29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"22" квітня 2026 р.Справа № 924/303/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи-підприємця Кішкіна Олександра Вікторовича, с. Чепелівка, Хмельницька область
до Красилівської міської ради Хмельницької області, м. Красилів, Хмельницька область
про стягнення 374 041 грн. моральної шкоди
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Биченко І.В. згідно витягу ЄДРПОУ
У судовому засіданні відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочену (вступну і резолютивну частини) ухвалу
До Господарського суду Хмельницької області 23.03.2026 надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Кішкіна Олександра Вікторовича (31000, Хмельницька область, Хмельницькйи район, с.Чепелівка, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Красилівської міської ради Хмельницької області (31000, Хмельницька область, Хмельницькйи район, м. Красилів, пров. Незалежності, 2, ЄДРПОУ 04060737) про стягнення моральної шкоди в розмірі 374 041 грн.
Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті та призначено підготовче засідання на 22.04.2026.
13.04.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
14.04.2026 до суду позивачем скеровано відповідь на відзив.
20.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
21.04.2026 відповідач направив до суду додаткові пояснення у справі.
22.04.2026 до суду надійшло клопотання позивача про визнання зловживанням правом Красилівською міською радою, з огляду на подання з додатковими поясненнями у справі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 в справі №560/5372/26, яке не набрало законної сили з метою введення суд в оману у справі №924/303/26 (вх.№05-22/3345/26).
У підготовче засідання позивач не з'явився, будучи обізнаним про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи.
Суд враховує клопотання позивача від 20.04.2026 про розгляд справи в підготовчому засіданні без участі позивача.
Розглянувши клопотання фізичної особи-підприємця Кішкіна Олександра Вікторовича від 22.04.2026, суд зазначає та враховує таке.
Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Норми частини 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначають, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч.1 ст.11 ГПК України), зобов'язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін (ст.13 ГПК України).
Суд враховує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
З огляду на наведене, суд зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення та дослідження всіх обставин справи та сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України.
Заразом суд враховує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.11 ч.3 ст.2 ГПК України).
Також неприпустимість зловживання процесуальними правами закріплена в ч.1 ст.43 ГПК України, згідно якої учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Обов'язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.
Згідно з частиною другою вказаної статті залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ст.131 ГПК України).
Згідно ст.132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку господарського судочинства.
Суд звертає увагу, що на стадії підготовчого провадження суд не здійснює оцінку доказів та доводів сторін, зокрема й щодо правової природи та значення судових рішень, на які посилаються учасники справи. Надання оцінки таким доказам відбувається під час розгляду справи по суті за результатами всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи у їх сукупності.
Сам по собі факт посилання сторони на судове рішення, яке не набрало законної сили, не свідчить про очевидне зловживання процесуальними правами та не є безумовною підставою для застосування відповідних процесуальних наслідків на даній стадії розгляду справи.
Перевіривши доводи заяви фізичної особи-підприємця Кішкіна О.В. про зловживання відповідачем процесуальними правами суд не вбачає підстав для визнання дій Красилівської міської ради щодо посиланням на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 в справі №560/5372/26, яке не набрало законної сили, зловживаннями процесуальними правами в розумінні статті 43 ГПК України, а відтак суд не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 42, 43, 131, 132, 177, 182, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Кішкіна Олександра Вікторовича від 22.04.2026 (вх.№05-22/3345/26) відмовити.
Ухвала проголошена та набрала законної сили 22.04.2026, оскарженю не підлягає.
Повна ухвала складена і підписана 22.04.2026.
Суддя О.І. Шевчук