21 квітня 2026 року Справа № 926/1030/26
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В. В., при секретарі судового засідання Кушлак Л.Л., розглянувши матеріали справи
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Банчени Чернівецької області
про неплатоспроможність
Представники сторін:
заявник - не з'явився
представник заявника - Савченко Л.В.
16.03.2026 до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява від представника фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Суховерської О.В. про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість, яка виникла за період серпня-жовтня 2025 року у розмірі 270132,30 грн перед 18 кредитними установами, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Каратун Є.Є.
Ухвалою від 31.03.2026 заяву прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на 21.04.2026. Явку боржника визнано обов'язковою.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, заяв, клопотань не надходило. Адвокат боржника повідомив суду, що зв'язку з боржником немає та він не володіє інформацією стосовно його місцезнаходження.
Щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про призначене судове засідання на 21.04.2026, суд зазначає наступне.
З метою визначення підсудності, 19.03.2026 судом сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру. У відповідь на запит 19.03.2026 надійшла відповідь про те, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 24.05.2006.
Крім того, згідно наявного в матеріалах справи Витягу з реєстру територіальної громади від 20.02.2026, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 24.05.2006.
Судом з метою належного повідомлення ОСОБА_1 про стан справи, направлялися ухвали від 19.03.2026 (ухвала про залишення без руху), від 31.03.2026 на адресу місця реєстрації: АДРЕСА_1 та на адресу проживання вказану в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Руська, 283а.
Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній".
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов'язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21).
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд даної справи.
Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи, заслухавши представника боржника, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор; а відповідно до частини першої статті 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
За змістом п.1 ч. 1 статті 117 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, з урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який визначає особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальним та має пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.
З моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки, незважаючи на наявність представника. Оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені КУзПБ обмеження.
Встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
У даному випадку під майном слід вважати усі види майнових активів боржника, в тому числі гроші, нерухоме майно, рухоме майно, цінні папери, майнові права тощо.
Без з'ясування особи боржника суд позбавлений можливості відкривати провадження у справі про неплатоспроможність.
Тобто, особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Суд зауважує, що ініціювавши судовий розгляд справи, заявник насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
З наведеного слідує, що хоча представник і наділений відповідними правами щодо представництва ОСОБА_1 у підготовчому засіданні, проте, не може безумовно замінювати собою заявника, оскільки провадження у справі про неплатоспроможність відкривається (у разі наявності підстав) не щодо представника, а щодо самої фізичної особи.
Враховуючи зазначене, попри те, що у ОСОБА_1 наявний представник, заявник не звільняється від покладеного на нього обов'язку неухильно дотримуватись вимог суду та чинного законодавства.
Суд приходить до висновку, що неявка заявника в підготовче засідання свідчить про його недобросовісне або, щонайменше, байдуже ставлення до вирішення справи про його неплатоспроможність, неповагу до суду та зловживанням процесуальними правами (ст. 43 ГПК України).
Водночас, якщо суд не має сумнівів щодо особи боржника та його дійсного волевиявлення, боржник власноруч підписав подану до суду заяву, долучив належним чином засвідчену копію документа, що посвідчує особу (паспорт), а також інші документи, які стосуються його та є необхідними для вирішення відповідного процесуального питання, суд може відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за наявності для цього підстав (правова позиція викладена в постанові ВС КГС від 05.06.2025 у справі № 904/5467/23).
З матеріалів заяви вбачається, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підписана представником заявника - адвокатом Суховерською О.В.
У постанові від 25.06.2024 у справі №910/12482/23 Верховний Суд зауважив, що аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів обов'язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.
Відтак, неподання боржником належних доказів по справі (оригіналу паспорту та коду для огляду в судовому засіданні), ненадання особистих пояснень у судовому засіданні; порушення боржником обов'язку особисто брати участь у судовому засіданні після визнаної судом обов'язкової особистої явки боржника, виключає належне встановлення судом обставин справи й саму можливість провадження у справі про неплатоспроможність такого боржника.
Положеннями КУзПБ такий процесуальний наслідок як залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду передбачено лише у випадку відкликання такої заяви заявником.
Разом з тим, у випадках, коли процесуальні правовідносини неплатоспроможності не регулюються спеціальними положеннями КУзПБ, слід застосовувати субсидіарно загальні положення ГПК України, якими передбачені відповідні підстави та наслідки (правова позиція викладена в постанові ВС КГС у справі №910/12482/23 від 25.06.2024).
Відповідно до частини другої статті 202 ГПК України, за загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених у частині другій статті 202 ГПК України, які стосуються як позивача, так і його представника, окрім випадків, коли суд визнав явку позивача обов'язковою.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними, а зазначена норма дисциплінує заявника-боржника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Отже, у випадку зобов'язання на підставі статті 121 ГПК України відповідною ухвалою суду заявника до явки у судове засідання безпосередньо до приміщення суду, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати подану заяву боржника без розгляду, оскільки саме такі процесуальні наслідки передбачені положеннями ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/12482/23, у постанові від 13.08.2025 у справі № 903/901/24.
Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду через неявку заявника у судове засідання не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно із ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-591/11).
За таких обставин, враховуючи особисту неявку заявника (боржника) у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не поданням на вимогу суду оригіналу паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , не встановлення його дійсного волевиявлення скористатися процедурою неплатоспроможності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення такої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду на підставі імперативно процесуального обов'язку передбаченого частиною четвертою статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 09.03.2026 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано 22.04.2026.
Суддя В.В.Дутка