Справа № 368/468/26
2/368/843/26
"21" квітня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого Шевченко І.І.
за участю секретаря Назаренко А.І.
та відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кагарлику по розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
встановив:
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність та позовні вимоги її задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 просив надати їм строк для примирення строком на шість місяців, оскільки він хоче та має бажання зберегти сім'ю, подавши до суду відповідну заяву.
Суд, вислухавши клопотання відповідача та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку.
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб 21 червня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 87.
Від спільного життя сторони двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де батьком в свідоцтвах про народження дітей записаний відповідач.
Як зазначає позивач, що сімейне життя не склалося і з грудня 2025 року вони припинили сімейно-шлюбні відносини і ведення спільного господарства, де основна причина розпаду сім'ї є та , що відповідач чинив насильство в сім'ї, бив її, ображав та влаштовував сварки.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).
Закріплена у статті 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок щодо застосування статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком».
Системний аналіз наведених положень норм матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 березня 2023 року у справі № 127/16963/22-ц, провадження № 61-203св23.
Із урахуванням вказаних норм матеріального і процесуального права, враховуючи заперечення ОСОБА_1 проти розірвання шлюбу та його бажання зберегти сім'ю, тривалий час перебування у шлюбі, інтереси подружжя, а також наявність у сторін малолітніх дітей, які потребують сімейного оточення, з метою вжиття заходів до примирення подружжя і збереження сім'ї, суд дійшов висновку щодо вжиття заходів, спрямованих на примирення подружжя, надавши їм строк на примирення.
При цьому, визначаючи строк на примирення, суд враховує обґрунтовування позовних вимог позивачем, а також можливість налагодити відносини для збереження сім'ї, та доходить висновку надати строк на примирення на 5 місяців, який, на переконання суду, є достатнім для врегулювання відносин між сторонами.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Отже, у зв'язку із наданням сторонам строку на примирення, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення строку на примирення.
Керуючись ст. ст. 251, 258-260, 353 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів надавши строк для примирення строком 5 місяців.
Судовий розгляд призначити на 09 години 00 хв. 17 вересня 2026 року.
Копію даної ухвали направити сторонам для відома.
Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосереднього до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 21.04.2026 р.
Суддя І.І. Шевченко