20 квітня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/789/26
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
до товариства з обмеженою відповідальністю “Лілак» (58005, м.Чернівці, вул. Андрія Кушніренка, буд.7А, код ЄДРПОУ 40220106)
про стягнення заборгованості в сумі 26040,00 грн
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» про стягнення заборгованості на загальну суму 26040,00 грн, яких: 11340,00 грн - пеня та 14700,00 грн - штраф.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 05.06.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак» (далі - постачальник) укладено договір №316/ВОЗ-2025, відповідно умов якого постачальник зобов'язався поставити замовнику якісні товари, зазначені у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а замовник, у свою чергу, прийняти і оплатити такі товари.
Далі позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за Договором №316/ВОЗ-2025 від 05.06.2025, в часині своєчасної поставки товару - сік (нектар) фруктовий (плодово-ягідний) «Вишневий» у загальній кількості 10000 кг.
У зв'язку з порушенням строків поставки та у відповідності до п. 8.3. Договору позивачем нараховано 11340,00 грн пені та 14700,00 грн штрафу за період з 17.09.2025 року по 09.11.2025.
З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено лист претензію №78/1/5/1-5680-2025 від 10.11.2025 про сплату пені та штрафу за порушення строків поставки товару, однак вимоги даної претензії відповідачем залишені без задоволення.
Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень на предмет спору не надав.
2. Рух справи.
27.02.2026 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№789.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 позовну заяву передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання по суті призначено на 26.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.03.2026 відкладено розгляд справи по суті на 20.04.2026.
На призначений день розгляду справи представники сторін у судове засідання не з'явився, відповідач про причини неявки свого представника в суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання ухвал в тому числі через систему «Електронний суд», що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, яка містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представників сторін.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
05.06.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 національної гвардії України (надалі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак» (постачальник) укладено договір №316/ВОЗ-2025 за умовами якого постачальник зобов'язався поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1 договору).
Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування та кількість товару зазначена в додатку № 1 до договору. Код ДК 021:2015:15320000-7 Фруктові та овочеві соки.
Згідно пункту 4.1. договору його ціна складає 210000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% - 35000,00 грн.
Пунктом 6.1. договору сторони узгодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці позивача, яка вручається під особистий підпис відповідачу (представнику відповідача).
Не пізніше 5 числа кожного місяця або в інші дні за викликом замовника по телефону постачальник (представник постачальника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У разі не прибуття вищезазначених осіб, вона надсилається постачальнику рекомендованим листом або ціним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 15 цього договору. У разі надсилання заявки засобами поштового зв'язку вона вважається врученою постачальнику з дня отримання замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення.
У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.
У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами телефонного зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що передача товару здійснюється в пункті відвантаження військових частин національної гвардії України, розташованих у Одеській області. Військові частини будуть визначені заявкою замовника згідно планів-графіків поставок Головного управління національної гвардії України. Місця поставки можуть бути змінені з урахуванням потреби національної гвардії України.
У разі відсутності у замовника та/або товароодержувача складських приміщень для зберігання товару замовник та/або товароодержувач може укласти договір про тимчасове зберігання товару, відповідно до якого приймання товару може здійснюватися в місцях відповідального зберігання товару.
Відповідно до пункту 6.3. договору поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами.
Згідно пункту 6.4. договору при передачі товару постачальник повинен направити до замовника (товароодержувача) уповноваженого представника, який має право підпису на необхідних документах та який зобов'язаний передати всю необхідну товарно-супровідну документацію на товар, а замовник (товароодержувач) зобов'язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару. Присутність постачальника (уповноваженого представника) під час приймання товару замовником (товароодержувачем) є обов'язковою.
Відповідно до пункту 6.6 договору замовник (товароодержувач) розпочинає приймання товару при наявності у постачальника (представника постачальника), особи, яка бере участь у обігу товару, супровідних документів вказаних в пункті 6.5 договору.
Пунктами 7.1.1 та 7.1.2 договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, приймати поставлений належної якості товар разом з належним чином оформленими товарно-супровідними документами, вказаними у пункті 6.5 договору.
