина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а саме:
? протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНК/С № 1341 від 29.03.2026, відповідно до якого 26.03.2026 о 19-00 год. під час перевірки особового складу командиром підрозділу виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який самостійно залишив розташування підрозділу в районі н.п. Билбасівка, Краматорського району, Донецької області, який в подальшому був відсутній без поважних причин та 28.03.2026 був зупинений на блок посту «Долина», о 20-00 год. був повернутий у підрозділ. З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено в повному обсязі, про що свідчить його підпис, при цьому, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
? письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.03.2026, якими підтверджується обставини за фактом вчиненого правопорушення відповідно до фабули протоколу. Додатково ОСОБА_1 зазначив, що вину визнає, просить суворо не карати, також зазначив, що підставою скоєного стали сімейні негаразди;
? військовим квитком серії НОМЕР_3 , якими підтверджується перебування ОСОБА_1 на військовій службі у ВЧ НОМЕР_2 ;
? доповіддю про факт самовільного залишення частини військовослужбовцем військової служби за контрактом (мобілізацією) військової частини НОМЕР_2 , складеною 28.03.2026 командиром 1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_2 , відповідно до якої 26.03.2026 о 19-00 год. під час перевірки особового складу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який самостійно залишив розташування підрозділу в районі АДРЕСА_2 , який в подальшому був відсутній без поважних причин та 28.03.2026 був зупинений на блок посту «Долина», о 20-00 год. був повернутий у підрозділ;
? доповіддю про факт повернення після самовільного залишення частини військовослужбовцем військової служби за контрактом (мобілізацією) військової частини НОМЕР_2 , складеною 28.03.2026 командиром 1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_2 , відповідно до якої 26.03.2026 о 19-00 год. під час перевірки особового складу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який самостійно залишив розташування підрозділу в районі АДРЕСА_2 , який в подальшому був відсутній без поважних причин та 28.03.2026 був зупинений на блок посту «Долина», о 20-00 год. був повернутий у підрозділ.
Зібрані у справі докази є належними та допустимим, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-11 ч. 3 КУпАП, а саме самовільне залишення військової частини тривалістю до десяти діб.
Таким чином, провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 172-11 ч. 3 КУпАП, доведена у повному обсязі, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні є визнання вини. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Судом також у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховується ступінь вини і матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд обирає стягнення в межах санкції, встановленої в межах стягнення, передбаченого ст. 172-11 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Санкція ч.3 ст. 172-11 КУпАП передбачає накладення штрафу у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
В той же час, відповідно до п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Таким чином ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору у справі про адміністративне правопорушення, оскільки вчинив правопорушення, будучи військовослужбовцем під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ч. 3 ст. 172-11, ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП України, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., який перерахувати на номер рахунку (IBAN) UA488999980313020106000005658; отримувач - Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/21081100; код ЄДРПОУ 37967785; банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області Аліна Олександрівна Гончарова