Згідно пункту 7.2.1 договору замовник має право у випадку порушення постачальником своїх зобов'язань щодо порядку постачання товару, у тому числі його кількості або якості або термінів або строків або маркування або тари або упаковки, при зміні постачальником в односторонньому порядку умов договору чи відмови від виконання договору, відмови постачальника від зміни на обґрунтовану вимогу замовника істотних умов договору у випадках передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник в односторонньому порядку, має право відмовитись від цього договору у повному обсязі або частково.
Про односторонню відмову від договору у повному обсязі або частково, замовник повідомляє постачальника рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в цьому договорі, за 5 календарних днів до дати розірвання цього договору. У таких випадках договір вважається відповідно зміненим або розірваним згідно з умовами викладеними в письмовому повідомлені замовника, надісланому па адресу постачальника.
Пунктом 7.3 передбачено, що постачальник зобов'язаний:
- забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим договором (пункт 7.3.1 договору);
- прибувати особисто або направляти представника постачальника який діє на підставі довіреності чи іншого належного документа, що посвідчує повноваження цієї особи до замовника для отримання письмової заявки на поставку товару (пункт 7.3.6 договору);
- забезпечити своєчасне отримання поштових відправлень (кореспонденції) за цим договором, у тому числі на відповідному об'єкті поштового зв'язку (пункт 7.3.7 договору).
Пунктом 8.1договору передбачено, що за не виконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та договором.
Згідно пункту 8.3 договору сторони узгодили між собою, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору в повному обсязі.
Пунктом 12.1договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від14.03.2022 № 133/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 28.10.2024 № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 14.01.2025 № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 15.04.2025 № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» а в частині оплати за поставлений Товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії Договору продовжується автоматично, у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2025.
Згідно пункту 13.7 договору дострокове розірвання цього договору (відмова від цього договору) може бути здійснене в таких випадках:
- за згодою сторін, оформленою шляхом підписання угоди між сторонами;
- в односторонньому порядку з ініціативи замовника, у випадках передбачених цим договором.
Договір вважається розірваним на вимогу замовника на умовах, передбачених цим договором, з дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання договору;
- у інших випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством.
У разі дострокового розірвання цього договору (відмови від цього договору) сторони протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з для розірвання цього договору (відмови від цього договору) мають погодити усі документи та розрахунки для здійснення остаточного розрахунку за договором.
Відповідно пункту 13.8 договору у разі неможливості виконання зобов'язань щодо поставки за даним договором, постачальник зобов'язаний письмово повідомити замовника про обставини, що заважають належному виконанню його обов'язків в строк до 3 (трьох) календарних днів з дати виникнення таких обставин.
Відповідно до додатку № 1 до договору (специфікації) передбачено, що найменування товару (асортимент): сік (нектар) фруктовий (плодово-ягідний) «Вишневий», строк поставки до 31.10.2025, кількість товару 10000, ціна за одиницю товару 21,00 грн, сума з ПДВ 210000,00 грн.
03.09.2025 позивачем направлено відповідачу заявку №78/1/10-3829-2025 про необхідність поставки товару в загальній кількості 10000 кг., у тому числі:
- Сік плодово-ягідний вишневий в кількості 5000 кг, місце поставки згідно заявки, дата поставки 16.09.2025;
- Сік плодово-ягідний вишневий в кількості 5000 кг, місце поставки згідно заявки, дата поставки 16.09.2025.
В матеріалах справи наявний гарантійний лист ТОВ «Лілак» від 09.05.2026, яким останній підтвердив Військовій частині НОМЕР_1 національної гвардії України можливість поставлення запропонованого товару в кількості 10000 кг до 31.10.2025.
05.11.2026 позивач направив відповідачу повідомлення про односторонню відмову від договору №78/1/5/1-5494-2025, у зв'язку з тим, що станом на 04.11.2025 постачальником не здійснено жодної поставки товару замовнику.
Факт направлення вищевказаного повідомлення підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною та фіскальним чеком Укрпошти.
10.11.2025 позивач направив відповідачу претензію про сплату 26040,00 грн штрафних санкцій за порушення строку поставки товару.
Факт направлення вищевказаної претензії підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною та фіскальним чеком Укрпошти.
Оскільки, відповідачем залишена вищевказана претензія без реагування позивач звернувся з даним позовом до суду.
4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.6 ст.627 ЦК України).
Як визначено ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК України).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (ч.1 ст.664 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, на виконання умов договору 03.09.2025 позивачем направлено відповідачу заявку про необхідність поставки товару в загальній кількості 10000 кг. та датою поставки 16.09.2025.
В порушення своїх договірних зобов'язань відповідач поставку замовленого позивачем товару не здійснив, про причини неможливості поставки товару позивача в порядку п. 13.8 договору не повідомив.
В подальшому, позивач 05.11.2025 направив відповідачу повідомлення про односторонню відмову від договору, мотивовану тим, що постачальником не здійснено жодної поставки товару замовнику.
Станом на 09.11.2025 товар, визначений заявкою позивача не був поставлений, такі докази в матеріалах справи відсутні.
Суд дійшов висновку, що відповідач з 17.09.2025 по 09.11.2025 прострочив виконання свого зобов'язання щодо поставки замовленого позивачем товару на 54 дні.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст.549 ЦК України конкретизовано визначення штрафних санкцій, а саме пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі №216/3521/16-ц суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що: пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання; до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності.
Таким чином, пеня у договорі мала безпосередню мету стимулювати відповідача до виконання зобов'язання; за її допомогою забезпечуються права позивача шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; вона стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання відповідачем, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
Пунктом 8.3. Договору сторони визначили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору в повному обсязі, що повністю узгоджується з передбаченим законом розміром штрафних санкцій.
Так, як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку, Позивачем, у відповідності до п.8.3. договору, здійснено нарахування пені у розмірі 0,1% вартості товару (210000,00 грн), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення (з 17.09.2025 по 09.11.2025 включно).
Однак, суд звертає увагу, що дійсно частинами першою - третьою статті 231 Господарського кодексу України передбачалось, що Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
-за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
-за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
Однак, Господарського кодексу України втратив чинність на підставі Закону №4196-IX від 09.01.2025.
У той же час, Договір між Військовою частиною НОМЕР_1 національної гвардії України (надалі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак» укладений 05.06.2025, тобто, після втрати чинності Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з преамбулою вказаного Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та, зокрема, викладена в постановах Верховного Суду від 04.07.2024 у справі № 910/4629/21, від 23.10.2025 у справі № 910/16298/24.
За таких обставин, здійснивши перерахунок пені за період прострочення з 17.09.2025 по 09.11.2025 включно, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню - на суму 9631,23 грн.
Сума боргуПеріод простроченняКількість днів прострочення/Кількість днів у роціРозмір облікової ставки НБУРозмір облікової ставки НБУ x 2Сума пені за період прострочення
21000017.09.2025-09.11.202554/36515.5%31%9631.23
Загальна сума9631.23
В іншій частині вимог про стягнення пені в сумі 1708,77 грн слід відмовити за необґрунтованістю.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 14700,00 грн нарахованого позивачем у відповідності до п. 8.3. Договору, суд перевіривши розрахунок його нарахування штрафу, вважає його арифметично вірним, підтверджений договором, а відтак позовна вимога в даній частині є такою, що підлягає задоволенню.
Також суд звертає увагу, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява №18390/91. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).
5. Висновки за наслідками розгляду справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За позовні вимоги сплачено 2662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №748 від 24.02.2026.
З огляду на те, що позов визнано обґрунтованим в частині стягнення 24331,23 грн із заявлених до стягнення 26040,00 грн, судові збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 2487,75 грн покладається на відповідача. Решта судового збору у розмірі 174,65 грн залишається за позивачем.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» (58005, м. Чернівці, вул. А. Кушніренка, 7А, код 40220106) на користь Військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 9631,23 грн пені, 14700,00 грн штрафу та 2487,75 грн судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.